Справа 22а-6441 Головуючий у 1 інстанції Семіряд І.В .
Категорія 10.3.1 Доповідач Ларіна Н.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого Солодовник О.Ф., суддів Ларіної Н.О., Зайцевої С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
14 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність відповідача, щодо не нарахування позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, та зобов’язання здійснити нарахування з 09 липня 2007 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком.
Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: поновлено строк на звернення до суду, визнано неправомірною бездіяльність відповідача по не нарахуванню щомісячної доплати позивачу пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року виходячи в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зобов’язано відповідача здійснити позивачу нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та фактично здійснених виплат.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України Пролетарському районі м. Донецька просив постанову суду скасувати постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що судом першої інстанції порушені вимоги матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльність по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії, та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік - скасуванню з ухваленням нової постанови з таких підстав.
Справа на підставі Закону України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року розглядається за правилами КАС України.
З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є обґрунтованими.
При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги в цій частині необґрунтовані і не спростовують висновків суду.
Однак не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені вказаних позовних вимог, суд першої інстанції послався на ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», згідно з якою Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат. Оскільки, на думку суду першої інстанції, наведене положення Закону про держбюджет не розглядалось Конституційним Судом щодо його неконституційності, то дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії за 2009 рік є правомірними.
Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином судом першої інстанції при ухваленні постанови в цій частині порушено вимоги матеріального права.
Тому постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення вказаних позовних вимог.
Постанова суду в іншій частині підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 02 грудня 2009 року в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності, зобов’язання до нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії за 2009 рік - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії, та зобов’язання до нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2009 року - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2009 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 02 грудня 2009 року з урахуванням раніше виплачених сум .
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий :
Судді: