Справа 22а-5632 Головуючий у 1 інстанції Міросєді А.І.
Категорія 10.3.1 Доповідач Лоленко А.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Дундар І.О., Агєєва О.В.
при секретарі Шуляк Я.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці Донецької області, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про зобов’язання нарахувати недоплачені суми ,
В С Т А Н О В И В:
05 листопада 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області про зобов’язання нарахувати недоплачені суми , посилаючись на те, що вона відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2009 роки . Просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за віком у розмірі 30 % за період з 2006 - 2009 роки.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області щодо невиплати підвищення до пенсії та зобов’язано здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично отриманих сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області просить постанову суду скасувати, винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв’язку з тим, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального права.
Справа на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року розглядається за правилами КАС України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 03 грудня 2009 року - скасуванню з ухваленням нової постанови з таких підстав.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівка Донецької області визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є обґрунтованими.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги в цій частині необгрутовані і не спростовують висновків суду.
Однак не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 03 грудня 2009 року, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені вказаних позовних вимог, суд першої інстанції послався на ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», згідно з якою Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Тому її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином судом першої інстанції при ухваленні постанови в цій частині порушено вимоги матеріального права.
Тому постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 03 грудня 2009 року на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення вказаних позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про незастосування судом строку позовної давності не може служити підставою для скасування постанови, оскільки суд на підстав ст.. 102 КАС України поновив позивачу строк звернення до суду. Постанова суду в іншій частині підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці задовольнити частково.
Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2009 року в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці Донецької області, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про визнання неправомірними дій та зобов’язання нарахувати недоплачені суми задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного Фонду України в м. Костянтинівці Донецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 03 грудня 2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 03 грудня 2009 року з урахуванням раніше виплачених сум .
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий :
Судді: