Справа № 22а- 6703/11                                                 Головуючий  у 1 інстанції Зайцева С.А.

Категорія 10.3.2.                                                                       Доповідач Єлгазіна Л.П..

                                                                  УХВАЛА

                                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  06 травня  2011 року                                                                                       м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Єлгазіної Л.П.,

 суддів:  Соломахи Л.І., Дундар І.О.

розглянувши  в порядку письмового провадження  в м.Донецьку адміністративну справу за  апеляційною  скаргою  Управління Пенсійного Фонду України  в Пролетарському районі міста     Донецька    на рішення  Пролетарського районного суду міста Донецька   від  02 вересня 2010 року в   справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України  в України  в Пролетарському районі міста     Донецька    - про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсі за період з 01.04.2010 року ,-

                                                     в с т а н о в и в :

                рішенням  Пролетарського районного суду міста Донецька   від  02 вересня 2010 року задоволено позовні вимоги   ОСОБА_1 , проведено перерахунок  пенсії по інвалідності відповідно до ст..ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  за період з 01.04.2010 року,  із розрахунку для основної пенсії -6 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, та  додаткову пенсію -50% мінімальної пенсії за віком. Визнані неправомірними  дії  відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку  пенсії по інвалідності.

Зобов’язано  Управління Пенсійного Фонду України  в  Пролетарському районі міста     Донецька     здійснити      ОСОБА_1  за період з 01.04.2010  року перерахунок пенсії по інвалідності відповідно  до ст. ст.  50, 54  Закону України “ Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи ” ,виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком  та додаткову пенсію в розмірі 50% від розміру мінімальної пенсії за віком, які розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

          Не погодившись з таким рішенням,  УПФУ звернулися з  апеляційною скаргою, в просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних  вимог відмовити  у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 ч.1 КАС України за наявними у справі матеріалами і відсутності клопотань  від усіх осіб, які беруть участь у справі  про розгляд справи  за їх участю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню  з таких підстав.

Відповідно  до  ст..195 п.1 КАС  України ,  -  суд апеляційної інстанції  переглядає  рішення суду першої інстанції в межах  апеляційної скарги. Суд  апеляційної інстанції  може вийти за межі доводів  апеляційної скарги  в разі встановлення під час апеляційного провадження  порушень, допущених судом  першої інстанції , які призвели  до неправильного вирішення справи.

Апеляційним судом встановлено, що позивач     ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1,  віднесений  до 1-ї  категорії як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, його визнано  інвалідом 3-ї групи, що підтверджується відповідним  посвідченням, довідками МСЕК (а.с.5-6,8).

             Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

 Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи –50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

    Згідно частини третьої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

    Частина 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).

Встановлені підпунктом 12 статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107 – ІV від 28.12.2007 року процентні розміри для визначення розміру пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та внесені відповідні зміни до спеціального Закону були визнані такими, що не відповідають Конституції України згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008.

Відповідно до ст. 67 Закону  України «Про статус  і соціальний  захист громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набула чинності 01 листопада 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які

втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком  дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів   мінімальної   заробітної   плати   та мінімальної  пенсії  за  віком.

Таким чином, позивач має право на отримання пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва внаслідок  Чорнобильської катастрофи у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи», а саме основної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % від розміру мінімальної пенсії за віком Суд першої інстанції  дійшов до вірного  висновку про визнання дій відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплати пенсії неправомірною та зобов’язав останнього здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 01.04.2010 року  .

      Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України , – суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що  суд першої інстанції  правильно встановив обставни  справи та ухвалив судове рішення  з додержанням норм матеріального і процесуального права.

      Керуючись ст..197,200,205 КАС України,  Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ „ Прикінцеві положення „  Закону України „ Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов,язаних із соціальними виплатами,  апеляційний суд,

                                                               УХВАЛИВ :  

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного Фонду України  в      Пролетарському районі міста     Донецька     відхилити .

  Рішення   Пролетарського районного суду міста Донецька   від  02 вересня 2010 року залишити без зміни .

Повний текст ухвали виготовлено 06.05.2011 року.

Ухвала апеляційного суду набирає  законної  сили  з  моменту   проголошення,  і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до   Вищого адміністративного суду України  протягом  двадцяти днів  після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції

       Судді: