Справа № 22ц-
4365/2011
Головуючий у 1 інстанції Чернобай А.О.
Категорія
24
Доповідач Новосьолова Г.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2011
року
м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Новікової Г.В.,
суддів: Шевченко В.Ю., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 16 березня 2011 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального
виробничого підприємства «Краматорский водоканал», ТОВ «Краматорский
водоканал», третя особа Виконавчий комітет Краматорської міської ради про
захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
22 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним
позовом, з наступних підстав, у березні 2008 року позивач отримав квитанцію на
оплату комунальних послуг за лютий 2009 року,в якій у графі водопостачання та
водовідведення за спожиті 5 куб. м. води нарахування проведено за завищеним
тарифом і становить 214,76 гривень. З телефонної розмови із представником
Комунального виробничого підприємства «Краматорського водоканалу» (КВП),
ОСОБА_1, дізнався, що згідно з договором, укладеним із КВП
«Краматорський водоканал», він зобов’язаний кожні три роки здійснювати повірку
лічильників води й у разі її не проведення оплата за спожиту воду нараховується
за багатократним тарифом. У подальшому позивач звернувся до відповідача з
претензією. 13 травня 2009 року ОСОБА_1 отримав від відповідача
повідомлення про існуючу заборгованість станом на 30 квітня 2009 року у
розмірі 370 гривень 72 копійки з погрозою відключення квартири від послуг
водопостачання у разі несплати заборгованості до 20 травня 2009 року, а 14
травня 2009 року –відповідь на раніше відправлену претензію, в який відповідач
наполягав на проведенні повірки лічильника за рахунок споживача. Позивач
неодноразово уточнюючи позовні вимоги, посилаючись на порушення КВП
«Краматорський водоканал» вимог чинного законодавства, просив суд: визнати
незаконними дії відповідача з нарахування вартості послуг водопостачання та
водовідведення, починаючи з лютого 2009 року не на підставі показників
водомірів, а за нормами споживання, стягнути з відповідача КВП «Краматорський
водоканал» вартість проведеної повірки водовимірювальних лічильників
встановлених за адресою: АДРЕСА_1,
зобов’язати відповідачів провести перерахунок нарахованої вартості наданих
послуг із водопостачання та водовідведення починаючи з лютого 2009 року, згідно
показань водовимірювальних лічильників, стягнути з відповідача КВП
«Краматорський водоканал» заподіяну моральну шкоду у сумі 1500 гривен, стягнути
з відповідача на користь позивача витрати на інформаційне – технічне
забезпечення судового процесу у сумі 37,50 гривень.
Рішенням Краматорського міського суду від 16 березня 2011 року у задоволені
позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального виробничого
підприємства «Краматорский водоканал», ТОВ «Краматорський водоканал», третя
особа Виконавчий комітет Краматорської міської ради про визнання незаконними
дії ТОВ «Краматорський водоканал» по нарахуванню вартості послуг водопостачання
та водовідведення, починаючи з лютого 2009 року по нормам споживання, зобов’
язання відповідача провести перерахунок нарахувань вартості наданих послуг з
водопостачання, починаючи з лютого 2009 року, згідно показань лічильників,
стягнення з відповідача вартості проведеної повірки лічильників урозмірі 137,20
гривень, стягнення моральної шкоди та судових витрат відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач приніс апеляційну скаргу, в якій
просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його
позовні вимоги, з наступних підстав:
- судом першої інстанції не взято до уваги, не досліджено, не надано належної
оцінки об’єктивної оцінки доказів проте, що між сторонами укладений
безстроковий договір, у якого передбачена обов’язковість відповідача проводити
повірку водоміру,
- відповідач у суді першої інстанції не надав доказів про законність
проведення повірки водоміра у лютому 2009 року, акт якій повинен був
підтвердити цій факт у відповідача відсутній.
В апеляційний інстанції позивач підтримав доводи своєї апеляції.
Представник відповідача, представник третьої особи заперечувала проти
задоволення апеляційної скарги відповідача, мотивуючи тим, що рішення суду
ухвалено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального закону,
просила рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю доповідача, позивача, представника позивача, представника
відповідача, третю особу, апеляційний суд вважає що апеляційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов* язана довести ті
обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і
обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які
сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2
постанови „ Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18 грудня 2009
року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин
відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні
правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює
подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд
виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’
ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та
заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і
які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або
обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні
висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів
обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову, виходив з того,
що позивачем не було своєчасно надано прибори обліку води на повірку щодо їх
придатності для використання, то відповідачем правильно нараховані оплати за
користування водою за нормою водопостачання,також позивачем не надано доказів
того, що відповідач відповідно до положень Закону України «Про житлово –
комунальні послуги» визначений як виконавець житлово - комунальних послуг з
проведення повірки приборів обліку. Крім цього, посилаючись на ст..23 ЦК
України та Закон України «Про захист прав споживачів», суд першої інстанції,
відмовляючи у задоволені позову про стягнення моральної шкоди, посилався на те
що, права позивача з боку відповідача порушені не були.
Але, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.
Як у суді першої інстанції, так і апеляційної інстанції, відповідач та
третя особа стверджують про відсутність виконавця житлово - комунальних послуг
по водопостачанню та водовідведенню у м. Краматорську, але договором про
надання населенню послуг водопостачання та каналізації від 28 травня 2002 року
укладеному між позивачем та відповідачем, свідчить проте що відповідач зобов’
язується надавати позивачу послуги по водопостачанню та каналізації у
квартиру позивача. Відповідно до пункту 8.1 вказаного договору зазначений строк
його дії – договір діє безстроково. Вказаний договір сторонами не розірваний,
відповідно до п. 8.2 цей договір може бути розірваний достроково у випадку
зміни споживача. Таким чином, відповідач є виконавцем послуг по наданню послуг
водопостачання та водовідведення.
Положеннями ч.3 ст.28 Закону України від 11 лютого 1998 року із подальшими
змінами «Про метрологію та метрологічну діяльність», що регулюють питання
повірки засобів вимірювальної техники, зазначено, що порядок подання фізичними
особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності - власниками засобів
вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для
здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову
енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи,
пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж,
транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки
здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з
електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідач як у суді першої інстанції, так і апеляційній інстанції надав, копії
паспортів лічильників води №9523, 9524, 9797, 9800, де зроблена відмітка про
те що лічильник пройшов повірку 6 грудня 2006 року.
Згідно п.15 «Правил надання послуг централізованого опалення, постачання
холодної та горячої води і водовідведення та типового договору про надання
послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і
водовідведення» за №630 від 21 липня 2005 року із подальшими змінами, засоби
обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі та на вводі у
багатоквартирний будинок , підлягають періодичної повірці. Періодічна повірка
засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує
одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги з
централізованого постачання холодної та гарячої води – згідно із
середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяця.
Відповідно до Наказу №141/212/91 від 15.06.2005 року Державних комітетів
України з питань технічного регулювання й споживчої політики, з питань житлово-
комунального господарства, Міністерства промислової політики (зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 25.06.2005 року за №687/10967) міжповірочний
інтервал лічильників холодної води, результати яких використовуються під час
розрахунків у сфері побутові й комунальні послуги встановлені в 3 роки
(починаючи з дати останньої перевірки).
Таким чином, остання повірка лічильників, які знаходяться у позивача
проводилася 06 грудня 2006 року (відповідно до відмітки у паспорті лічильника), тому наступна повірка
повинна була проводитися 06 грудня 2009 року, але позивач у лютому 2009 року
отримав квитанцію на оплату комунальних послуг за лютий 2009 року,в якій у
графі водопостачання та водовідведення за спожиті 5 куб. м. води нарахування
проведено за завищеним тарифом і становить 214,76 гривень.
