Справа 22ц-4216-2011
Головуючий у 1 інстанції Чернецький В.А.
Категорія
24
Доповідач Новосьолова Г.Г.
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2011
року м.
Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Новікової Г.В.,
суддів: Новосьолової Г.Г., Шевченко В.Ю
при секретарі Коваленко М.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника позивача Магурова Юрія Лазаровича на рішення
Костянтинівського міськрайсуду від 14 березня 2011 року по цивільній справі за
позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до
ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення
заборгованості за послуги теплопостачання,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Костянтинівського міськрайсуду від 14 березня 2011 року позовні
вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до
ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення
заборгованості за послуги теплопостачання задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь
обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за
послуги теплопостачання за період з січня 2004 року по вересень 2009 року
включно у розмірі 4 014 гривен 10 копійок. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_1 принесла апеляційну
скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, з
наступних підстав.
- суд першої інстанції у порушенні вимог ст.213, 214 ЦПК України не
встановив, чи укладено сторонами договір про надання послуг, яка
відповідальність встановлена договором та правову норму, яка підлягає
застосуванню до цих правовідносин,
- суд прийшов до помилкового висновку про неможливість застосування строку
позовної давності до спірних правовідносин,
В апеляційний інстанції представник відповідачки підтримав доводи апеляції.
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, але надала заяву
про розгляд справи за її відсутності, підтримала доводі апеляції.
Представник позивача у апеляційну інстанцію не з’явився, був повідомлений
належним чином про час і місце розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб,
які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце
розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю доповідача, представника відповідача Магурова Ю.Л.,
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 11 листопада
2009 року з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання із
наступних підстав.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_4 мешкають у приватизованої
квартирі за адресою :АДРЕСА_1.
Відповідачі у порушені ст..68 ЖК України протягом тривалого часу з січня 2004
року по вересень 2009 року не сплачують за послуги теплопостачання, тому
заборгованість за ці послуги склала у сумі 4014 гривень 10 копійок.
Згідно до особового рахунку №НОМЕР_1 який зареєстрований на ОСОБА_1 вказане що заборгованість за послуги теплопостачання з січня 2004 року по
вересень 2009 року складає 4014,10 гривень(а.с.4-5).
28 грудня 2009 року Костянтинівським міськрайсудом буле ухвалено заочне
рішення, відповідно до якого позовні вимоги позивача Обласного комунального
підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання були
задоволені (22).
31 січня 2011 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення (а.
с.28-29).
25 лютого 2011 року ухвалою Костянтинівським міськрайсуду заява задоволена та
заочне рішення скасовано (а.с.35).
Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов* язана довести ті
обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона /
виконавець/ зобов»язується за завданням другої сторони / замовника/ надати
послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної
діяльності, а замовник зобов»язуеться оплатити виконавцеві зазначену послугу,
якщо інше не встановлено договором.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період
тимчасової відсутності споживача та /або членів його сім»ї при відповідному
документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-
комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд
першої інстанції правильно прийшов до висновку, що внаслідок неналежного
виконання відповідачами своїх зобов’язань по внесенню платні за спожиту теплову
енергію за період з січня 2004 року по вересень 2009 року включно утворилася
заборгованість у сумі 4014,10 гривень, але відповідно до ст..20 ч.3 п.5 Закону
України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати
житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
При цьому як у суді першої інстанції, так і апеляційної інстанції представник
позивача визнавши борг, просив застосувати строк позовної давності.
Але, суд першої інстанції не звернув на це уваги, посилаючись на те що
відповідачка ОСОБА_4 заяву про застосування строку позовної давності не
надавала, заочне рішення не оскаржувала.
З таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливе, оскільки ч.3
статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом
лише за заявою
сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, отже позивач під час
розгляду справи у суді першої інстанції просив застосувати строк позовної
давності.
Відповідно до ч.1 статті 264 ЦК України перебіг позовної давності
переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого
боргу або іншого обов'язку.
Відповідачі почали сплачувати заборгованість за послуги теплопостачання
з квітня 2007 року по теперішній час, але позивач звернувся до суду лише 11
листопада 2009 року, та просив стягнути заборгованість за період з січня 2004
року по вересень 2009 року, тобто поза межами строку позовної давності.
Тому апеляційний суд вважає за необхідне застосувати строк позовної
давності щодо заборгованості за послуги теплопостачання та стягнути з
відповідачів на користь позивача обласного комунального підприємства
«Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за період із листопада 2006 року по
листопад 2009 року включно у сумі 1520 гривень 08 копійок, а саме 4014,10
гривень – 2494,02 гривень (сума заборгованості на 01.11.2006 рік)= 1520,08
гривень, тому рішення суду першої інстанції в цієї частині підлягає зміни.
Висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, під час встановлення зазначених
фактів судом не були порушені норм цивільного процесуального законодавства й
правильно застосовані норми матеріального права. Але підлягає зміни в частині
суми стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те що, між сторонами не укладено
договір про надання послуг, не заслуговував на увагу, оскільки відповідачі
отримували ці послуги сплачували за них, що свідчить про наявність між
сторонами фактичних договірних відносин, недотримання письмової форми договору
не звільняє відповідачів , які у встановленому порядку не відмовились від
надання послуг, від обов»язку оплатити заборгованість за надані послуги.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції
і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм
матеріального або процесуального права, що призвело або могло призвести до
неправильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої
інстанції неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст. 309, 315 ЦПК України,
ВИРІШИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення
Костянтинівського міськрайсуду від 14 березня 2011 року змінити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на
користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»
заборгованість за послуги теплопостачання за період часу із листопада 2006 року
по листопад 2009 року включно у сумі 1520 (одна тисяча п’ятсот двадцять)
гривень 08 копійок.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржено в
касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді