Провадження № 1-кп/537/42/2025

Справа № 537/5129/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2025   Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження № 12024170530000444 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Крюківському районному суді м. Кременчука Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України.

Прокурор подала суду клопотання, де просить продовжити строки тримання під вартою обвинуваченого  ОСОБА_5 . На обґрунтування клопотання вказала, що до закінчення дії попередньої ухвали про запобіжний захід обвинуваченому завершення судового розгляду неможливе, оскільки судом не допитаний свідок обвинувачення. ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання до 5 років позбавлення волі, проте він не має міцних соціальних зв`язків, не має зареєстрованого місця проживання, не працевлаштований, а тому існує ризик вчинення іншого правопорушення, переховування від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на законного представника потерпілого, свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань. Вважає, що встановлені раніше ризики не зменшилися та не зникли і на даний час, а більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 не заперечували проти продовження запобіжного заходу.

Суд, вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши клопотання та матеріали, надані у його обґрунтування, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 т. 177 КПК України). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 177 КПК України).

В силу ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є, у тому числі, тримання під вартою. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09.10.2024 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 14 год. 15 хв. 09 жовтня 2024 року до 24 год. 00 хв. 07 грудня 2024 року. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.11.2024 ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 16 год. 00 хв. 29 листопада 2024 року до 24 год. 00 хв. 27 січня 2025 року. При обрані запобіжного заходу судом було взято до уваги, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, оскільки не має зареєстрованого місця проживання, безперешкодно та без відома правоохоронних органів може покинути місце свого фактичного проживання, не має доходів, не працевлаштований, не доведено доказами і наявності у нього міцних соціальних зв`язків. Також судом була врахована ймовірність впливу на законного представника потерпілого та свідків з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показів або до відмови від їх дачі та ймовірність вчинення нового правопорушення з огляду на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, до якого ретельно готувався та вживав заходи для його приховування. Стороною захисту не заперечувалося, що ОСОБА_5 перешкоджав кримінальному провадженню, оскільки знищив речові докази, зокрема свій одяг та одяг немовляти, у викраденні якого він обвинувачується, як і не заперечувалося твердження сторони обвинувачення, що він фактично переховувався з метою недопущення викриття.

Суд, вирішуючи клопотання прокурора, враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який є молодого віку, обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання до 5 років позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, не має зареєстрованого місця проживання, зі слів проживає разом з матір`ю, не має офіційних засобів для існування, у власності коштовного чи нерухомого майна не має.

На думку суду, встановлені судом ризики, а саме ризик переховування від суду, ризик впливу на свідка та ризик продовження вчинення правопорушень, не зникли та не зменшилися на даний час, оскільки жодні обставини з часу обрання запобіжного заходу обвинуваченому не змінилися. Ризик ймовірності впливу обвинуваченого на законного представника потерпілої, яка вже була допитана у судовому засіданні, був виключений судом раніше.

Зважаючи на викладене доцільно продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на думку суду, не зможе унеможливити встановлені судом ризики. Домашній арешт, як і особисте зобов`язання, на думку суду, з урахуванням особи обвинуваченого, відсутності позитивних характеристик, відсутності джерел доходу, відсутності зареєстрованого місця проживання не забезпечить належної поведінки обвинуваченого. Письмових зобов`язань інших осіб про поруку за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та його доставку до суду не надходило. Розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на думку суду, здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 177, 183, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд -

постановив:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кременчука Полтавської області, до затримання проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: з 13 год. 20 хв. 24 січня 2025 року до 24 год. 00 хв. 24 березня 2025 року.

Встановити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА в Полтавській області, розрахунковий рахунок: UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу – запобіжний захід до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Кременчука без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання або перебування; уникати спілкування з потерпілою (законним представником) і свідками.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за яке передбачене покарання до 5 років позбавлення волі та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечити належну поведінку обвинуваченого; забезпечити явку належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, уникати спілкування з потерпілою (законним представником) і свідками.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді триманн підвартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання підвартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя:                                                 ОСОБА_1

Повнй текст ухвали складено 24 січня 2025 року