Справа № 450/1629/21 Провадження № 1-кп/450/34/24

УХВАЛА

судового засідання

24 жовтня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого-судді ОСОБА_1

суддів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участі прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_6 – ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_8 – ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в режимі відеконференції клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6

в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140040000720 від 19.03.2017 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 5 ст. 27 – ч. 1 ст. 14 , ч. 3 ст. 187 КК України,-

в с т а н о в и л а :

В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140040000720 від 19.03.2017 року.

24.10.2024 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , без визначення розміру застави. Клопотання мотивує тим, що на даній стадії розгляду кримінального провадження, ризики на підставі яких обвинуваченому ОСОБА_6 , під час досудового розслідування було обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали та залишилися актуальними, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Окрім цього у зв`язку із безпрецедентною військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введений воєнний стан, який в подальшому Указами Президента України продовжено. Таким чином, очевидно, що в умовах, які існують в Україні, у обвинуваченого збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у державі наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинуваченого. Крім цього, при виконанні судом ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України обставини, зокрема, те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, одне з яких спричинило загибель людини, тому вважає, що при постановленні ухвали за наслідками розгляду даного клопотання, є підстави не визначати розмір застави. Окрім того зазначив,що інкріміновані діяння вчиняв протягом тривалого часу з 2017 по 2020 роки.

Прокурор в судовому засіданні, підтримав заявлене клопотання, просив таке задоволити з підстав викладених у клопотанні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 – ОСОБА_7 в судовому засіданні, частково заперечив, щодо заявленого клопотання просив визначити заставу. Вказане мотивує тим, що ОСОБА_6 є інвалідом 2 групи, учасник АТО, має міцні соціальні зв`язки. Окрім того вже тривалий час перебуває під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні, заперечив, щодо клопотання, вважає, що наведені прокурор ризики є необгрунтовані, та підтримав думку захисника.

Проаналізувавши обвинувальний акт, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, вивчивши особу обвинуваченого, з`ясувавши думку учасників процесу, колегія суддів, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 30.06.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, який неодноразово було продовжено, востаннє ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.08.2024 року до 28.10.2024 року.

За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.

Наведені прокурором у клопотанні доводи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_6 , кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 3 ст. 187 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.

Обов`язок доведення цих обставин лежить на прокуророві.

Наведені прокурором у клопотанні доводи свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_6 , кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 262, ч. 3 ст. 187 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 , обвинувачується в тому числі у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів передбачених п. 6, 12 ч.2 ст.115, ч. 3 ст. 187 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України, санкція статті яких передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, від 7 до 12 років позбавленням волі та від 8 до 15 років позбавлення волі, які вчинені із застосуванням фізичного насильства до потерпілого та що призвело до загибелі людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.), "особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені  статтею 178 КПК України.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За положеннями п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

В ході розгляду даного клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що встановленні при вирішенні питання про обрання та продовження строку тримання під-вартою обвинуваченому ОСОБА_6 ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під-вартою.

З огляду на наведене, вирішуючи питання про продовження ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, що останній, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема у зв`язку із введенням на території України воєнного стану у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, також незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема може повідомити співучасникам вказаного злочину про відомі йому обставини кримінального провадження та можливість уникнення ними відповідальності у зв`язку із тим, що на даний час місцезнаходження таких не встановлено; вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів  враховує, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує   ОСОБА_6  у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, а також, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпечності, спосіб вчинення злочинів, які інкримінуються  ОСОБА_6 , поведінку останнього та тяжкі наслідки, що настали, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 , слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави, оскільки така відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, судом може не визначатись.

Таким чином розглянувши доводи прокурора та сторони захисту ОСОБА_6 , враховуючи викладене вище та стадію кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не усуне ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 184, 193, 194, 196, 197, 199, 315 КПК України, колегія суддів-

п о с т а н о в и л а :

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , – задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 22.12.2024 року, включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала про продовження запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та скерувати начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань № 19" для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя                                                 ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2                                                        

ОСОБА_3