Справа № 137/1604/24

       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2024 до суду звернувся представник позивача – адвокат Данилюк П.П. (уповноважений представляти інтереси позивача та підставі ордеру серії АВ № 1163995 від 10.10.2024 (а.с. 14) із відповідною заявою мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина.

Представник позивачки зазначає, що після смерті матері позивачка звернулася до нотаріальної контори, де їй повідомили, що неможливо встановити родинні відносини між позивачкою та її матір`ю, оскільки відсутнє свідоцтво про одруження із ОСОБА_4 позивачки, яке було загублено. Він також підкреслив, що на даний момент немає можливості повторно отримати це свідоцтво, оскільки позивачка зареєструвала свій шлюб 16.10.1981 у м. Хабаровськ. Крім того, представник зазначив, що вона пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин через хворобу та перебування на лікуванні.

Такі обставини змушують звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, зокрема про те, що ОСОБА_3 була матір`ю позивачки. Також представник просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини на 3 місяці після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання 21.01.2025 не з`явилась. її представник – адвокат Данилюк П.П. (уповноважений представляти інтереси позивача та підставі ордеру серії АВ № 1163995 від 10.10.2024 (а.с. 14)) подав до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просить судове засідання провести у відсутність позивачки та її представника. Позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання повторно не з`явився, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся заздалегідь та належним чином. Про причини неявки суд не попередив, будь-яких клопотань на адресу суду не надав (а.с. 50, 51-52, 53-54).

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до судового засідання не з`явився. Надіслали на адресу суду листа, відповідно до якого просять розгляд справи проводити у відсутність представника селищної ради. Проти позову селищна рада не заперечує (а.с. 28).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши заяви сторін та матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_5 повідомила суду, що позивачка у справі є ОСОБА_1 . Вона повідомила, що не може підтвердити право власності на спадкове майно, проте може засвідчити, що вона є троюрідною сестрою позивачки по материнській лінії. Свідок також зазначила, що матір ОСОБА_1 звали ОСОБА_3 , і вона померла рік тому. За життя ОСОБА_3 називала позивачку ОСОБА_1 донькою, а та у свою чергу називала її матір`ю.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що позивачка у справі ОСОБА_1 є її троюрідною сестрою. Відповідно, ОСОБА_3 є її двоюрідною тіткою та рідною матір`ю ОСОБА_1 .. Впевнено підтвердила, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 .

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про її заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, її показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 6) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 7) батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про одруження (а.с. 8) пояснюється зміна прізвища позивачки із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_9 ».

Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 523 від 09.08.2024 (а.с. 10) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , займались похованням своєї матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідоцтвом про народження (а.с. 11) (заповненого російською мовою), зазначається про те, що батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , являються ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Листом Літинської державної нотаріальної контори за № 799/01-16 від 14.08.2024 (а.с. 13) позивачці ОСОБА_1 зазначається про відсутність підстав для закликання її до спадкування майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки не підтверджено факт того, що спадкодавець являється матір`ю останньої. У листі також зазначено, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в Літинській державній нотаріальній конторі не заведена. Також вказується, що вона пропустила строк необхідний для подання заяви про прийняття спадщини. Відтак останній рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх майнових прав та інтересів.

Відповідно до довідки Літинської ЦРЛ від 25.11.2024 (а.с. 30) ОСОБА_1 , з 17.06.2024 по 24.06.2024 перебувала на лікуванні в інфекційному відділенні з приводу гострого гастроентериту, середньої важкості.

Пунктом 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

У відповідності із п.7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину або інших спадкових прав.

Дослідивши доводи позивача, заслухавши пояснення третіх осіб та враховуючи позицію відповідача, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження вищезазначених обставин, а відтак заява в частині встановлення факту родинних відносин підлягає до задоволення.

У свою чергу п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до правових позицій викладених у п. 12 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення "при розгляді справи про встановлення Відповідно до п. 6 ст.256 ЦПК України, факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була рідною матір`ю ОСОБА_13 , а позивачка не може надати своє свідоцтво про шлюб через його давність та те, що орган реєстрації актів цивільного стану знаходиться на території держави, з якою припинені дипломатичні відносини, (що є загальновідомим фактом і не потребує додаткового доказування), суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог в цій частині.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правовими положеннями, викладеними у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», роз`яснюється, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 24-735/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Стаття 2 ЦПК України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06. 2000 вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Виходячи із положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач є спадкоємцем за заповітом, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є.

Враховуючи те, що позивачка перебувала на лікуванні, враховуючи відсутність заперечень проти задоволення позову, з урахуванням норм європейського законодавства, суд приходить до висновку у необхідності часткового задоволення позову та визначення ОСОБА_1 додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини визначивши останній двомісячний строк з моменту набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 19, 76-82, 247, 209, 258-265, 268, 293, 294 ЦПК України, враховуючи правові позиції, викладені у постанові пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у роз`ясненнях ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 24-735/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» та у ППВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була рідною матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк, терміном 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя :                                         Гопкін П. В.