ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/145/25Головуючий по 1 інстанції

Справа №699/651/24 Категорія: на ухвалу Літвінова Г. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       23 січня 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,

за участю секретаря Ярошенка Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Назаренка Сергія Миколайовича на ухвалу Корсунь-Шевченківського міськрайонного суду Черкаської області від 07 листопада 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2024 року заяву залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що згідно з вимогами чинного законодавства представництво інтересів учасників справи, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, може здійснюватися або адвокатом, або іншою особою в порядку самопредставництва.

Матеріали справи не містять відомостей щодо наявності у Ляра Дмитра Юрійовича права представляти інтереси позивача в порядку самопредставництва чи наявності у нього свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою суду представник АТ КБ «Приватбанк» Назаренко С.М. оскаржив її в апеляційному порядку та зазначив, що її постановлено з порушенням норм процесуального права, а тому просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що дана цивільна справа за ціною позову відноситься до малозначних. Відтак, відповідно до вимог частини 2 статті 60 ЦПК України, представником позивача АТ КБ «Приватбанк» у даній цивільній справі може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановлена судом першої інстанції ухвала не відповідає зазначеним вище вимогам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачеві, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано собою, яка не має права її підписувати, або собою, посадове становище якої не вказано.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах. Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції – з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції – з 01 січня 2019 року (підпункт 11).

У частині четвертій статті 131-2 Конституції України зазначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з частиною сьомою статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із пунктом першим частини шостою статті 19 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання позовної заяви) малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 74690,95 грн., що станом на 01 січня 2024 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн. x 100 = 302 800 грн.).

Законом України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» внесено зміни до пункту першого частини шостою статті 19 ЦПК України та викладено її в новій редакції.

Відповідно до пункту першого частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Зазначена справа на момент подання позовної заяви була малозначною відповідно до закону, а тому представництво АТ КБ «ПриватБанк» у суді першої інстанції особою, яка не є адвокатом на підставі довіреності не суперечило вимогам цивільного процесуального закону.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність доказів, що Ляр Д.Ю. є адвокатом або його повноваження щодо діяльності від імені позивача у порядку самопредставництва, є помилковим. Справа на момент подання позовної заяви вважалася малозначною, а тому представником сторони у ній могла бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, мала цивільну процесуальну дієздатність, та повноваження якої підтверджувалось довіреністю.

Колегія суддів враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, однак указаний пункт втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення рішення, тому на час подання позовної заяви (квітень 2024 року) зазначене положення статті ЦПК України не втратило чинність.

Отже, подаючи позовну заяву у малозначній справі у заявника було право розраховувати на розумну і передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що дозволяли представництво у малозначній справі не лише адвокату або в порядку самопредставництва, але й представнику на підставі довіреності.

Вказані висновки суду узгоджуються із висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №759/3868/23.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про залишення без розгляду позовної заяви, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Назаренка Сергія Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді