ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
10.10.11 Справа № 5010/949/2011-з-14/45
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
Головуючого судді Хабіб М.І.
суддів Зварич О.В.
Якімець Г.Г.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.
розглянувши апеляційну скаргу Крихівецької сільської ради №524 від 20.07.2011р.
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2011р.
у справі № 5010/949/2011-з-14/45
за позовом ТзОВ «Перко», м. Івано-Франківськ
до відповідача-1 Крихівецької сільської ради, м. Івано-Франківськ, с. Крихівці
до відповідача-2 ТзОВ «Інкомбуд», м. Івано-Франківськ
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться по вул. Довженка, в с. Крихівці для будівництва багатоповерхового будинку з влаштованими приміщеннями громадського призначення від 17.05.2010р.,
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1. –ген. директор, Савчук В.Р.- представник (довіреність від 04.05.2011р.),
від відповідача –1 - ОСОБА_2. - представник ( довіреність №202 від 25.03.2011р.);
від відповідача -2 –не з’явився
Згідно з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В. і Якімець Г.Г.
У зв’язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці, розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2011р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Юрченка Я.О. і Якімець Г.Г.
У зв’язку з перебуванням судді Юрченка Я.О. у відпустці, розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. продовжений строк розгляду апеляційної скарги, встановлений ст. 102 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.06.2011р. у справі №5010/949/2011-з-14/45 (суддя Булка В.І.), позов задоволено, визнано недійсним договір оренди землі площею 0,5 га, що знаходиться за адресою вул. Довженка, навпроти будинку 9-Б, м. Івано-Франківськ, укладений 17.05.2010р. Крихівецькою сільською радою та ТзОВ «Інкомбуд», присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване ст. ст. 16, 215 Цивільного кодексу України, 12, 116, 124, 142, 152, 153 Земельного кодексу України, ст.ст. 27,33 Закону України «Про оренду землі», а також, зокрема, тим, що позивач має переважне право на оренду частини площею 0,2 га земельної ділянки, яка передана в оренду відповідачеві-2, а також, що на пленарному засіданні ради не розглядалось питання щодо надання в оренду землі ТзОВ «Інкомбуд».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилається на ст. ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.35 ГПК України, постанову Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у зв’язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в позові ТзОВ «Перко»повністю.
Відповідач-1 стверджує, що позивач не є стороною оспорюваного договору, не є ні власником, ні землекористувачем земельної ділянки, наданої в оренду відповідачеві -2, отже договір не порушує прав та інтересів позивача, тому у позивача відсутні правові підстави для звернення з таким позовом до суду, а в суду відсутні підстави для його задоволення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджує, що відповідач -2 має право на оренду лише частини земельної ділянки площею 0,3 га, а на іншу частину земельної ділянки площею 0.2 га має право позивач, при цьому позивач посилається на ст.33 Закону України «Про оренду землі», а також на те, що він виконав рішення сільської ради від 24.05.2007р. щодо укладення договору з проектною організацією, вніс кошти на соціальний розвиток села, здійснив за власні та залучені кошти будівництво багатоквартирного будинку на земельній ділянці площею 0.2 га. Крім того, позивач звертає увагу суду. що рішенням сільської ради від 17.02.2010р. постановлено укласти договір з Приварним підприємством «Інкомбуд», а договір оренди укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд».
Відповідач -2 відзиву на апеляційну скаргу не подав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був у встановленому порядку повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
10.10.2011р. позивач подав клопотання про витребування від відповідача-1 документів, на підставі яких сільською радою приймалось рішення від 17.02.2011р. і укладався договір оренди від 17.05.2011р.та про відкладення розгляду справи.
Назване клопотання апеляційним судом відхилене з огляду на наступне.
У разі неможливості самостійно надати докази сторона вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів(ч1 ст.38ГПК України).
Згідно з ст.101 ГПК України додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
З матеріалів справи не вбачається, що позивач заявляв суду першої інстанції клопотання про витребування від відповідача-1 вказаних доказів і таке клопотання було відхилене судом, чи суд першої інстанції витребовував від відповідача-1 ці докази, а відповідач-1 не надав їх на вимогу суду.
Отже, позивач не обґрунтував та не підтвердив неможливість подання доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, про витребування яких він заявив клопотання апеляційному суду.
За таких обставин, правові підстави для подання клопотання суду апеляційної інстанції про витребування додаткових доказів відсутні, а в суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для його задоволення, оскільки зворотне свідчить про прийняття апеляційним судом додаткових доказів у справі, які могли бути надані суду першої інстанції, що суперечить нормам ст.101 ГПК.
Щодо відкладення розгляду справи, то клопотання позивача відхиляється з огляду на строки розгляду апеляційної скарги, встановлені ст.102 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2009р. у справі №22/41 за позовом ТзОВ «Інкомбуд»до Крихівецької сільської ради та ТзОВ «Перко»позов задоволено частково: визнано нечинним рішення Крихівецької сільської ради від 23.01.2009р. в частині надання дозволу ТзОВ «Перко»на укладення договору оренди землі для будівництва житлового будинку з приміщенням громадського призначення на вул. Довженка,9Б та визнано недійсним договір оренди землі від 09.02.2009р., укладений Крихівецькою сільською радою та ТзОВ «Перко». В задоволенні вимоги про зобов’язання сільської ради прийняти рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 25.11.2005р., укладеного Крихівецькою сільською радою та ТзОВ «Інкомбуд», відмовлено з тих підстав, що вирішення питання поновлення договору оренди землі належить виключно до компетенції рад і суд не вправі підміняти даний орган та вирішувати земельні питання по суті.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р. назване рішення залишене без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Перко»без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2010р. залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2009р.
При вишенні спору у справі №22/41 судами встановлені наступні обставини.
25.11.2005р. Крихівецькою сільською радою, як орендодавцем, та ТзОВ «Інкомбуд», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки на вул. Довженка в с.Крихівці, площею 0,5га, для будівництва багатоквартирного будинку з приміщеннями громадського призначення з терміном дії до 25.11.2008р.Дозвіл на початок будівництва наданий ТзОВ «Інкомбуд»рішенням Крихівецької сільської ради від 18.11.2005р.
15.01.2006р. ТзОВ «Інкомбуд»та ТзОВ «Перко»укладено договір про співпрацю та організацію взаємовідносин ( далі –договір про співпрацю), за умовами якого ТзОВ «Інкомбуд»зобов’язалося прийняти ТзОВ «Перко»у дольове будівництво багатоквартирного будинку по вул. Довженка (навпроти будинку №9Б), в м. Івано-Франківськ, яке воно здійснює, та за згодою Крихівецької сільської ради ТзОВ «Інкомбуд»зобов’язалось предати ТзОВ «Перко»частину земельної ділянки площею 0,2 га під будівництво секцій № 4,5 багатокваритирного будинку.
Враховуючи договір від 15.01.2006р. про співпрацю, відповідач-2 звернувся до Крихівецької сільської ради із заявою від 22.05.2007р. про переукладення угоди на оренду землі в пропорції: 40% - для ТзОВ «Перко», 60% - для ТзОВ «Інкомбуд».
За даною заявою Крихівецька сільська рада прийняла рішення від 24.05.2007р. про:
1) розірвання договору оренди від 25.11.2005р.;
2)на підставі договору про співпрацю від 15.01.2006р. укласти договори оренди у співвідношенні: 40% та 60%, відповідно.
Крихівецька сільська рада також прийняла рішення від 24.05.2007р. про те, щоб на підставі вказаного договору надати ТзОВ «Перко»та ТзОВ «Інкомбуд»дозвіл на виготовлення технічної документації щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,2 га та 0,3 га, відповідно.
28.11.2007р. відповідач-2 подав Крихівецькій сільській раді заяву про свої заперечення щодо вилучення частини орендованої земельної ділянки. Аналогічні заяви подавались позивачем 25.12.2007р. за вх. №175, 24.06.2008р. за вх. №141, 02.10.2008р. за вх. №191.
Наступним рішенням від 24.01.2008р. Крихівецька сільська рада відмовила ТзОВ «Перко» в наданні в оренду частини земельної ділянки площею 0,2га, у зв’язку з відмовою ТзОВ «Інкомбуд»у вилученні даної земельної ділянки та розірванням договору про співпрацю.
ТзОВ «Перко»оскаржило дії ТОВ «Інкомбуд»щодо розірвання договору про співпрацю. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.08 у справі 3/51 договір про співпрацю та організацію взаємовідносин від 15.01.2006р. визнано діючим. Дане рішення залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2008р.
Рішенням Крихівецької сільської ради від 23.07.2008р. скасовано п.1свого рішення від 24.05.2007р., тобто, про надання дозволу ТзОВ «Перко»та ТзОВ «Інкомбуд»на виготовлення технічної документації щодо інвентаризації земельної ділянки площею 0,2 га та 0,3 га, відповідно, та відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою.
