Справа № 22а-11045-11 Головуючий у 1 інстанції Павленко Л.М.
Категорія 10.3.2 Суддя-доповідач Зайцева С.А. ______________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Солодовник О.Ф.,
суддів Ларіної Н.О., Зайцевої С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Донецьку апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради на постанову Київського районного суду м.Донецька від 06 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005,2007,2008 роки ,-
В С Т А Н О В И В
13 травня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005,2007,2008 роки.
Зазначивши , що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії ,інвалідом 3 групи ,знаходиться на обліку у відповідача. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати. Проте допомога на оздоровлення за вищезазначені періоди виплачена у розмірах ,встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562. На його звернення щодо приведення виплат у відповідності до норм закону відповідач відмовив . Вважає,що відповідач грубо порушує його право на соціальний захист як інваліда ,який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому просив стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2005,2007,2008 роки у розмірі 4506 грн. (а.с.1).
Постановою Київського районного суду м.Донецька від 06 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено: стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради на користь позивача недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2005,2007,2008 роки у розмірі 4758 грн.
З цією постановою не погодився відповідач – управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради , подав на неї апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи, та судом порушено вимоги матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, знаходиться на обліку у відповідача (арк.с. 3). Відповідачем виплачена позивачу щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2005 рік – 18.11.2005 року у розмірі 90 грн; 16.03.2007 року виплачено 90 грн за 2007 рік ; 18.08.2008 року позивачу виплачено 90 грн за 2008 рік (арк..с.2)- ,згідно розмірів допомоги, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 « Про компенсаційні виплати особам ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради підлягають частковому задоволенню, а постанова суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік підлягає скасуванню ,з ухваленням нової постанови у вказаній частині про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Справа надійшла до апеляційного суду Донецької області відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI та згідно Закону України від 02.12.2010 року № 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набув чинності 30 грудня 2010 року, розглядається цим апеляційним судом у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати .
Як вважає апелянт, відповідач – управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м.Донецьку ради ,при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення треба керуватись розміром такої допомоги, який встановлений з 2005 року Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 526 “ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Апеляційний суд вважає такий висновок помилковим , а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково ,з наступних підстав .
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку ,у тому числі ,органів державної влади.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “ Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов*язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України .
Відповідно до ст.48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина .
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256,якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено,що головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь,управлінь,відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення . Таким чином ,відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов*язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення ,зокрема,пільг громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Апеляційний суд вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення розміру таких виплат, який встановлений –Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 526 “ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2005 та 2008 роки ,та вважає правильним висновок суду першої інстанції у вказаній частині виходячи з наступного .
Всупереч нормам спеціального закону, зазначеними постановами встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів на урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2005 та 2008 роки, а не вказані Постанови КМУ .
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зупинення дії положень статті 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачене п.п.11.п.28 розділу 2 Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України « ,визнано таким ,що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) .
Тобто рішення Конституційного суду України має перспективну дію і зміни,внесені п/п 11 п.28 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 року № 107-1У « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України « щодо розмірів щорічної допомоги на оздоровлення ,втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року .
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 90 грн. – 18.11.2005 року за 2005 рік ; у розмірі 90 грн. – 18.08.2008 року за 2008 рік є неправомірними .
Суд першої інстанції правильно із врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати, проведеної на час оплати допомоги на оздоровлення відповідачем, визначив про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 рік у розмірі 1238 грн. та у 2008 році у розмірі 2010 грн.( з 01.09.2005 року - 332 грн.,виплата позивачу проведена 18.11.05 року : 332грн. х 4-90грн.=1238 грн .) ; з 01.04.2008 року -525 грн.,виплата позивачу проведена 18.08.2008 року : 525 грн.х4 -90 грн.=2010 грн.), разом за 2005 та 2008 рік (1238 грн. +2010 грн.=3248 грн.), які підлягають стягненню з відповідача .
Між тим, апеляційний суд не може погодитися із стягненням щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік виходячи з наступного .
Судом першої інстанції встановлено ,що відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік 16.03.2007 року у розмірі 90 грн. відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.
Зупинення дії положень статті 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким,що не відповідає Конституції України (є неконституційним ),згідно з Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 .
На момент виникнення спірних відносин ,а саме на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів (16.03.2007 року), положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» були діючими, а відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі ,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , тому висновок суду першої інстанції в цій частині є помилковим.
З урахуванням викладеного ,рішення про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради на його користь недоотриманої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007рік підлягає скасуванню , як постановленого з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік. В решті постанова суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 198, ст. 202, ст. 207 КАС України, апеляційний суд Донецької області, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м.Донецька від 06 листопада 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради на користь позивача недоотриманої суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1510 грн. скасувати та постановити в цій частині нову.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м.Донецьку ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2007 рік.
В решті постанову Київського районного суду м.Донецька від 06 листопада 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий :
Судді: