ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
26.09.11 Справа № 5008/460/2011
ПОСТАНОВА
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Хабіб М.І.
суддів Зварич О.В.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я .
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, б/н від 15.07.2011 р.
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.06.11 року
у справі № 5008/460/2011
за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, смт. Великий Березний
до Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», с.Оноківці Ужгородського району
про визнання неправомірним нарахування відповідачем плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії згідно рахунку №1884 від 03.04.2011 року (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_3 –адвокат(посвідчення №172, договір №В ІІІ-04/11 від 11.04.11 р.);
від відповідача: не з’явився (належно повідомлений).
Ухвалою суду від 22.07.11р. апеляційну скаргу призначено до розгляду у складі колегії суддів: Хабіб М.І., Зварич О.В., Юрченка Я.О.
У зв’язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці, в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду 22.08.2011р. розпорядився передати справу для розгляду колегії суддів у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2011р. проведено зміни в складі колегії суддів: замість судді Юрченка Я.О. у зв’язку з відпусткою, до складу колегії введена суддя Зварич О.В.
Після внесення змін у склад колегії суддів, розгляд справи розпочато заново.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.06.11 року у справі № 5008/460/2011(суддя В.В.Мокану) за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго»про визнання неправомірним нарахування відповідачем плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії згідно з рахунком №1884 від 03.04.2011 року (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване п.4,2 та 4.4 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. №28 (зі змінами та доповненнями), ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського Кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог). Зокрема, посилається на п.4.2 Правил користування електричною енергією, відповідно до якого у разі ненадання споживачем відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік, розмір очікуваного рівня споживання на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних обсягів споживання у відповідних періодах поточного року. Поряд з тим, зазначає, що суд першої інстанції, встановивши, що в рахунку №1884 від 03.04.11р. застосовано інші договірні величини, з незрозумілих причин відмовив у задоволенні позовних вимог, посилаючись також на те, що законом (ст.16 ЦКУ та ст.20 ГКУ) не передбачений такий спосіб захисту права, як визнання неправомірним нарахування плати та відсутній механізму виконання такого рішення. Скаржник вважає, що позовна вимога про визнання неправомірним нарахування є тотожною з визнанням відсутності права нарахування, оскільки неправомірність означає відсутність права на що-небудь. Відтак, позивач звернувся до суду з належним способом захисту свого права.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи апелянта, зокрема, заперечує факт набрання чинності договором про постачання електричної енергії № РО6/03-0410 від 03.03.2008 року, оскільки надісланий позивачу проект цього договору, позивачем не повернутий, тому вважає діючим договір № РО6/03-0410 від 04.06.2007 року. Крім того, вважає, що оскаржене нарахування плати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії згідно з рахунком №1884 від 03.04.11р. за своїми ознаками не відноситься до актів, які носять обов’язковий характер і можуть бути оскаржені в судовому порядку, а є лише фіксацією розміру нарахованої плати за порушення умов договору та вимог ПКЕЕ. Таке нарахування, на думку відповідача, не є одностороннім правочином, оскільки не є підставою для набуття, зміни чи припинення цивільних прав і обов’язків.
Ухвалою суду від 22.08.11р. задоволено заяву (вх.6647 від 22.08.11р.) представників позивача та відповідача, продовжено строк розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено на 26.09.2011р.
В судовому засіданні 26.09.11р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04.08.07р. Відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією «Закарпаттяобленерго»(Постачальник за договором), в особі в.о. начальника В.Березнянського РЕМ та приватним підприємцем ОСОБА_2 ( Споживач за договором) було укладено договір №Р06/03-0410 про постачання електричної енергії.
Згідно з додатком до договору - Переліком об’єктів споживача, що живляться від мереж ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», постачання електроенергії за цим договором здійснюється до 5 об’єктів позивача, в т.ч. до магазину, що знаходиться в с. Волосянка,226 В, та магазину «Повна комора», що знаходиться в смт. В. Березний, на вул. Шевченка,1.
Матеріалами справи підтверджено, що за перевищення позивачем договірної величини споживання електроенергії в квітні 2011р. згідно з договором №Р06/03-0410 від 04.06.2007р. , відповідач нарахував плату в сумі 2566,76грн., та пред’явив позивачу до оплати рахунок № 1884 від 03.04.2011р., відповідно до якого:
- по магазину в с. Волосянка –фактично спожито 4729кВт/год. електроенергії, договірна величина -1500кВт/год, перевищення –3229кВт/год, сума до оплати за перевищення - 2559,63грн.;
- по магазину «Повна комора»–фактично спожито 7609кВт/год. електроенергії, договірна величина -7600кВт/год., перевищення –9кВт/год., сума до оплати за перевищення -7,13грн.
В рахунку вказаний строк його оплати –5 банківських днів з дня його отримання.
Місцевим господарським судом встановлено, що при наданні та використанні електричної енергії сторони керуються різними редакціями договору про постачання електричної енергії № РО6/03-0410: позивач –в редакції від 03.03.2008 року, відповідач –в редакції від 04.06.2007 року.
Відповідач пояснює свою позицію тим, що проект договору № РО6/03-0410 від 03.03.2008 року був отриманий позивачем 14.05.2008р., про що є відмітка в журналі вихідних договорів Великоберезнянського району електричних мереж, проте не був підписаний позивачем та не був повернений відповідачу, тому договір від 03.03.2008р. є неукладеним. Відтак, відповідач вважає чинним договір від 04.06.2007 року.
При вирішенні спору суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки розбіжності сторін з питання визначення чинної редакції договору № Р06/03-0410 не є предметом даного спору, для визначення договірних величин споживання електроенергії, незалежно від чинної редакції договору, має значення лист ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»від 03.04.2008р. № 2022 про коригування договірних величин, яким надано дозвіл начальнику Березнянського РЕМ встановити ПП ОСОБА_2 щомісячну договірну величину споживання електроенергії на квітень-грудень 2008р. по магазину в с. Волосянка, - 2,2 тис. кВт/год., а по магазину «Повна комара»- 10,8 кВт./год. На підставі викладеного, місцевий суд дійшов висновку, що за відсутності наступних змін, договірні величини споживання є саме такими, які вказані цьому листі.
Дійшовши висновку про такі договірні величини споживання та зазначивши, що в рахунку № 1884 від 03.04.2011р. застосовані інші величини споживання, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову з тих підстав, що обраний позивачем спосіб захисту права, не передбачений законом.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
В силу ст.26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Матеріали справи не містять, а сторонами не надано суду першої та апеляційної інстанцій належним чином укладеного оригіналу Договору № Р06/03-0410 в редакції від 03.03.2008 року. Позивачем не спростовано доводів відповідача про те, що він не повернув відповідачеві підписаний договір № Р06/03-0410 в редакції від 03.03.2008 року.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами відповідача, що на час виникнення спірних правовідносин діяв договір № Р06/03-0410 в редакції від 04.06.2007 року.
Згідно з додатком № 1.1 до цього договору –Обсяги постачання електроенергії споживачу на 2007рік, підписаним сторонами( зворотній бік а.с. 56), встановлені наступні обсяги споживання електроенергії: по магазину с. Волосянка –1 тис. кВт./год. в місяць, по магазину «Повна комора»в смт. В. Березний –6,5 тис. кВт./год. в місяць.
В листі ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»від 03.04.2008р. № 2022 про коригування договірних величин, адресованому позивачеві та начальнику В.Березнянського РЕМ ( а.с. 33) вказано, що дирекція енергозбуту дає дозвіл встановити щомісячну договірну величину споживання електроенергії на квітень-грудень 2008р. по магазину в с. Волосянка, - 2,2 тис. кВт/год., а по магазину «Повна комара»- 10,8 кВт./год.
При цьому зобов’язує В.Березнянський РЕМ внести відповідні зміни в додаток №1.1 діючого договору.
Однак, доказів внесення змін у встановленому порядку до додатку №1.1 до договору щодо договірної величини споживання суду не подано.
Відповідно до п.5.1 Договору від 04.06.2007 року, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.
У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється Постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.
Згідно п.5.2 Договору, договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях, заявлених споживачем згідно з п.5.1 цього Договору обсягів.
Статтею 714 Цивільного кодексу України, передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст.277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії.
Згідно з п.1.1. Правил користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ) , затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. №28 (зі змінами та доповненнями), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).
Договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період( п.1.2 ПКЕЕ).
Відповідно до частини 4 п.4.2 ПКЕЕ, у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини( частина 6 п.4.2 ПКЕЕ).
Пунктом 4.4. ПКЕЕ встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пунктом 5.5. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії містить, такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію; порядок погодження, встановлення, перегляду та коригування договірних величин; зобов'язання сторін у разі порушення договірних величин; порядок зняття показів розрахункових засобів обліку, порядок надання та підтвердження інформації щодо даних розрахункового обліку електричної енергії, порядок та строки проведення розрахунків.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам»від 16 червня 2005р. №473 встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п.7 передбачає-енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями(кварталами).
