ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАННЯ

24 січня 2025 року Справа №  280/12226/24  

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді            Чернової Ж.М. розглянувши клопотання представника Офісу Генерального прокурора про призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, подане у справіза позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії 

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо нарахування та виплати у період з вересня 2024 року по теперішній час заробітної плати, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн;

зобов`язати Офіс Генерального прокурора провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недонарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з вересня 2024 року по дату винесення рішення суду включно на підставі частин 2, 3, 4, 5 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року – 3028 гривень із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів;

звернутись до Верховного Суду для вирішення питанням щодо внесення до Конституційного Суду України подання про визнання неконституційними положень ст. 7 Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік, якими встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.

Ухвалою суду від 06 січня 2025 року  відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін.

23 січня 2025 року до суду надійшла заява, в якій представник Офісу Генерального прокурора просить суд здійснювати розгляд справи № 280/12226/24 за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що згідно з п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є, у тому числі, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відповідно до примітки до ст. 513 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються, у тому числі: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, прокурори. Оскільки у справі № 280/12226/24 ОСОБА_1 оскаржує умови проходження публічної служби в частині оплати праці, то така справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України). Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує значення справи для сторін. Зазначено, що судом при розгляді цієї заяви потрібно врахувати виняткове значення справи для Офісу Генерального прокурора, оскільки рішення у цій справі може вплинути на фінансове забезпечення діяльності прокуратури в цілому. На підставі викладеного, заперечує проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та просить суд здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання представника Офісу Генерального прокурора, суд не знайшов підстав для його задоволення з огляду на наступне.

За частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні

При цьому, частиною четвертою статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом

У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом частиною четвертою цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Отже, КАС України визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині четвертій статті 12 КАС України та у частині четвертій статті 257 КАС України

Суд констатує, що з огляду на віднесення посади позивача до посад осіб, що займають відповідальне становище, ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС України. Проте, віднесення її до цієї «категорії» не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд має відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як вважає відповідач, немає.

З огляду на викладене, за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС України).

Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №140/15761/20, від 01.02.2024 у справі № 320/9343/20, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21.

Суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Тобто, відповідач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи

Суд звертає увагу, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

Крім цього, у поданій заяві відповідачем не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні. Так само заява не містить будь-якої інформації стосовно предмета спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.

Враховуючи наведене у сукупності, суд вважає заяву відповідача про призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження необґрунтованою, у зв`язку з чим підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись статтями 12, 166, 243, 248, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Офісу Генерального прокурора про призначення розгляду справи № 280/12226/24 у порядку загального позовного провадження відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі Судова влада України, за якою учасники справи можуть отримати інформацію: http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.    

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                                                                   Ж.М. Чернова