05.09.2008р. Крихівецька сільська рада прийняла рішення про відміну п.1 рішення від 23.07.2008р. та узгоджено межу земельної ділянки ТзОВ «Перко» без узгодження з ТзОВ «Інкомбуд».
Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 0,2 га ТзОВ «Перко»була затверджена
рішенням Крихівецької сільської ради від 14.11.2008р. та зобов’язано в місячний термін укласти договір оренди землі терміном на 10 років. Цим же рішенням відмовлено ТзОВ «Інкомбуд»у продовженні договору оренди землі площею 0,3га. у зв’язку з відсутністю повного пакету документів.
Рішенням Крихівецької сільської ради від 23.01.2009р. відмінено рішення від 14.11.2008р. щодо ТзОВ «Перко»і надано цьому товариству дозвіл на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,2 га на 3 роки.
09.02.2009р. між Крихівецькою сільською радою та ТОВ «Перко»укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2 га.
Рішенням Крихівецької сільської ради від 05.03.2009р. відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ «Інкомбуд»від 20.02.2009р. за вх.№39 у поновленні договору оренди землі у зв’язку з укладенням договору оренди щодо частини цієї земельної ділянки з ТзОВ «Перко».
Встановивши ці обставини у справі 22/41 та враховуючи те, що на підставі рішення Крихівецької сільської ради від 24.05.2007р. договір оренди землі від 25.11.2007р. (укладений сільською радою з ТзОВ «Інкомбуд») за згодою сторін розірваний не був, та враховуючи чинність рішення від 24.01.2008р., яким Крихівецька сільська рада відмовила ТзОВ «Перко»в наданні в оренду частини земельної ділянки площею 0,2га, у зв’язку з відмовою ТзОВ «Інкомбуд»у вилученні даної землі, господарський суд Івано-Франківської області дійшов висновку, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, що рішення Крихівецької сільської ради від 23.01.2009р. в частині надання дозволу ТзОВ «Перко»на укладення договору оренди частини земельної ділянки суперечить ст. 33 Закону «Про оренду землі».
Як зазначено вище, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2009р. у справі №22/41 визнано нечинним рішення Крихівецької сільської ради від 23.01.2009р. в частині надання дозволу ТзОВ «Перко»на укладення договору оренди землі для будівництва житлового будинку з приміщенням громадського призначення на вул.. Довженка,9Б та визнано недійсним договір оренди землі від 09.02.2009р., укладений Крихівецькою сільською радою та ТзОВ «Перко».
Після набрання рішенням у справі №22/41 законної сили (рішення набрало законної сили 14.12.2009р.) Крихівецькою сільською радою, як орендодавцем, та ТзОВ «Інкомбуд», як орендарем, на підставі рішення 46-ої позачергової сесії Крихівецької сільської ради від 17.02.2010р. укладено договір оренди земельної ділянки від 17.05.2010р., відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку по вул. Довженка в с. Крихівці, площею 0,5 га, відповідно до плану (схеми) розташування. Цільове призначення земельної ділянки –для будівництва багатоквартирного будинку з влаштованими приміщеннями громадського призначення.
Термін дії договору встановлений п. 5.1. Договору та становить три роки з моменту його підписання та державної реєстрації цього договору.
Названий договір зареєстрований Івано-Франківським міським відділом ДП «Центр державного земельного кадастру»16.06.2010р. за №041029400005.
Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені законом.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент вчинення оспорюваного договору набрало законної сили рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2009р. у справі №22/41, яким визнано нечинним рішення Крихівецької сільської ради від 23.01.2009р. в частині надання дозволу ТзОВ «Перко»на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,2 га для будівництва житлового будинку з приміщенням громадського призначення на вул.. Довженка,9Б та визнано недійсним договір оренди землі від 09.02.2009р., укладений Крихівецькою сільською радою та ТзОВ «Перко».
Названим судовим рішенням встановлена протиправність надання позивачеві в оренду частини земельної ділянки площею 0,2 га та протиправність укладеного з ним договору оренди.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В силу ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (п.5 ст.126 ЗК України).
З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення сільською радою з відповідачем-2 договору оренди від 17.05.2010р., не існувало іншого договору оренди цієї земельної ділянки, чи її частини, укладеного з позивачем, який би був чинним та підтверджував право позивача на цю земельну ділянку.
Відтак, на момент вчинення оспорюваного договору позивач не був орендарем частини земельної ділянки, що є предметом договору оренди від 17.05.2010р., про визнання якого позивачем поданий позов.
За таких обставин посилання позивача на норми ст. 27 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає захист прав орендаря та орендодавця на орендовану земельну ділянку та норми ст.33 цього Закону, що встановлює порядок поновлення договору оренди землі, є безпідставними, а висновок суду першої інстанції про порушення оспорюваним договором переважного права позивача на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,2 га. таким, що суперечить закону.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.06.2009р. у справі №22/41 не має відношення до предмету розгляду даного спору, та безпідставно не взяв до уваги встановлені цим рішенням факти.
Щодо посилань позивача та суду першої інстанції на рішення Крихівецької сільської ради від 07.08.2009р. про надання дозволу ТзОВ «Перко»на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,2 га для будівництва багатоквартирного будинку по вул. Довженка, слід зазначити, що назване рішення відсутнє в матеріалах справи, це рішення не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції. Більш того, з матеріалів справи вбачається, що рішення про надання дозволу ТзОВ «Перко»на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,2 га від 07.08.2009р. відмінено рішенням Крихівецької сільської ради від 17.02.2010р.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач оскаржив в судовому порядку рішення Крихівецької сільської ради від 17.02.2010р., проте доказів оскарження цього рішення чи доказів його скасування не подав.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Положеннями ст.124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
З огляду на викладене та враховуючи те, що позивач не є стороною оспорюваного договору, не є ні власником, ні землекористувачем земельної ділянки, наданої в оренду відповідачеві -2, а також враховуючи відсутність на момент вчинення оспорюваного договору чинного рішення сільської ради про надання позивачеві в оренду земельної ділянки площею 0,2 га, та чинність рішення сільської ради від 17.02. 2010р. , на підставі якого укладений з відповідачем-2 оспорюваний договір, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про відсутність у позивача правових підстав для звернення з позовом про визнання недійсним договору оренди від 17.05.2010р., укладеного сільською радою з відповідачем-2, та відсутність правових підстав для його задоволення.
Стосовно посилання позивача на те, що рішенням сільської ради передбачено поновлення договору оренди землі ПП «Інкомбуд», а не ТзОВ «Інкомбуд», то таке посилання не заслуговує на увагу, оскільки, як зазначено представником Крихівецької сільської ради, на пленарному засіданні розглядалась саме заява ТзОВ «Інкомбуд», а тому немає підстав стверджувати, що земельна ділянка надавалась в оренду іншій юридичній особі. Крім того, названа обставина жодним чином не підтверджує право позивача на оренду земельної ділянки площею 0,2 га.
Щодо посилання позивача на діючий договір про співпрацю від 15.01.2006р., як на підставу визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.05.2010р., укладеного Крихівецькою сільською радою та ТзОВ «Інкомбуд», то Львівський апеляційний суд зазначає, що п. 2.1.3. договором про співпрацю від 15.01.2006р. передбачено, що лише за згодою Крихівецької сільської ради ТзОВ «Інкомбуд»зобов’язується передати ТзОВ «Перко»частину земельної ділянки (площею 0,2 га) під будівництво секцій №4, №5 багатоквартирного будинку. Отже, при переданні частини земельної ділянки 0,2 га згода Крихівецької сільської ради є обов’язковою, а з рішення сільської ради від 17.02.2010р. не вбачається згоди сільської ради на передання земельної ділянки ТзОВ «Перко»
Отже, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними, та про задоволення позову.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому рішення належить скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.
Оскільки при поданні апеляційної скарги відповідач-1 –Крихівецька сільська рада сплатила згідно з квитанцією від 25.06.2011р. №542.888.1/590 державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено Декретом КМУ «Про Державне мито»(замість 42,50грн., сплатила 45,00грн.), зайво сплачене державне мито в сумі 2,50грн. підлягає поверненню на підставі ст.47 ГПК України.
Керуючись, ст. ст. 43, 47, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Крихівецької сільської ради задоволити.
Рішення Господарського суду Івано-Фраківської області від 08.06.2011р. у справі №5010/949/2011-з-14/45 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перко», ідентифікаційний код 33859841, адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 11, на користь Крихівецької сільської ради, ідентифікаційний код 04356248, адреса: 76493, м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, вул. Крихівецька 79, - 42,50грн. сплаченого державного мита за розгляд апеляційної скарги.
3. Видати Крихівецькій сільській раді, ідентифікаційний код 04356248, адреса: 76493, м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, вул. Крихівецька 79, довідку на повернення з бюджету зайво сплаченого державного мита в розмірі 2,50 грн.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути до господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя М.І. Хабіб
суддя О.В. Зварич
суддя Г.Г. Якімець
постанова підписана
13.10.2011р.