Відповідно до п.5.1 Додатку 3 до ПКЕЕ, у разі ненадання Споживачем відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється Постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.
Згідно із п.5.2. вищевказаного Додатку №3 до ПКЕЕ, договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених Споживачем згідно з пунктом 5.1 цього Договору обсягів.
З аналізу названих норм випливає, що у разі ненадання споживачем у встановлений термін відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік, обсяг споживання на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.
Довідкою про обсяги використання електричної енергії споживачем ОСОБА_2 за 2010р., наявною в матеріалах справи (а.с.83), яка підписана відповідачем, підтверджується, що фактичний обсяг споживання електроенергії у квітні 2010 року по магазину в с. Волосянка склав - 4 923 кВт/г, а по магазину „Повна комора” - 7 607 кВт/г.
Як вбачається з рахунку № 1884 від 03.04.2011 року, відповідач вказав в цьому рахунку договірну величину споживання по магазину в с. Волосянка -1500кВт/год, а по магазину «Повна комора» –-7600кВт/год.,
Відповідачем не доведено, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що позивач надавав відповідачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2011рік, в тому числі на квітень 2011року по магазину в с. Волосянка -1500кВт/год, а по магазину «Повна комора» –-7600кВт/год., чи звертався до відповідача із заявою про коригування на 20011 рік договірної величини споживання електричної енергії у вказаних розмірах і така заява була розглянута відповідачем. Також не доведено, доказів не подано узгодження сторонами обсягів очікуваного споживання електричної енергії на квітень 2011р. та оформлення додатку до договору від 04.06.2007 року, яким би встановлювались договірні величини споживання електроенергії на квітень 2011року по магазину в с. Волосянка -1500кВт/год, а по магазину «Повна комора» –-7600кВт/год., які вказані в рахунку № 1884.
За таких обставин згідно з чинним законодавством та умовами договору на квітень 2011року обсяг споживання електроенергії для позивача мав бути встановлений в обсязі, фактично спожитому у квітні 2010року, тобто: по магазину в с. Волосянка - 4 923 кВт/год., а по магазину „Повна комора” - 7 607 кВт/год.
Аналогічна позиція НКРЕ, викладена в її відповіді від 04.08.2011р. за № 5669/11/17-11 на адвокатський запит щодо роз’яснень положень п. 4.2 ПКЕЕ, яка міститься в матеріалах справи.
На підставі викладеного апеляційний суд вважає безпідставним зазначення відповідачем в рахунку №1884 від 03.04.2011р. договірних величин споживання електроенергії по магазину в с. Волосянка -1500кВт/год, а по магазину «Повна комора» –-7600кВт/год., відтак, безпідставним та неправомірним нарахування плати за перевищення вказаних в рахунку договірних величин.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що договірним величинами споживання на квітень 2011р. є ті, що вказані в листі ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” від 03.04.2008 року № 2022, а саме: по магазину в с. Волосянка, - 2,2 тис. кВт/год., а по магазину «Повна комара»- 10,8 кВт./год., оскільки такі договірні величини споживання були відкориговані лише на 2008рік, та не можуть автоматично застосовуватись в іншому розрахунковому періоді - в 2011році.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що фактичне споживання електроенергії у квітні 2011 року по магазину в с. Волосянка склало - 4729 кВт/год., що не перевищує обсягу споживання в квітні 2010 року, а по магазину „Повна комора” - 7609 кВт/год., що перевищує обсяг фактичного споживання за квітень 2010р. на 2 кВт/год.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційного суду, доводи позивача про неправомірне нарахування відповідачем плати в сумі 2559,63грн. за перевищення на 3229 кВт/год договірної величини споживання електроенергії по магазину в с. Волосянка, є обґрунтованими. По магазину «Повна комора», на думку суду, є неправомірним нарахування відповідачем плати в сумі 5,55грн. за перевищення на 7кВт/год договірної величини споживання електроенергії, а нарахування плати в сумі 1,58 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії на 2 кВт/год., таке нарахування є правомірним.
Колегія суддів також не погоджуються з висновком суду першої інстанції про використання позивачем неналежного способу захисту свого права з наступних підстав.
В силу вимог ст.1 Господарського процесуального України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В силу ст.16 ЦК суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом припинення дій, що порушують право а або створюють загрозу його порушення.
Як зазначено вище, в рахунку № 1884 від 03.04.2011р.вказаний строк його оплати –5 банківських днів з дня його отримання.
В матеріалах справи наявне повідомлення про припинення електропостачання № 3948 від 08.04.2011р., в якому відповідач вказує, зокрема, що у разі не оплати до 14.04.2011р. плати за перевищення договірних величин споживання в сумі 2566,76грн., на об’єкти позивача буде припинено подачу електроенергії.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в магазинах позивача в с.Волосянка та смт. В.Березний встановлені холодильники та морозильні камери для зберігання продуктів. Отже, діяльність позивача суттєво залежить від безперебійного постачання електричної енергії.
З наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, акту звірки розрахунків станом на 01.04.2011р., вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання за договором №Р06/03-0410 від 04.06.2007року виконував належним чином, оплатив повністю спожиту електроенергію ( сальдо на користь позивача станом на 01.04.2011р. становить 375 грн.).
Отже, позивач має право на безперебійне отримання на свої об’єкти електроенергії.
Зважаючи на те, що наслідком неоплати позивачем безпідставно нарахованої відповідачем плати за перевищення договірних величин споживання електроенергії згідно з рахунком №1884, можливе припинення постачання електроенергії до об’єктів позивача, про що відповідач сам вказує в своєму повідомленні, на думку апеляційного суду, неправомірні дії відповідача щодо нарахування такої плати створюють загрозу порушення прав позивача, як споживача електроенергії, на безперебійне отримання електроенергії. Відтак, колегія суддів вважає, що спосіб захисту свого права, обраний позивачем, спрямований на запобігання порушення відповідачем прав позивача, відповідає нормам закону.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Рішення суду першої інстанції належить скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в частині визнання неправомірним нарахування відповідачем плати в сумі 2559,63грн. за перевищення на 3229кВт/год договірної величини споживання електроенергії магазином в с. Волосянка, та визнання неправомірним нарахування відповідачем плати в сумі 5,55грн. за перевищення на 7кВт/год договірної величини споживання електроенергії магазином «Повна комора»в смт. В.Березний. В задоволенні решти позовних вимог, а саме - у визнанні неправомірним нарахування плати в сумі 1,58 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії в кількості 2 кВт/год. магазином «Повна комора»належить відмовити за безпідставністю.
Судові витрати, понесені позивачем при поданні позову та поданні апеляційної скарги, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Згідно з Довідкою від №АА 449 512 з ЄДРПОУ, відповідач змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго», про що 13.04.2011р. до реєстру внесено відповідний запис, у зв’язку з чим на підставі ст.25 ГПК відповідача у справі - Відкрите акціонерне товариство енергопостачальну компанію «Закарпаттяобленерго» належить замінити на Публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго».
Керуючись, ст.ст.25, 49, 69, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задоволити частково. Рішення господарського суду Закарпатської області від 29.06.11 року у справі № 5008/460/2011 скасувати повністю.
2. Замінити відповідача у справі - Відкрите акціонерне товариство енергопостачальну компанію «Закарпаттяобленерго»ідент. код, 00131529, адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул.. Головна,57, на Публічне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго». ідент. код, 00131529, адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул.. Головна,57.
3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити частково.
Визнати неправомірним нарахування ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»згідно з рахунком № 1884 від 03.04.2011 року плати за перевищення Приватним підприємцем ОСОБА_2 договірної величини споживання електричної енергії за квітень 2011р.:
- по магазину в с.Волосянка в сумі 2559,63 грн. за перевищення на 3229 кВт/год. договірної величини споживання електричної енергії;
- по магазину «Повна комора»в смт. В.Березний в сумі 5,55грн. за перевищення на 7 кВт/год. договірної величини споживання електричної енергії.
В задоволенні решти вимог відмовити.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», ідент. код, 00131529, адреса: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул.. Головна,57, на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, ідент. номер НОМЕР_1, адреса:. АДРЕСА_1, - 127,43 грн. державного мита та 235,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
6.Справу повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя М.І. Хабіб
суддя О.В.Зварич
суддя Г.Г. Якімець
- Номер: 3/5008/460/2011
- Опис: визнання неправомірними нарахування плати
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 5008/460/2011
- Суд: Господарський суд Закарпатської області
- Суддя: Хабіб М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.04.2011
- Дата етапу: 29.06.2011