Справа № 22ц-
4508/2011
Головуючий у 1 інстанції Черткова Н.І.
Категорія
37
Доповідач Новосьолова Г.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011
року
м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді: судді Шевченко В.Ю.
суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 березня
2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до
Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька,
співвідповідачі : Житлово – будівельний кооператив «Мир-12», ОСОБА_3, про визнання права власності на квартиру та за зустрічним позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Житлово
– будівельний кооператив «Мир-12» про визнання права на спадщину за законом та
права власності на квартиру,
ВСТАНОВИВ:
28 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління КП
Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, третя особа Житлово – будівельний
кооператив «Мир-12» про зобов’язання зареєструвати право власності на
квартиру за ОСОБА_10 мотивуючи свої вимоги наступним,
07 липня 1982 року її рідної сестрі ОСОБА_10 було видано
ордер на квартиру за адресою АДРЕСА_1, зазначений ордер був виданий на кооперативну квартиру Житлово –
будівельного кооперативу «Мир-120», на підставі того що, ОСОБА_10 була
членом ЖБК Мир-120, та повністю сплатила розмір свого пайового внеску, а саме
4500 гривень відповідно до квитанції №13 від 11 червня 1981 року та заяви
правління ЖБК Мир-120. ОСОБА_10 до 04 серпня 2007 року мешкала по
зазначеної адресі, сплачувала комунальні послуги. Право власності на квартиру
нею не оформлювалися оскільки ОСОБА_10 вважала що факту сплати за
житлове приміщення достатньо для визнання її власником приміщення. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 померла, після її смерті спадкоємцем залишився її
син ОСОБА_6, який був зареєстрований в цій квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6. Позивачка зазначає, що
вона є єдиною спадкоємицею майна третьої черги, що залишилося після смерті
ОСОБА_10 та її сина ОСОБА_6 При зверненні позивачкою з заявою
до нотаріуса було встановлено що право власності на зазначену квартиру не
зареєстроване, оскільки правовстановлюючі документи до реєстрації у КП «БТІ м.
Донецька» власником не подавалися. Позивачка вважає, що зазначений факт порушує
право власності її померлої сестри та обмежує можливість позивачки вступити у
право власності на зазначену квартиру на підставі спадкування за законом.
23 березня 2011 року до суду звернулася ОСОБА_3 з зустрічною позовною
заявою до ОСОБА_1, третя особа Управління КП Бюро технічної
інвентаризації м. Донецька про визнання права на спадщину за законом та права
власності на квартиру, мотивуючи свої позовні вимоги наступним, її мати
ОСОБА_7, яка померла 12 вересня 2009 року, є рідною сестрою
ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_10 ОСОБА_3 вважає, що вона є
спадкоємицею третьої черги після смерті ОСОБА_10 та її сина ОСОБА_6, тому просить визнати її спадкоємицею третьої черги на майно, яке
залишилось після смерті ОСОБА_10 та її сина ОСОБА_6, а також
визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, а також зобов’язати ОСОБА_1 надати фізичного доступу до цього житла.
Рішенням Куйбишевського районного суду м.Донецька від 28 березня 2010 року
позов ОСОБА_1 до Житлово – будівельного кооперативу «Мир-12», ОСОБА_3, третя особа Управління КП Бюро технічної інвентаризації м.
Донецька про визнання права власності на квартиру задоволений частково.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа
Управління КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання права на
спадщину за законом та права власності на квартиру задоволений частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування
за законом на Ѕ частину квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування
за законом на Ѕ частину квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка ОСОБА_1 принесла апеляційну
скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким
задовольнити її позовні вимоги про визнання за нею права власності на квартиру,
а також визнати за ОСОБА_3 право власності на гаражний бокс в
автогаражному кооперативі «Машинобудивник» та 23/50 частки в житловому будинку
в м. Авдіївка. Стягнути з неї на користь позивача грошову суму в розмірі, що
становить різницю між вартістю квартири та останнього майна, а також суд
першої інстанції не врахував, що ОСОБА_10 належним чином не
зареєструвала право власності на квартиру у КП БТІ м. Донецька, але відповідно
до ст..15 Закону України «Про власність» при сплачені пайових внесків за
квартиру, яка надана в користування , особа здобуває право власності на це
майно.
В апеляційний інстанції позивачка та представник позивача підтримали доводи
апеляції.
Відповідачка ОСОБА_3 просила відхилити апеляційну скаргу позивачки,
скасувати рішення суду та визнати право власності на квартиру за неї.
В судове засідання не з’явилися представники Комунального підприємства Бюро
технічної інвентаризації м. Донецька, Житлово – будівельного кооперативу «Мир-
12», про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю доповідача, позивачку, представника позивача, відповідача
ОСОБА_3 апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07 липня 1982 року рішенням виконавчого
комітету Куйбишевської районної ради народних депутатів за №11 ОСОБА_10 виданий ордер №1748 серія 082 на право заняття
трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.
