Справа №127/25794/24

Провадження №1-кп/127/738/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року                                                        м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши в ході підготовчого судового засідання в приміщені суду в м. Вінниці клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України, відомості про яке внесено 02 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023240040000029,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України.

Ухвалою суду від 06.08.2024 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 призначено підготовче судове засідання.

В ході підготовчого судового засідання прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про здійснення розгляду кримінального провадження в процедурі спеціального судового провадження. Так, прокурор звернувся до суду з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки він проживає та перебуває на території АРК Крим та з метою ухилення від кримінальної відповідальності умисно переховується від слідства та суду, у зв`язку із чим оголошений у розшук. З метою дотримання прав обвинуваченого у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора неодноразово публікувались виклики до суду, однак обвинувачений жодного разу не з`явився. Сукупність вказаного, на думку прокурора, є підставою для здійснення спеціального судового провадження. До клопотання додано матеріали на його обґрунтування.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки вона не мала можливості конфіденційно поспілкуватись із підзахисним, а доказів про отримання останнім судової повістки матеріали справи не містять, а тому у задоволенні клопотання прокурора просила суд відмовити.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання та додані до нього документи, обвинувальний акт з додатками, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Вказана норма визначає три умови для застосування процедури спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Першою умовою є обвинувачення особи у вчинені конкретно визначених законом кримінальних правопорушень (злочинів). Перелік вказаних злочинів визначений законом, а саме ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

Частиною 2 ст. 297-1 КПК України, яка визначає вказаний перелік злочинів передбачено, що такий порядок може застосовуватись у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

З обвинувального акту слідує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України. Вказані злочини належить до переліку злочинів, передбачених ч. 2 ст. 297-1 КПК України.

Разом з тим, конструкція норм ч. 3 ст. 323 та ч. 2 ст. 297-1 КПК України визначає, що саме по собі обвинувачення у вчинені вказаного кримінального правопорушення не є самостійною підставою для застосування спеціальної процедури та має поєднуватись з двома ознаками поведінки особи, яка є обвинуваченою, та визначає і пряму заборону щодо проведення такої процедури щодо неповнолітньої особи.

Оцінюючи вказане суд зазначає, що згідно із обвинувальним актом обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто є повнолітньою особою як на момент події, зазначеної в обвинувальному акті, так і на час вчинення судом теперішньої процесуальної дії, тобто виключення щодо нього на застосування спеціальної процедури не застосовується.

Ознаками поведінки особи, які є обов`язковими для застосування процедури та визначені ч. 3 ст. 323 КПК України є те, що обвинувачений має переховуватись від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

З поданого прокурором обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець селища Гасанкулі Гасанкулійського району Красноводської області Туркменістан, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року N 129-VIII та Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VІІІ, якою схвалено Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», Російську Федерацію визнано державою-агресором.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території, яка окупована Російською Федерацією - держава, визнана Верховною Радою України державою - агресором.

Разом з тим, сам факт перебування на території вказаної держави-агресора не утворює підстав для застосування спеціальної процедури, для вказаного необхідні докази того, що особа переховується від органів слідства та суду та/або оголошена в міжнародний розшук.

З конструкції норми, що передбачає як поєднуваний так і розділовий (виключний) сполучник та/або, суд дійшов переконання, що вказані підстави (переховування і розшук) можуть існувати як одночасно, так і окремо одна від одної і утворювати як сукупність підстав, так і бути окремими самостійними ознаками для застування спеціальної процедури.

З постанови про оголошення розшуку підозрюваного від 25.12.2014, винесеної слідчим військової прокуратури Вінницького гарнізону юристом 3 класу ОСОБА_6 вбачається, що з 25.12.2014 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Вказане доводить наявність визначеної Законом підстави – оголошення особи в міжнародний розшук, що у поєднанні з наведеними вище доведеними обов`язковими ознаками переконує суд у доведеності прокурором, визначених Законом підстав.

ОСОБА_5 знав про розпочате щодо нього кримінальне провадження, повістки про виклик публікувались в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті «Урядовий кур`єр», на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора.

Проте, ОСОБА_5 до органів досудового слідства не з`явився, що підтверджено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.07.2024, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 оскільки він з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховувався від органів слідства.

Таким чином, вказаним судовим рішення підтверджено і факт того, що ОСОБА_5 на виклики під час досудового розслідування не з`являвся, тобто переховувався від органів досудового розслідування на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 «Шомоді проти Італії», проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».

З метою дотримання прав обвинуваченого, суд неодноразово здійснював виклик ОСОБА_5 у судові засідання шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті суду та шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр».

Разом з тим, ОСОБА_5 до суду не з`явився, жодним чином на виклики суду не відреагував.

Сукупність вказаного переконує суд у тому, що ОСОБА_5 переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Згідно із ч. 3 ст. 323 КПК України, за наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Перевіривши вказане клопотання на відповідність вимогам закону, дослідивши матеріали і докази, що підтверджують кожну з обставин, визначених законом для можливості застосування процедури спеціального судового провадження, суд дійшов висновку, що у даному проваджені доказами підтверджено наявність всіх обов`язкових підстав, що надають право суду застосовувати спеціальну процедуру.

Доказами і матеріалами підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_5 , який обвинувачується за ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України переховується від органів слідства та суду на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений в міжнародний розшук, що є підставою для здійснення спеціального судового провадження, а саме розгляду провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Можливість розглянути справу і прийняти у ній рішення за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам демократичного суспільства, стандартам судового розгляду, закріпленим, зокрема, в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи від 19.01.1973 «Про критерії, що регламентують розгляд, що здійснюється за відсутності обвинуваченого».

При цьому суд зазначає, що ч. 4 ст. 323 КПК України визначено, якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вказане є підставою роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 його право з`явитись до суду на будь-якій стадії кримінального провадження та реалізувати всю сукупність прав обвинуваченого, гарантованих міжнародно-правовими актами, Конституцією України та кримінальним процесуальним законом, в тому числі і право на участь в судовому проваджені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 297-1, 323, 370, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України, задоволити.

Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 408, ч. 1 ст. 111 КК України, відомості про яке внесено 02 лютого 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023240040000029.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя: