ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року   ЛуцькСправа № 140/12798/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 24.05.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 24.05.2019 з урахуванням дня фактичної виплати 09.10.2024, здійсненої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №140/133/24;

зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 24.05.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 24.05.2019 з урахуванням дня фактичної виплати 09.10.2024, здійсненої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024  у справі №140/133/24.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , наказом начальника в/ч НОМЕР_1 від 24.05.2019 №263-ос ОСОБА_1 звільнено, виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.

В подальшому встановлено, що при звільненні позивачу протиправно не виплачено належне грошове забезпечення. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №140/133/24 відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення в повному обсязі за період з 24.05.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 24.05.2019. Виплату індексації в/ч НОМЕР_1 здійснила 09.10.2024.

Враховуючи невиплату під час звільнення суми заробітної плати (індексації), позивач вважає, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.10).

У відзиві на позовну заяву (а.с.13-15) представник відповідача позовних вимог не визнав та зазначив, що 09.10.2024 ОСОБА_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №140/133/24 виплачено індексацію грошового забезпечення на загальну суму 135 983,69 грн, що підтверджується випискою по надходженням по кратці/рахунку АТКБ «Приватбанк». Дана виплата має разовий характер виплати. У цій справі позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159), а відповідач не відмовляв позивачу у виплаті відповідної компенсації, тому право ОСОБА_1 ще не було порушено суб`єктом владних повноважень і звернення його до суду з цим позовом є передчасним.

З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 24.05.2019 №263-ос молодшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 24.05.2019 (а.с.5).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №140/133/24, яке залишено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024,  адміністративний позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 задоволено: суд визнав протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 24 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року; зобов`язав в/ч НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 24 травня 2016 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо недотримання вимог абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі – Порядок №1078), при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 24 травня 2019 року; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 травня 2019 року у розмірі 4447,46 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078.

На виконання зазначеного рішення суду відповідач 09.10.2024 перерахував на картковий рахунок позивача кошти в сумі 135 983,69 грн, що підтверджується випискою АТКБ «Приватбанк» (а.с.5зворот).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-ІІІ та Порядком №159.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статей 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Отже, з наведеного слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, індексації грошових доходів громадян, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

За змістом статті 6 Закону №2050-ІІ, пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Із наведеного можна зробити висновок, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі індексації заробітної плати (грошового забезпечення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.04.2021 у справі №465/322/17, від 04.03.2021 у справі №520/34/17, від 20.04.2022 у справі №461/1390/16-а, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20.

Крім того, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Такі висновки суду відповідають висновкам, наведеним у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 29.10.2020 у справі № 280/729/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Отже, у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.

Статтею 7 Закону №2050-ІІІ та пунктом 8 Порядку №159 установлено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

У цій справі судом встановлено, що належність позивачу заборгованості грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення) невиплаченої під час проходження військової служби та при звільненні, встановлено рішенням суду від 08.04.2024 у справі №140/133/24.

Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум грошового забезпечення, останній має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є протиправною.

Суд відхиляє посилання відповідача на передчасність звернення позивача до суду з цим позовом з огляду на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату компенсації до відповідача.

Так, Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 сформував правову позицію, згідно з якою аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-III та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

Крім того, судова палата у вищевказаній постанові зазначила, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-III не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.

Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-III, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-III і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.

Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20, з метою поновлення порушених прав позивача, наявні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 24.05.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 24.05.2019  з урахуванням дня фактичної виплати 09.10.2024, здійсненої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №140/133/24.

Враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову у вказаний вище спосіб.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 24.05.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 24.05.2019 з урахуванням дня фактичної виплати 09.10.2024, здійсненої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024  у справі №140/133/24.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 24.05.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 24.05.2019 з урахуванням дня фактичної виплати 09.10.2024, здійсненої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №140/133/24.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 )

Головуючий-суддя                                                                 Н.Б.Плахтій