6).
Відповідно до квитанції №13 від 11 червня 1981 року ОСОБА_10 сплатила
для зарахування на рахунок Житлово - будівельного кооперативу «Мир 120» за
пайовий внесок 4500 рублів (а.с.7).
Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_7 є рідними сестрами (а.с.9,
10, 88).
Також, відповідно до свідоцтв про одруження - ОСОБА_1
зареєструвала шлюб із ОСОБА_13 06 листопада 1966 року,
після реєстрації присвоєно прізвище ОСОБА_1; ОСОБА_7
зареєструвала шлюб із ОСОБА_14, 10 квітня 1965 року,
після реєстрації присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а.с.11, 87).
Від шлюбу у ОСОБА_7 народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_10, після смерті ОСОБА_10 у
квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований
її син ОСОБА_6 (а.с.99).
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_7(а.с.157).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6(а.с.13).
Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно квартира АДРЕСА_1.
Для прийняття спадщини у шосту нотаріальну контору звернулись ОСОБА_1. рідна
тітка ОСОБА_6 та ОСОБА_3 двоюрідна сестра (а.с.68, 81).
Відповідно до повідомлення КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька право
власності на квартиру АДРЕСА_1 не
зареєстровано, оскільки правовстановлюючих документів до реєстрації в КП БТІ м.
Донецька власником не надавались (а.с.8).
У судовому засіданні було встановлено, що після смерті ОСОБА_10
спадкоємцем за законом першої черги є її син ОСОБА_6, оскільки на час
смерті він був зареєстрований та постійно у цій квартирі мешкав, а тому прийняв
спадщину після смерті матері.
Після смерті ОСОБА_6, спадкоємцем за законом третьої черги є позивач ,
як його рідна тітка.
Після смерті ОСОБА_7 рідної сестри позивачки та ОСОБА_10,
відповідно до ч.4 ст.1266 ЦК України, спадкоємцем за законом стала двоюрідна
сестра ОСОБА_3, оскільки двоюрідні брати та сестри спадкодавця спідкують
ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері,батькові (тітці,
дядькові спадкодавця),якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_3, як двоюрідна
сестра ОСОБА_6 нарівні з позивачем ОСОБА_1 є спадкоємцем третьої
черги після його смерті за правом представлення, оскільки якщо б її мати була
жива на час смерті ОСОБА_6 вона була спадкоємцем третьої черги нарівні
з ОСОБА_1
Крім цього, встановлено що при зверненні до нотаріальної контори ОСОБА_1
та ОСОБА_3 не мають можливості оформити спадщину в шостої Донецькій
нотаріальної конторі, тому що в КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька
право власності на спірну квартиру не зареєстровано власником.
У зв’язку з чим, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зобов’язання КП
БТІ зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 адресою за ОСОБА_10.
Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Виходячи із встановлених фактів, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд
першої інстанції, правильно виходив з того, що вимоги позивачки ОСОБА_1
про зобов’язання КП БТІ м. Донецька зареєструвати право власності на зазначену
квартиру за ОСОБА_10, яка померла 04 серпня 2007 року,
не підлягають задоволенню, оскільки не основані на законі.
Суд першої інстанції, визнав за ОСОБА_1 право власності в порядку
спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідно до вимог ст..303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному
порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду
першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді
першої інстанції.
Але, суд першої інстанції при ухваленні рішення, вийшов за межи позовних вимог
позивача визнавши право власності на ? частину квартири за ОСОБА_1, тому
рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Що стосується доводу апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що рішення
суду першої інстанції підлягає скасуванню та постановлення нового рішення, яким
необхідно задовольнити її позовні вимоги про визнання за нею права власності на
квартиру, а також визнати за ОСОБА_3 право власності на гаражний бокс в
автогаражному кооперативі «Машинобудивник» та 23/50 частки в житловому будинку
в м. Авдіївка, стягнувши при цьому з ОСОБА_3 на користь позивача грошову
суму в розмірі, що становить різницю між вартістю квартири та останнього майна,
то вказаний довід не заслуговує на увагу, оскільки позивачка звернулась до суду
лише з позовними вимогами щодо зобов’язання КП БТІ зареєструвати право
власності на квартиру за померлою ОСОБА_10, інших позовних вимог у
суді першої інстанції нею заявлено не було, вони не були предметом розгляду
справи, тому суд першої інстанції при ухвалені рішення виходив з вимог ст.11,
60 ЦПК України.
Рішення суду в частині визнання за ОСОБА_3 право
власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину квартири, яка
розташована за адресою АДРЕСА_1,
після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4
не оскаржувалось.
Відповідно до п.4 частини 1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування
рішення суду першої інстанції ухваленні нового рішення, є порушення норм
процесуального права.
Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 28 березня 2010 року
в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
та визнання за нею права власності на 1\2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 скасувати.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено
в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили
до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ.
Головуючий
Судді