УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа № 543/254/23

провадження № 13-2зк25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

розглянула клопотання засудженої ОСОБА_21 про перегляд вироку Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2024 року та постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року щодо неї та

в с т а н о в и л а:

Засуджена ОСОБА_21 звернулася до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з клопотанням, в якому порушує питання про перегляд судових рішень щодо неї, посилаючись на істотне порушення судами апеляційної та касаційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону і невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої.

Мотивуючи клопотання, яке по суті є скаргою на судові рішення, засуджена зазначає, що Полтавський апеляційний суд вироком від 11 березня 2024 року скасував рішення суду першої інстанції в частині призначеного покарання, постановив новий вирок та призначив їй покарання за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі, яке вона вважає занадто суворим та таким, що не відповідає тяжкості кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_21 , яка також не погоджується з постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року, вказує й на те, що касаційний перегляд вищезгаданого вироку відбувся без її участі.

Перевіривши зміст клопотання, Велика Палата зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Верховний Суд діє виключно в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 36, п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України від 02 червня 2016 року

№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК); Велика Палата лише у передбачених законом випадках здійснює касаційний перегляд судових рішень з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

В аспекті кримінальної юрисдикції ці норми кореспондують із приписами КПК, в яких чітко врегульовано випадки здійснення кримінального провадження саме ОСОБА_22 . Зокрема, ця палата уповноважена переглядати: судові рішення за виключними обставинами з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК; ухвалені нею рішення з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу (ч. 5 ст. 33 КПК), і за нововиявленими обставинами (ч. 4 ст. 33 цього Кодексу); судові рішення, передбачені ст. 424 КПК, в касаційному порядку - лише в разі передачі кримінального провадження на розгляд цієї палати за процедурою статей 4341, 4342 КПК для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

При цьому згідно з приписами ч. 5 ст. 4341, ч. 1 ст. 4342 КПК питання про передачу на розгляд Великої Палати провадження, яке розглядається в касаційному порядку, вирішується Касаційним кримінальним судом Верховного Суду за власною ініціативою або за клопотанням учасників справи, а сторони кримінального провадження не наділені правом безпосередньо звертатися до Великої Палати з метою перегляду судових рішень за вказаною процедурою.

Наведені процесуальні норми засуджена ОСОБА_21 залишила поза увагою і звернулася до Великої Палати з питань, які за законом не відносяться до її повноважень.

Як убачається зі змісту клопотання засудженої, ОСОБА_21 просить повторно переглянути як судове рішення апеляційної інстанції, а саме вирок Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2024 року, так і постанову Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року за результатами розгляду касаційних скарг самої ОСОБА_21 та її захисника.

Доводи ОСОБА_21 по суті зводяться до її незгоди з указаними постановленими щодо неї судовими рішеннями та вимоги про повторний перегляд справи з метою інакшого її вирішення. При цьому засуджена не оспорює судові рішення щодо неї з підстав, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК.

Разом з тим, Велика Палата не наділена повноваженнями як щодо повторного касаційного перегляду рішень суду апеляційної інстанції, так і щодо перегляду остаточних судових рішень суду касаційної інстанції з інших підстав, аніж встановлено процесуальним законом.

А тому Велика Палата не вбачає підстав для прийняття клопотання засудженої ОСОБА_21 до розгляду.

Такий підхід відповідає усталеній практиці Великої Палати (наприклад, ухвали від 14 червня, 08 липня, 31 серпня, 15 грудня 2021 року, 14 листопада 2022 року, 15 березня, 20 квітня, 08 серпня 2023 року, 29 січня, 10 вересня, 09 жовтня 2024 року, провадження № № 13-103зк21, 13-118зк21, 13-119зк21, 13-126зк21, 13-154зк21, 13-238зк21, 13-49зк22, 13-18зк23, 13-26зк23, 13-59зк23, 13-8зк24,

13-27зк24, 13-32зк24 відповідно).

Керуючись статтями 4341, 4342 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

у х в а л и л а:

Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду клопотання засудженої ОСОБА_21 про перегляд вироку Полтавського апеляційного суду від 11 березня 2024 року та постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року щодо неї.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_12

ОСОБА_3 ОСОБА_13

ОСОБА_4 ОСОБА_14

ОСОБА_5 ОСОБА_15

ОСОБА_6 ОСОБА_16

ОСОБА_7 ОСОБА_17

ОСОБА_8 ОСОБА_18

ОСОБА_9 ОСОБА_19

ОСОБА_10 ОСОБА_20

ОСОБА_11