Відповідач посилався на акт №532 від січня 2006 року про прийомку лічильників,
де вказаний строк чергової повірки у січні 2009 року, але у суді першої
інстанції було встановлена що цій акт був складений на іншу квартиру. У
судовому засіданні апеляційного суду відповідач не надав доказів того, що
повірка лічильників , яки належать позивачу повинна була проводитися у січні
2009 року.
Позивач 30 вересня 2009 року за свій рахунок провів повірку лічильників
сплативши при цьому за повірку та опломбування у сумі 137,20 гривень, 30 жовтня
2009 року лічильники були встановлені у квартирі позивача.
Відповідно до п.9 «Правил надання послуг централізованого опалення, постачання
холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання
послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і
водовідведення» За №630 від 21 липня 2005 року із подальшими змінами,
періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж,
транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок
виконавця.
Крім цього, відповідач посилаючись на ці Правила вказує, що у зв’язку із
невиконанням повірки у вказаний строк нарахування за послуги водопостачання та
водовідведення з лютого 2009 року за адресою АДРЕСА_1 позивачу провадяться за нормами споживання.
Але, відповідно до п.10 Правил справляння плати за нормативами (нормами)
споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не
допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих
Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування
показань засобів обліку. Пунктом 16 Правил передбачено, у разі виникнення
сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в
установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти,
про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі,
передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити
перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої
повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась,
шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності
для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.
Після проведення повірки лічильників, вони були встановлені 30 жовтня 2009 року
( у межах трьох років) у квартирі позивача, тому апеляційний суд вважає, що дії
Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» по нарахуванню
вартості послуг водопостачання та водовідведення з лютого 2009 року по жовтень
2009 року по загальним нормам споживання є неправомірними. Також необхідно
зобов’язати Комунальне виробниче підприємство «Краматорський водоканал»
провести перерахунок нарахувань вартості наданих послуг з водопостачання та
водовідведення з лютого 2009 року по жовтень 2009 року згідно показань
приладу обліку.
Враховуючи те що, відповідно до положень ч.3 ст.28 Закону України від 11 лютого
1998 року із подальшими змінами «Про метрологію та метрологічну діяльність»,
про те що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж,
транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки
здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з
електро-, тепло-, газо- і водопостачання, суд вважає за необхідність стягнути з
відповідача на користь позивач за проведення повірки та опломбування
лічильників у сумі 137,20 гривень, які позивач сам сплатив.
Разом з тим, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог
щодо стягнення моральної шкоди, виходив із вимог ст..23 ЦК України та Закону
України «Про захист прав споживачів» про те що особа має право на відшкодування
моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, але права позивача з
боку відповідача порушені не були.
З таким висновком суду погодитися не можливе, оскільки суд неправильно
застосував у цій частині норми матеріального права.
Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі
мають право на відшкодування моральної шкоди в разі заподіяння такої
небезпечною для життя і здоров’я продукцією у випадках, передбачених законом.
Ураховуючи встановлені в справі обставини, відсутні підстави для застосування
п. 5 ст. 4 указаного Закону до цього спору.
Таким чином, рішення суду першої інстанції у частині стягнення моральної шкоду
підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні
позову в цій частині.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої
інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність
висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм
матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307,309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Краматорського міського суду від 16 березня 2011 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Комунального виробничого підприємства
«Краматорський водоканал» по нарахуванню вартості послуг водопостачання та
водовідведення з лютого 2009 року по жовтень 2009 року по загальним нормам
споживання.
Зобов’язати Комунальне виробниче підприємство «Краматорський водоканал»
провести перерахунок нарахувань вартості наданих послуг ОСОБА_1
Олексійовичу з водопостачання та водовідведення з лютого 2009 року по жовтень
2009 року згідно показань приладу обліку.
Стягнути з Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал»
на користь ОСОБА_1 витрати на повірку лічильника у сумі
137 (сто тридцять сім ) гривен 27 копійок.
У задоволені інших позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено
в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили
до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ.
Головуючий
Судді