Судове рішення #1845114
32/225

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 13 березня 2008 р.                                                                                    

№ 32/225  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів :

Бакуліної С.В.,

Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж

на постанову

від 19.12.2007 року Донецького апеляційного

господарського суду

у справі

№ 32/225

господарського суду

Донецької області

за позовом

ВАТ “Донецькобленерго” в особі Донецьких

електричних мереж

до

Відділу освіти Виконавчого комітету Калінінської районної у місті Донецьку ради

про

стягнення збитків в сумі 58 092,44 грн.


в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача:

Фоменко О.О. (довіреність №109-08 від 29.12.2007р.)

від відповідача:

не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Сковородіна О.М.) від 01.10.2007 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Стойка О.В., судді –Геза Т.Д., Діброва Г.І.) від 19.12.2007 року, у справі № 32/225 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.129 Конституції України, ст.ст.24, 32, 33, 34, 38, 43, 84 ГПК України, п.6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року №28.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 32 про постачання електричної енергії від 30.01.2004 року (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, позивач постачає електричну енергію на об’єкти відповідача, що перелічені у Додатках до Договору, а останній оплачує вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до нього, що є невід’ємними частинами.

Згідно із п.2 Договору, під час виконання його умов, а також при вирішенні усіх питань, що ним не обумовлені, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією.

Позивач у своїх позовних вимогах вимагає стягнути з відповідача 58 092,44 грн. за недовраховану електричну енергію, яку він нарахував на підставі актів №025482 та №025483 від 30.03.2007 року про порушення Правил користування електричною енергією, які складені позивачем у ході здійснення перевірки відповідача.

Як вбачається із змісту акта №025482, позивачем, при перевірці об’єкту –“Калініського РВО СШ №12” за адресою - Донецьк, пр. Ілліча, 40, виявлено самовільне підключення токоприймачів до мережі електропередавальної організації до приладу обліку електричної енергії, без порушення схеми обліку, а саме - в підвальному приміщенні учбових майстерень змонтована прихована електрична проводка алюмінієвим кабелем 3х5 мм2, яку представники позивача при попередніх перевірках виявити не мали можливості.

В акті №025483 вказано, що при перевірці того ж об’єкту встановлено самовільне підключення токоприймачів до мережі електропередавальної організації до приладу обліку електричної енергії (освітлення електричної щитової) учбового корпусу без порушення схеми обліку електричної енергії.

Спірні акти підписані заступником директора школи по господарській частині - Ткачовою Ф.І. Керівником споживача зазначена Трусова А.О.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що його представники не були присутні під час проведення перевірки і складання акта, відповідно відсутній факт порушення ним вимог Правил при експлуатації електроустановок за цією адресою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно змісту Договору про постачання електричної енергії, її споживачем є Відділ освіти Виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради м. Донецьк.

Одним з об’єктів постачання електричної енергії за вказаним Договором є електроустановки, що розташовані за адресою м. Донецьк, вул. Калузька, 32А.

За вказаною адресою розташований Донецький ліцей № 12 Донецької міської ради, який відповідно до вимог ст.ст. 9, 10 Закону України “Про загальну середню освіту” є загальноосвітнім закладом системи загальної середньої освіти, має статус юридичної особи та є об’єктом комунальної форми власності.

За адресою м. Донецьк, пр. Ілліча, 40, знаходяться також електроустановки відповідача, але інші, ніж ті, що вказані в актах.

Відповідно до ст.ст.35, 37 вищезазначеного Закону, ст.14 Закону України “Про освіту”, відповідач є відділом управління освіти органу місцевого самоврядування, та в межах своєї компетенції здійснює відповідне управління навчальним закладом, що є комунальною власністю.

Як вбачається із п.4.6 Статуту Донецького ліцею № 12 Донецької міської Ради Донецької області (а.с.63-84), до повноважень його директора не входить представництво прав та інтересів відповідача. Відповідні повноваження у його заступників також відсутні.

Отже, за висновком судів, Донецький ліцей № 12 Донецької міської ради є іншою юридичною особою та не є структурним підрозділом відповідача. Виходячи із змісту Договору та його Додатків, електроустановки, що розташовані на території ліцею, є лише об’єктом постачання енергії, а стороною за Договором є відповідач.

За таких підстав будь-яких повноважень посадові особи вищевказаного учбового закладу на підписання акта від імені позивача, як споживача електричної енергії, при здійсненні перевірки позивачем не мали.

Отже, вищевказані акти підпису представників відповідача не містять, посилання на присутність при проведенні перевірок представників відповідача у вказаних актах відсутні.

За приписами 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 910 в редакції від 17.10.2005 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 417/1442 з наступними змінами (далі-Правила), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Колегія суддів погоджується з тим, що фактично матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив перевірку дотримання Правил в порушення передбаченого останніми порядку, тобто за відсутності представника споживача, що за таких умов, коли акт не підписаний трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації), робить його недійсним.

За наведених обставин вірним є і те, що акти № 025482 та № 025483 не можуть бути підставою для нарахування вартості та обсягів недоврахованої електроенергії через їх невідповідність вимогам п.6.41 Правил.

Позивачем було проведено засідання комісії по розгляду вищевказаних актів, внаслідок яких прийняті рішення комісії, що викладені в протоколах №222 від 26.06.2007 року та №167 від 08.05.2007 року про нарахування недоврахованого обсягу електричної енергії у загальній сумі 58 092,44 грн.

За приписами п. 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Всупереч зазначеним вимогам Правил відповідач не був повідомлений про час і дату засідання комісії, присутнім на її засіданні не був, відповідних розрахункових документів для оплати нарахованої суми не отримував.

За таких підстав, суди правомірно визнали безпідставними доводи позивача про те, що відповідач начебто погодився із змістом вказаних актів через не оскарження рішень комісії.

Колегія суддів погоджується з тим, що відповідно до приписів ст.20 ЦК України, особа здійснює захист свого права на свій розсуд; не оскарження вищезазанчених рішень комісії відповідача не є підставою до безумовного стягнення визначеної позивачем суми.

Інших дійсних доказів порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, що за своєю належністю відповідали би вимогам ст.ст.32, 34 ГПК України, п.6.41 Правил, позивачем не надано.

Доводи позивача про необхідність дослідження судом письмових пояснень його представників, що брали участь у спірній перевірці, є безпідставними, оскільки за своїми процесуальними ознаками вказані документи є викладеними в письмовій формі показами свідків, що не є належними засобами доказування у господарському процесі, відповідно до вимог ст.32 ГПК України.

Доказів того, що позивач пропонував відповідачу забезпечити при перевірці його представника для здійснення перевірки, до матеріалів справи не надано. Особу, що була відповідальною у спірний період за електрогосподарство закладів освіти району –Кліменко В.І. (а з 03.05.2003 року –Зеер Ю.В.) та про повноваження якої позивачу було повідомлено належним чином, останній також не залучив до участі в перевірці та складанні актів.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що директорам шкіл наказано призначити відповідальних за електрогосподарство та такою особою могла бути Ткачева Ф.І., до уваги не приймається, оскільки це стосується лише взаємовідносин між відповідачем та адміністрацією шкіл в межах відповідальності за схоронність комунального майна, та не надає права цім особам діяти від імені відповідача у взаємовідносинах з позивачем, як контрагентом за Договором.

На підставі вищенаведеного, суди дійшли правомірного висновку про недоведеність позивачем вчинення відповідачем порушення Правил належними дійсними доказами, відповідно до вимог ч.2 ст.34 ГПК України, тому правильно відмовив у задоволенні позову про стягнення суми недооблікованої електричної енергії у розмірі 58 092,44 грн., як у безпідставному та не заснованому на вимогах закону.

Враховуючи наведене постанова Донецького апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, а касаційна скарга такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-


П О С Т А Н О В И В:


Касаційну скаргу ВАТ “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж від 15.01.2008 року № 26-14/138 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року у справі № 32/225 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року у справі № 32/225 –без змін.




Головуючий-суддя                                          

К.Грейц


С у д д і


С.Бакуліна


О.Глос






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація