Справа № 476/304/23

Провадження № 1-кп/476/10/2025

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

23.01.2025 року                                        Єланецький районний суд

       Миколаївської області

в складі: головуючого – судді                         ОСОБА_1

за участю секретаря                                 ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду смт. Єланець кримінальне провадження, внесене 26.02.2023 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023152170000052 по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146 КК України клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого 13.04.2021 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Червонозорівка Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого по АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Єланецького районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146 КК України.

Ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 01.03.2023 року обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який ухвалами Єланецького районного суду Миколаївської області продовжено до 27.01.2025 року включно.

21.01.2025 року прокурор подав до суду та підтримав в судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Своє клопотання прокурор мотивує, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачуються в інкримінованих їм злочинах. Раніше заявлені ризики про можливість обвинуваченими переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення не зникли та існують і на даний час.

Обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово судимий, в тому числі за вчинення майнових корисливих злочинів, в даному кримінальному провадженні обвинувачується у злочинах, які вчинив в період іспитового строку, офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, а тому у відношенні нього існує ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Усвідомлюючи міру покарання за вчиненні ним злочини, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може переховуватися від суду.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, тому будучи обізнаним про таку міру покарання може переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Останній неодноразово притягувався Бобринецьким районним судом Кіровоградської області до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, був позбавлений права керування транспортними засобами, та не виконуючи рішення суду продовжував керувати автомобілем. Також ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, яке знаходиться в провадженні Компаніївського районного суду Кіровоградської області з 2020 року. Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою обвинуваченого в судове засідання без поважних причин. Така поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 свідчить про його схильність до вчинення іншого кримінального правопорушення та можливості переховуватися від суду.

Таким чином, вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час збереглися та не зменшились, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Посилаючись на викладене просив суд продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, заявлені прокурором не доведені належними доказами.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, суду пояснив, що обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_6 спростовується поясненнями свідків у кримінальному провадженні. Відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи чи сім`ї не є підставою для продовження запобіжного заходу. ОСОБА_6 є військовослужбовцем та здатний проходити військову службу в ЗСУ. Ризики зазначені прокурором в клопотанні не підтверджені належними доказами. На підставі викладеного просив суд обрати ОСОБА_6 інший запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_5 подав до суду та підтримав в судовому засіданні заперечення на клопотання прокурора про продовження строку під вартою ОСОБА_7 . Вказав, що воно базується на припущеннях, є безпідставним та необґрунтованим, а заявлені прокурором ризики не доведені жодними доказами, не зазначені обставини, які вказують, що такі ризики не зменшилися. Обвинувачення ОСОБА_7 є необґрунтованим, так як ґрунтується на недопустимих доказах та показаннях потерпілого. Прокурор виходить за межі обвинувачення, вказуючи про стрілянину ОСОБА_7 біля будинку ОСОБА_9 та після направлення обвинувального акту до суду продовжує збирати докази у кримінальному провадженні з порушенням норм КПК, негативно характеризує поведінку ОСОБА_7 під час вчинення кримінального правопорушення та після нього, проте, ініціатором події був саме потерпілий ОСОБА_9 , якого не притягнуто до відповідальності за його протиправні дії. Посилаючись на викладені обставини просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обставини, на яких ґрунтується клопотання прокурора, захисників, суд прийшов до слідуючого висновку.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно зі ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ході досудового розслідування ухвалами слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 01.03.2023 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалами Єланецького районного суду Миколаївської області від 25.04.2023 року, 23.06.2023 року, 21.08.2023 року, 19.10.2023 року, 14.12.2023 року, 09.02.2024 року, 08.04.2024 року, 07.06.2024 року, 05.08.2024 року, 02.10.2024 року та 28.11.2024 року обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 01.12.2024 року включно, тобто на 60 діб, з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 раніше судимий 13.04.2021 року вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

В кримінальному провадженні № 12023152170000052 від 26.02.2023 року ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні в період іспитового строку кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України.

ОСОБА_6 не працює, не має постійного доходу, а тому є достатні підстави вважати, що він перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення. Знаючи міру покарання, яка передбачена за вчинені ним злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років ОСОБА_6 може переховуватись від суду.

ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, серед яких за ступенем тяжкості є тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, а отже усвідомлюючи неминучість покарання він може переховуватись від суду.

Судом також взято до уваги, що на даний час ОСОБА_7 є обвинуваченим ще в іншому кримінальному провадженні № 12019120110000016, судовий розгляд якого не завершено. Дане кримінальне провадження розглядається Компаніївським районним судом Кіровоградської області з 2020 року, проте обвинувачений ОСОБА_7 в судові засідання за викликом суду не з`являвся без поважних причин. Постановами Бобринецького районного суду Кіровоградської області притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 130 КУпАП. Не зважаючи на рішення суду та будучи позбавленим права керування транспортними засобами ОСОБА_7 продовжував керувати автомобілем, зокрема і 26.02.2023 року. Така поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджує можливість вчинення ним нового кримінального правопорушення та можливість переховуватись від суду.

Враховуючи, що на даний час у обвинувачених закінчується строк тримання під вартою, судовий розгляд не завершено, не допитано самих обвинувачених, не досліджено всі зібрані на досудовому розслідуванні докази у справі, суд вважає, що на даний час наведені прокурором в клопотанні ризики вчинення обвинуваченими нового кримінального правопорушення та можливість їх переховування від суду не зменшилися та продовжують існувати.

Питання щодо обґрунтованості або необґрунтованості пред`явленого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення суд вирішить в нарадчій кімнаті під час постановлення вироку після безпосереднього дослідження та аналізу всіх доказів у справі.

Застосування до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою може значно вплинути на виконання ними процесуальних обов`язків, а в подальшому й на розгляд самого кримінального провадження.

Твердження захисника ОСОБА_5 про необґрунтованість та безпідставність клопотання прокурора не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання. На спростування доводів прокурора, окрім аналогічного попередньому заперечення захисник до суду не надав жодних доказів, які б вказували про відсутність заявлених та доведених прокурором ризиків.

Разом з тим, КПК України вимагає докази не того, що обвинувачені обов`язково, поза всяким сумнівом, здійснять відповідні дії, а того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні надалі.

Надані обвинуваченим ОСОБА_6 документи не спростовують доводів прокурора, оскільки не містять інформації про наявність у нього на даний час постійної роботи чи проходження ним військової служби, а також отримання постійного доходу. Довідки видані за період часу, які відбувалися задовго до події, що сталася 26.02.2023 року в с. Возсіятське, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

З урахуванням викладеного, доводи обвинувачених та їх захисників про необґрунтованість заявлених прокурором ризиків не заслуговують на увагу, оскільки, враховуючи самих обвинувачених та характер інкримінованих їм кримінальних правопорушень, ризики переховування від суду та вчинення нового кримінального правопорушення є цілком ймовірним.

Вирішуючи питання про продовження тримання під вартою суд, у відповідності до вимог КПК України, розглянув й інші заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не пов`язані з триманням під вартою, які передбачені ст. 176 КПК України, зокрема домашній арешт, на якому наполягали самі обвинувачені та їх захисники, однак, вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинувачених не може запобігти заявленим ризикам.

Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який, посилаючись на практику застосування ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях «Кудла проти Польщі» та «Маккейн проти Сполученого Королівства» констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Проте, безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

Наразі достатніми і належними підставами тримання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою є не лише очікування завершення судового розгляду справи, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, що вимагає ізоляції осіб, які із встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку повністю виправдовує подальше утримання обвинувачених під вартою.

Отже, приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може гарантувати належну поведінку обвинувачених та запобігти наведеним ризикам, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 27, ст.ст. 183, 197, 199, 331, 369 КПК України суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бобринець Кіровоградської області, проживаючому по АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою до 24.03.2025 року включно, тобто на 60 діб, з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Червонозорівка Бобринецького району Кіровоградської області, проживаючому по АДРЕСА_2 , строк тримання під вартою до 24.03.2025 року включно, тобто на 60 діб, з утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 24.01.2025 року о 15:00 годині.

Суддя                                                         ОСОБА_1