12.10.11   

   УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 ,м. Чернігів, пр. Миру,20,тел. 77-44-62

                                                                   Іменем  України

РІШЕННЯ                                                                    

”11” жовтня   2011 року                                                                             справа №5028/1/26/2011

Позивач:                Товариство з обмеженою відповідальністю  "КООП ЧЕКОС",

                                пр-т Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000

Відповідач:          Приватне підприємство   "Правова Платформа Чернігівщини",

                                 вул. Магістрацька, 4, офіс  25, м. Чернігів, 14000

 Предмет спору:           про стягнення заборгованості 3597,98 грн.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1. довіреність № б/н від 01.05.2011 представник

відповідач:  не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 2901,60 грн.  богу  та 696,38 грн.  штрафу  за  орендне користування приміщенням (кімната 204 (1-46))  по проспекту Перемоги, 95, м. Чернігів, на підставі договору операційної оренди житла №53-11 від 30.12.2010 року.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, в судове засідання  представника не направив, причина неявки невідома.  Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином. На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2011 року заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

В судовому засідання 11.10.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.09.2011 р. та від 29.09.2011 року сторони були попереджені, що не з’явлення повноважних  представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають  суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  господарський суд  встановив:                   

          Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 756 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

          Як свідчать матеріали справи, 30.12.2010 р. між  ТОВ «КООП ЧЕКОС»(надалі - Орендодавець) та ПП „Правова платформа Чернігівщини” (надалі –Орендар) укладено договір операційної оренди нежитлового приміщення  № 53-11 (надалі –Договір).

          Відповідно до п. 1.1  Договору  Орендодавець передає, а Оредар приймає в строкове  платне  користування  на умовах операційної  оренди кімнату №204 (1-46) по  проспекту Перемоги, 95, м. Чернігів.

          Згідно п. 6.1 Договору даний Договір діє 01.01.2011 р. по 31.12.2011р., а в частині  обов»язків  по розрахунках  у разі невиконання їх Орендарем  та нанесені збитки Орендодавцю –до повного  проведення розрахунків  та відшкодування збитків.

          Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав умови Договору, а саме передав відповідачу об’єкт оренди, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі основних засобів в операційну оренду від 01.01.2011 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

          Відповідно до  п. 3.2. Договору сума орендної плати за користування об’єктом  оренди складає 1450,80грн.  на місяць, в т.ч. числі ПДВ –241,80грн.

          п. 3.3.  договору передбачено, що в триденний термін з дати укладання договору Орендар  зобо»язаний   перерахувати на розрахунковий рахунок  Орендодавця  орендну плату  за перший місяць оренди авансом.

          п. 3.3.1.договору встановлено,  що в подальшому  розрахунки по орендній платі  провадяться  авансовими платежами  в безготівковому порядку. Орендна плата вноситься незалежно від фінансового стану  Орендаря.

          п. 4.1.2. договору вказує, що Орендар зобов»язується  своєчасно, не пізніше 10 числа місяця, за який повинні здійснюватися платежі, і в  повному обсязі вносити на розрахункових рахунок  Орендодавця орендну плату незалежно від  фінансового  стану Орендаря.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов’язання повністю не виконав,  своєчасно та в повному обсязі орендну плату не сплатив, про що свідчать копії платіжних документів, які знаходяться в матеріалах справи. В результаті чого за ним утворилась заборгованість  по сплаті орендної плати  у розмірі 2901,60 грн.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов’язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов’язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).            Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

          Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

          На підставі вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення 2901,60 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

          Також, позивач  просить стягнути з відповідача 696,38грн.  штрафу, нарахованих   згідно п. 5.1.1. Договору, згідно якого,  у випадку  прострочення  орендних платежів  понад 30 днів  відповідач повинен сплатити  штраф  в розмірі 20% від суми боргу.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.  

    На підставі вищевикладеного, вимога позивачів  щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 696,38 грн., є обґрунтованою і підлягає задоволенню.     

          Відповідно до ст. 49 ГП К України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 193,546,549 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 626, 627, 756,762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.          

2. Стягнути з Приватного підприємства  "Правова Платформа Чернігівщини", вул. Магістрацька, 4, офіс  25, м. Чернігів, 14000 ( р/р 26006060282260 в філії  ЧРУ «ПриватБанк», МФО 353586, код 36571185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "КООП ЧЕКОС", пр-т Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000 ( р/р 2600700016819 у ВАТ  «Укрексімбанк», м. Чернігів,  МФО 353649, код ЄДРПОУ 35108878) борг з орендної плати в сумі 2901,60 грн., 696,38 грн. штрафу, 102,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.          

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

         Суддя                                                                                           В.І. Шестак