Судове рішення #18449854

Справа № 10 -149/11                                                      Головуючий у 1-й інст.:Крупко О.Г.

                                                                                         Доповідач: Гєрцик Р.В.                                                    

   

                                                                           

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суд Донецької області в складі:

головуючого судді                         Гєрцика Р.В        

суддів                                                 Смірнової В.В., Огурецького В.П.

прокурора                                      Чекайлової Т.В.

з участю заявника                         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку апеляцію прокурора на постанову судді Ворошиловського районного суду м.Донецька від 10 грудня 2010 року, якою задоволені скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та скасовано постанову прокурора м.Донецька від 17.03.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

 

7.04.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на постанову прокурора м.Донецька від 17.03.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Постановою судді Ворошиловського районного суду м.Донецька від 10 грудня 2010 року скарга ОСОБА_1 була задоволена, постанова прокурора про порушення кримінальної справи скасована.

В апеляції прокурор ставить питання про с касування постанови суду,  як незаконної та необґрунтованої. Вказує на те, що для порушення вказаної справи були приводи та підстави.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, заявника ОСОБА_1, яка вважала постанову суду законною та обґрунтованою та заперечувала проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, а постанова суду має бути залишена без змін за наступних підстав.

Так, згідно до вимог ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови, а також дотримання вимог ст.ст. 94, 97, 98, 130 КПК України.

В даному випадку  прокурором м.Донецька  постановою від 17.03.2009 року було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Згідно з постановою приводом для порушення кримінальної справи стало клопотання Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області щодо порушення вимог земельного законодавства України фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, яке надійшло на ім’я прокурора. Підставою для порушення зазначеної справи стали результати спільної перевірки прокуратури м.Донецька та СДСБЕЗ Калінінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, в ході якої було встановлено, що земельна ділянка площею 0,0843 га, за адресою АДРЕСА_1, яка знаходиться у постійному користуванні Донецького Центру екстреної медичної допомоги, була самовільна зайнята та використовується СПД ОСОБА_2, а у подальшому підприємцем ОСОБА_1, та діями останніх вказаній установі завдано значної шкоди у розмірі 42203,88 грн..

Як вбачається з матеріалів дослідчої перевірки, між виконавчим комітетом Донецької міської ради та суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 18.11.2003 року було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,11 га для будівництва поховального центру. 19.12.2005 року такий центр був прийнятий в експлуатацію, та присвоєна адреса: АДРЕСА_1

В серпні 2006 року на земельній ділянці площею 0,0843 га, яка примикає  до території поховального центру, СПД ОСОБА_2 було встановлено огородження.

Вказана земельна ділянка, як свідчать правовстановлюючі документи, дійсно була надана Донецькому Центру екстреної медичної допомоги у 1993 році для будівництва господарсько-адміністративного корпусу, яке в подальшому було зупинено у 1996 році, та до наступного часу не відновлювалось.

Відповідно до вимог ст. 94 ч.2 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

 

Як свідчать матеріали дослідчої перевірки, спільна перевірка прокуратури м.Донецька та СДСБЕЗ Калінінського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області вказаних обставин, як це зазначено у постанові про порушення кримінальної справи, фактично не проводилася. Матеріали містять лише декілька актів перевірки, зроблених  Управлінням з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області зі значним перебігом в часі (в липні 2008 року та в березні 2009 року), при цьому до цих актів долучені розрахунки розміру шкоди, суми якої різняться між собою, та в них наведені лише формули таких розрахунків, а самі матеріали перевірок не свідчать про те ким та яким чином спірна ділянка була зайнята, чи була згода на той час Донецького Центру екстреної медичної допомоги на встановлення огородження, в чому фактично міститься шкода від цих дій для вказаної установи. Пояснень від ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також відповідних посадових осіб з цього приводу не було отримано.

Прокурором в порушення вимог ст. 97 КПК України не було вжито всіх можливих заходів, щодо перевірки заяви (клопотання)  в строк не більше 10 днів шляхом  відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб, або витребування необхідних документів, сама перевірка тривала 8 місяців.

 До того ж, слід зазначити, що ст.197-1 КК України було введено в дію лише з 3.02.2007 року, тобто після дій, які на думку прокурора вчинила ОСОБА_2, а на час порушення вказаної кримінальної справи вже закінчилися строкі, передбачені ст..49 КК України. Більш того, ОСОБА_1 взагалі не мала на той час ніякого відношення до вказаних обставин.  

Враховуючи викладене, у прокурора при порушенні цієї кримінальної справи не було достатніх підстав, які б вказували на ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що при порушенні кримінальної справи було порушено вимоги ст.ст.94,97,98 КПК України.

Постанова суду є законною та обгрунтованою, а доводи апеляції прокурора з цього приводу не є слушними та не підлягають задоволенню.

На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 365-367 КПК України, колегія  суддів ,-

УХВАЛИЛА:      

  Апеляцію прокурора  залишити без задоволення.

        Постанову судді Ворошиловського районного суду м.Донецька від 10 грудня 2010 року, якою задоволені скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 та скасовано постанову прокурора м.Донецька від 17.03.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України - залишити без змін.

Колегія суддів Апеляційного

суду Донецької області

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація