ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 січня 2025 року Справа №  280/10480/24   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про  визнання бездіяльності  та  зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (уточнена) ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач),  в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 період навчання з 17.08.1998 по 21.06.2002 включно в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 період навчання з 17.08.1998 по 21.06.2002 включно в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України, а також зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до стажу державної служби навчання з 17.08.1998 по 21.06.2002 в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невнесені до Реєстру застрахованих осіб індивідуальних відомостей про особу-позивача, а саме відомостей про  період його навчання  з 17.08.1998 по 21.06.2002 включно в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України.

Ухвалою суду від 225.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні),  протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

12.12.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№57173), в якому  зазначає, що позивач звернувся до відповідача в рамках Закону України «Про звернення громадян» із заявою про зарахування його трудового стажу навчання в органах внутрішніх справ та внесення відповідних даних в електронні реєстри для відображення в електронному кабінеті ПФУ. Відповідач листом повідомив позивача, що  сканована копія трудової книжки позивача, надана 17.03.2023, оцифрована 30.03.2023 шляхом доповнення персональної облікової картки застрахованих осіб в Реєстр застрахованих осіб інформацією наявною в сканованих копіях документів та знаходяться у статусі «Виконано». Відповідно, наявні відомості з оцифрованої трудової книжки за період служби в органах внутрішніх справ України з 17.08.1998 по 31.12.2003 та за період з 01.01.2004 за даними, що містяться в Реєстр застрахованих осіб. Згідно зі ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, при призначенні пенсії відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. Отже, для зарахування усіх періодів роботи до страхового стажу позивач повинен скористатись своїм правом на надання необхідних документів (в тому числі довідок) через Вебпортал електронних послуг ПФУ за допомогою ключа електронно-цифрового підпису, сформувавши звернення на подачу сканованих копій в пункті меню «Комунікації з ПФУ» - «Відомості про трудові відносини». Лише, скориставшись таким алгоритмом дій, в електронному кабінет позивача будуть відображатись усі його дані, які вплинуть на розрахунок страхового стажу останнього. Також, звертає увагу суду на той факт, що зарахування стажу органами Пенсійного фонду України здійснюється на підставі поданих документів під час призначення чи перерахунку пенсій. Позивач не є пенсіонером в розумінні Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заяву про призначення/перерахунок пенсії ним до відповідача не було подано, пенсійна справа не була сформована, отже його вимога про зарахування до страхового стажу та до стажу державної служби певного періоду є передчасною. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

12.12.2025 до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№57255), в якій позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до приписів  Кодексу адміністративного судочинства України   (далі -   КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що протягом періоду з 17.08.1998 по 21.06.2002 позивач проходив навчання в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України.

Наказом №66 ос від 01.08.1998 року ОСОБА_1 зарахований до навчання до Запорізького юридичного інституту МВС України з 17.08.1998 року.

Наказом №47 ос від 21.06.2002 року ОСОБА_1  відрахований з 21.06.2002 року, в зв`язку із закінченням навчання.

Стаж навчання підтверджується записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 01.06.2006, довідкою з Дніпровського державного університету внутрішніх справ №1469 від 24.07.2024 року, довідкою про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески №333 від 25.07.2024 року.

Позивач неодноразово звертався із заявами до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо внесення до страхового стажу періоду навчання в Запорізькому юридичному інституті МВС України.

Згідно відповіді відповідача № ВЕБ-08001-Ф-С-23-066898 від 05.04.2023 з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області сканована копія трудової книжки, надана 17.03.2023, оцифрована 30.03.2023, шляхом доповнення персональної облікової картки застрахованих осіб в Реєстр застрахованих осіб інформацією наявною в сканованих копіях документів та знаходяться у статусі «Виконано». Оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація щодо відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків, період служби в ОВС з 01.01.2004 по 01.06.2006 не зараховано до страхового стажу в автоматичному режимі.

Листом № ВЕБ-08001-Ф-С-24-173637 від 28.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача про те,  внесення даних про стаж на веб-порталі здійснюється в особистому кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Для цього потрібно увійти до особистого кабінету на веб-порталі, авторизувавшись за допомогою КЕП. Далі в розділі «Комунікації з ПФУ» слід обрати пункт «Відомості про трудові відносини», заповнити дані розділу «Запис про трудову діяльність» та у пункті «Скан-копії документів» натиснути кнопку «Додати файл» і завантажити скановані копії.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача  щодо незарахування  період навчання в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України до страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"  від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи зі змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Така правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2020 року у справі №535/1031/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а та ін.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 просить зарахувати до страхового стажу період служби в органах податкової міліції ГУ ДФС у Рівненській області.

Як визначено статтею 62 Закону №1788-XII, частиною першою статті 48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як свідчать записи трудової книжки серії НОМЕР_2 позивач 17.08.1998  прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України  наказом №66 ос від 01.08.1998 (запис №1); 01.06.2006  звільнений з органів внутрішніх справ України  наказом УМВС  №232ос від 01.06.2006 (запис №2).

Разом з тим, з довідки, виданої дніпровським державним університетом внутрішніх справ  підтверджується період з 17.08.1998 по 21.06.2002 навчання у запорізькому юридичному інституті. Крім того, з наявних у справі письмових доказів вбачається, що в період з 17.08.1998 по 21.06.2002  позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача спірний період, а саме з 17.08.1998 по 21.06.2002.

На переконання суду, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача  період його навчання з 17.08.1998 по 21.06.2002  в Запорізькому юридичному інституті МВС України.

При цьому, відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків за спірний період у Запорізькому юридичному інституті МВС України не може бути підставою для не зарахування цього періодів до страхового стажу позивачу.

Відтак з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що пенсійний орган протиправно відмовив позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи до його страхового стажу.

Відповідно статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цьогоЗаконупідлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цьогоЗакону.

У відповідності до пунктів 4, 5 частини першоїстатті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб`єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначено положеннями статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити відомості, зокрема, частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.

Згідно з частинами першою, другою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 5 розділу І Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1(у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (далі - Положення), реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Абзацами другим, третім пункту 4 розділу IV Положення передбачено, що у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

Суд враховує, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення та здійснення такій особі пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призведе до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Враховуючи те, що факт навчання  позивача у спірний період 17.08.1998  по 21.06.2002 підтверджено судом згідно записів трудової книжки та наявних у справі документів, суд в силу наведених вище вимог Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування підставою для внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб у разі припинення страхувальника є рішення суду, суд, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини, дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача внестивідомості про період навчання  позивача з 17.08.1998  по 21.06.2002 до реєстру застрахованих осіб.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до стажу державної служби період навчання з 17.08.1998 по 21.06.2002 в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України, суд зазначає наступне.

З 01.05.2016 вступив в силу Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Пунктом 7 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Частиною 3 статті 46 Закону №889-VIII передбачено, що порядок обчислення стажу державної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.

Посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 "Про порядок обчислення стажу державної служби" (надалі - Порядок № 229).

За змістом пункту 2 Порядку № 229 обчислення стажу державної служби здійснює служба управління персоналом державного органу.

Пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Однак Прикінцевими положеннями Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Продержавну службу» (далі - Закон № 889) передбачено деякі особливості пенсійного забезпечення державних службовців.

Пунктами 10 та12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно дост.37 Закону №3723.

На призначення пенсії за Законом №3723 у порядку, визначеному для осіб, віднесених до категорій посад державних службовців, можуть розраховувати такі категорії осіб: державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889 (01.05.2016) обіймали посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Законом № 889 мали не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016.

Отже, з огляду на приписи вказаних норм, стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, а у випадках, встановлених законодавством, для призначення пенсії за нормами Закону № 3723. В першому випадку, обчислення стажу державної служби здійснюється служба управління персоналом державного органу, в якому працює така особа; в другому випадку  стаж необхідний для призначення пенсії за нормами Закону № 3723 зараховується територіальним органом Пенсійного фонду за місцем проживання заявника, який звертається за призначенням пенсії за нормами Закону України «Про державну службу».

В межах розгляду цієї справи судом не встановлено обставин того, що позивач працює в органі державної служи та служба управління персоналом відмовляється зарахувати період роботи позивача. Так само не встановлено обставин того, що позивач звертався до відповідача з заявою про призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» та за результатами розгляду звернення позивача відмовлено в зарахуванні до стажу державної служби періоду навчання з 17.08.1998 по 21.06.2002 в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України.

Суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в Кодексі адміністративного судочинства України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

В контексті розгляду цієї справи суд не вбачає в діях відповідача порушень прав позивача в частині зарахування календарної вислуги до стажу державної служби, які б потребували судового захисту, та погоджується з доводами відповідача в відзиві на позовні заяву про передчасність позовних вимог в цій частині.

Беручи до уваги зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом прийняття рішення про визнання протиправною відмови відповідача  у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання з 17.08.1998 по 21.06.2002 в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України; зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період навчання  з 17.08.1998 по 21.06.2002 в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України  шляхом внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб.

Також, у позовній заяві позивач  просить суд і встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Разом із тим, позивач, зазначаючи про необхідність встановлення судового контролю, письмової заяви не подав, та не вказує на причини такої (необхідності) чи обставини, які б свідчили, що рішення суду, ухвалене у цій справі, не буде виконано відповідачем.

Відтак, підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд не вбачає.

Водночас, суд звертає увагу позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, а саме, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом вже після ухвалення рішення у справі.

Отже, позивача не позбавлено можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його не виконання.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог.

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № РМЗЕ-ЗСЕЕ-Р7С7-32А3 від 19.11.2024.

Оскільки предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір у 968,96 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.  2,  5,  9,  72,  77,  139,  241,  243-246,  255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про  визнання бездіяльності та  зобов`язання вчинити певні дії,  – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області  у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання ОСОБА_1  з 17.08.1998 по 21.06.2002 в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України.

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу період навчання ОСОБА_1 з 17.08.1998 по 21.06.2002 в якості курсанта в Запорізькому юридичному інституті МВС України  шляхом внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24.01.2025.

Суддя                                                                                                                А.В. Сіпака