ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/445/25

Провадження № 1-кс/210/109/25

25 січня 2025 року                                                                        

Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120250417100000086 від 22.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженеця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з середньою освітою, неодруженого, який на утримані не має малолітніх, неповнолітніх та осіб похилого віку, військовослужбовця військової служби військової частини НОМЕР_1 , який обіймав посаду навідника 4 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону у військовому званні «солдат» зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого -

- 10.12.2018 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;

- 17.12.2018 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки. Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04.03.2019 вирішене питання про застосування покарання, призначеного за вказаним вироком за наявності кількох вироків та на підставі ч.4 ст. 70 КК України остаточно призначене покарання у виді 4 років позбавлення волі із звільненням з іспитовим строком на 2 роки;

- 06.05.2019 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років б місяців позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17.12.2018 року та до відбуття покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 17.08.2022 Біленьківською ВК Запорізької області (N?99) по відбуттю строку покарання;

- 22.07.2024 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік,

- 22.01.2024 року Криворізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони східного регіону направлено обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді 25.01.2025 року надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором капітан поліції ОСОБА_6 погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120250417100000086 від 22.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України відносно ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні у провадженні СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за №12025041710000086 від 22.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби ЗС України за контрактом військової частини НОМЕР_1 на посаді навідника 4 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, 22.01.2025 приблизно о 02.20 годині, перебуваючи по пр. Металургів біля будинку № 21 в Металургійному районі м. Кривого Рогу, зайшов до приміщення модульного укриття, де побачив потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_4 , знаходячись біля потерпілого ОСОБА_7 , умисно зі значною силою завдав ОСОБА_8 один удар ліктем правої руки в область щелепи, в результаті чого останній упав на підлогу. Після цього ОСОБА_4 застосовуючи до ОСОБА_8 насильство, небезпечне для життя та здоров`я, умисно зі значною силою завдав лежачому ОСОБА_7 удари взутими ногами в ділянки голови, тулубу, не переслідуючи при цьому за мету спричинити потерпілому смерть. Після чого покинув приміщення модульного укриття та пішов у невідомому напрямку.

22 січня 2025 року приблизно о 06:15 годині, ОСОБА_7 був виявлений громадянами, що викликали бригаду екстреної медичною допомоги, яка, прибувши на місце злочину, доставила такого до КП «Криворізька міська лікарня № 1» КМР», але цього ж дня о 09.40 годині було констатовано смерть ОСОБА_7 .

Згідно лікарського свідоцтва про смерть, виданого Криворізьким районним відділом ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро СМЕ» № 223 від 24.01.2025, смерть ОСОБА_7 настала від набряку головного мозку; крововиливу під оболонку та у речовину головного мозку; інші внутрішньочерепні травми, напад з використанням тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкоджень.

Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_7 , за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

24 січня 2025 року старшим слідчим СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України

Беручи до уваги вищевикладене, існують ч.1ст. 177 КПК України ризики щодо виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, наявні достатні підстави вважати, що  ОСОБА_4  буде:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду.Обставинами, що підтверджують наявність даного ризику є те, що останній вчинив умисний, корисливий злочин, за ознаками кримінальне правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України й останній розуміючи, що його буде притягнуто до кримінальної відповідальності дає достатньо підстав припустити, що підозрюваний має намір уникнути подальшого покарання, що збільшує ризик втечі настільки, що в подальшому його неможливо буде відвернути, не застосувавши ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, для контролю його поведінки та уникнення можливості вчинити нові умисні злочини. Даний ризик підтверджується тим, також тим, що підозрюваний ОСОБА_4 ніде не працює, не одружений, що свідчить про відсутність в нього будь-яких соціальних зв`язків, та можливість зміни ним місцезнаходження з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, і тим самим ухилення від кримінальної відповідальності. Хочемо зауважити, що не можна легковажно довіритися ОСОБА_4 про його подальшу сумлінну поведінку та обіцянок про недопущення дій пов`язаних із переховуванням від органів досудового розслідування та/або суду. В свою чергу втеча підозрюваного ОСОБА_4 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому судовому розгляду у розумні строки відповідно КПК.

- незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Обставинами, що підтверджують наявність ризику незаконно впливати на потерпілого, також впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні є те, що по даному кримінальному провадженню винуватість ОСОБА_4 підтверджується показами свідків, на яких може впливати ОСОБА_4 . Так як, підозрюваний згідно наданого йому права може на будь-який стадії досудового розслідування ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, де зазначені анкетні дані свідків, що надає реальну змогу в подальшому впливати на останніх задля спотворення доказової бази відносно нього для уникнення в подальшому від відбуття покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення.

- ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, підтверджується характером вчиненого злочину та тим, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, тобто не має засобів для існування. Окрім того, прошу слідчого суддю звернути уваги на те, відносно останнього направлено до Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025041720000005 від 03.01.2025 року за ч. 4 ст. 185 КК України та на даний час відносно ОСОБА_4 Довгинцівським районним судом було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, наявна обґрунтована необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  ОСОБА_4 до закінчення строків досудового розслідування.

Запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо, оскільки: підозрюваному ОСОБА_4 не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, так як знаходячись на свободі, буде мати можливість продовжувати свою злочинну діяльність.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із відсутністю осіб, які заслуговують на довіру. Особисте зобов`язання не може бути застосоване у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного ОСОБА_4 , на волі не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Сукупність усіх вищевказаних обставин свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до  ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, жоден з яких не забезпечить належної поведінки підозрюваного.

Тому, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор, кожен окремо, клопотання підтримали, просили задовольнити.

Підозрюваний та його захисник, кожен окремо, не заперечували щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

24.01.2025 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наданими у кримінальному провадженню доказами.

Слідчий суддя вважає встановленими та доведеними прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, виходячи з того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 121 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 10 років, що само по собі містить ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою ухилення від відбуття такого значного покарання у випадку, якщо воно буде призначено; у рамках досудового розслідування даного кримінального провадження ще не виконані всі слідчі (розшукові) дії, спрямовані на обґрунтування вини підозрюваного, що може свідчити про те, що підозрюваний може впливати на свідків та експерта; не має міцних соціальних зв`язків; неповнолітніх дітей або осіб похилого віку на утриманні не має; неодноразово судимий.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до oc2.nsf/link1/an_1357/ed_2012_07_05/pravo1/T124651.html?pravo=1#1357">ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію , майновий стан; наявність судимостей.

Слідчий суддя вважає, що причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушень, повністю підтверджується обґрунтованою підозрою у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявними у провадженні доказами, зазначеними безпосередньо у клопотанні та дослідженими під час судового засідання.

Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам, а отже клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Тому, вважаю за необхідне встановити розмір застави відповідно до ст. 182 КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідність відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України та ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави, визначеної в ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увезення, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання клопотання слідчого СВ ВП №2 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №120250417100000086 від 22.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України відносно ОСОБА_4  задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят діб), тобто до 26.03.2025 року включно.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560,00 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду із визначеною періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця перебування.

Роз`яснити підозрюваному  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документів, що підтверджують внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 26.03.2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1