ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року Справа № 160/30151/24

                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В.  

за участі секретаря судового засіданняЗонової Л.В.

за участі:

представника позивача представника відповідача Лободи Ю.П. Логойка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.10.2024 року №0647300708 про застосування фінансових санкцій на суму 1 743 848,26 грн. (один мільйон сімсот сорок три тисячі вісімсот сорок вісім грн. 26 коп.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.10.2024 року №0647300708 про застосування фінансових санкцій на суму 1743848,26 грн. визначених п.1 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, за результатами перевірки було встановлено, що нібито встановлено факт проведення позивачем розрахунків без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документа на суму 167310,00 грн. Окрім цього, у відповіді вих.№72168/6/04-36-07-08-16 від 16.10.2024 року на заперечення на акт перевірки, відповідачем зазначено, що фактичною перевіркою встановлено факт придбання холодильного агрегату на суму 167310,00 грн., таким чином суб`єкт господарювання здійснював продаж товарів, які відносяться до групи товарів складно побутової техніки, що зобов`язує відповідно до вимог п.12 ст.3 Закону №265 здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у відповідному обліку. На переконання позивача такі висновки податкового органу не ґрунтуються на жодних фактичних даних і доказах, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено проведення розрахунків без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документу встановленого зразка на суму 167 310,00 грн., а саме: згідно виписок банку 02.05.2024встановлено надходження складно побутової техніки (холодильна установка дог №17/04-1 від 17.04.24). 20.09.2024 розпочато проведення перевірки за адресою місця здійснення господарської діяльності та проведення розрахункових операцій: АДРЕСА_1 . 20.09.2024 за місцем проведення господарської діяльності встановлено факт відсутності ТМЦ, що підтверджено описом ТМЦ, які є додатком до акту. Згідно первинних документів, наданих до перевірки та бази даних СОД РРО ДПС України факт реалізації «Холодильної установки» відсутній. Відповідальність за данні порушення передбачена п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше. Перевіркою встановлено порушення п. 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Відповідно до п. 12 ст. З Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Фактичною перевіркою встановлено факт придбання холодильного агрегату на суму 167 310,00 грн. Таким чином, суб`єкт господарювання здійснював продаж товарів, які відносяться до групи товарів складно побутової техніки, що зобов`язує відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265 здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у відповідному обліку.

09.12.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що в своєму відзиві Відповідач зазначає: “Фактичною перевіркою встановлено факт придбання холодильного агрегату на суму 167 310,00 грн. Таким чином, суб`єкт господарювання здійснював продаж товарів, які відносяться до групи товарів складно побутової техніки…” Зазначені висновки не ґрунтуються на жодних доказах, є припущеннями, виходячи з наступного. Єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку є Акт інвентаризації, проведення якої може відбуватися за вимогою контролюючого органу згідно п.20.1.9. Податкового кодексу України. Під час проведення фактичної перевірки: від представників ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надходило жодного запиту щодо вказаного холодильного обладнання та його місцезнаходження (в матеріалах перевірки відсутні будь-які письмові вимоги з цього приводу); не було вжито жодних заходів з метою пересвідчитись в наявності вказаного обладнання у ФОП ОСОБА_1 . До того ж, під час розгляду заперечень на Акт перевірки, ФОП ОСОБА_1 повідомила Відповідача про фактичну наявність в неї зазначеного холодильного обладнання та адресу його зберігання. І запропонувала здійснити його огляд в рамках наданого податковій права згідно п.78.1.5. ст.78 Податкового кодексу України. Проте, Відповідач не скористався цією пропозицією і не зазначив про причини такого рішення у своїй відповіді на заперечення позивача.

10.12.2024 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що фактичною перевіркою встановлено факт придбання холодильного агрегату на суму 167 310,00 грн. Таким чином, суб`єкт господарювання здійснював продаж товарів, які відносяться до групи товарів складно побутової техніки, що зобов`язує відповідно до вимог п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265 здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у відповідному обліку. За результатами перевірки складено акт від 30.09.2024 №2830/04/36/07/08/ РРО/ НОМЕР_1 , в якому відображені вищезазначені порушення. За результатами розгляду матеріалів перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області з посиланням на норми чинного законодавства, було винесено податкове повідомлення - рішення від 18.10.2024 року №0647300708 на суму 1 743 848,26 грн., яке є законним та обґрунтованим, складеним на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно усної ухвали суду задоволено  клопотання відповідача про виклик та допит в якості свідка головного державного інспектора ОСОБА_2 з метою  встановлення обставин проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ..

В ході судового розгляду справи судом відмовлено в клопотанні представника позивача про огляд доказів – холодильного обладнання за його місцезнаходженням з підстав того, що наявність або відсутність такого обладнання в місті Києві не змінює предмет спору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 19.06.2020 року про що внесено запис №22240000000144468.

Основний вид діяльності: 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

Інші види діяльності: 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах.

Згідно Витягу №19588 з реєстру платників єдиного податку, фізична особа-підприємець   ОСОБА_1 з 01.07.2020 року є платником єдиного податку 2 групи. Не є платником ПДВ

21.01.2022 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій.

На підставі наказу від 17.09.2024 року №4286-п Про проведення фактичної перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з метою здійснення контролю за дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв у т.ч. про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) керуючись ст.19-1, ст.20, пп.69.2-2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.75.1.3 п.75.1 на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, наказано провести фактичну перевірку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_3 . Перевірку розпочати з 18.09.2024, тривалість не більше 10 діб. Період діяльності, який перевіряється з 01.10.2021р. по дату завершення фактичної перевірки з урахуванням вимог ст.102 ПК України.

Згідно наказу від 17.09.2024 року №4286-п, ГУ ДПС у Дніпропетровській області оформлено направлення на перевірку №7892 від 17.09.2024 року та №7891 від 17.09.2024р., які були пред`явлені позивачу 20.09.2024 року.

Згідно письмової вимоги перевіряючих про надання платником податків документів від 20.09.2024 року, ФОП ОСОБА_1 запропоновано надати до перевірки наступні документи за перевіряємий період з 01.10.2021 по 18.09.2024: книги обліку розрахункових операцій; касові книги; первинні касові документи; накази (розпорядження), розрахунки на встановлення лімітів залишку готівку в касі; журнал обліку прибуткових та видаткових касових ордерів; звіти про використання коштів (авансові звіти); документи щодо обліку товарних запасів, у порядку визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей; картки обліку стаціонарних приміщень; довідки на книги обліку розрахункових операцій; розрахункові книжки; контрольні стрічки РРО; документи на повернення товару та грошей; пояснення по помилково проведеним розрахункам в РРО; виписки банків, виписки банків по терміналу; договори на обслуговування РРО з сервісними центрами; договір оренди; копія паспорта посадової особи та продавця; накладні на прибуття ТМЦ, ТТН; договори про трудові відносини з найманими працівниками або накази про прийняття працівників на роботу; пояснення щодо здійснення повернень товару в період 2024 року.

24.09.2024 року позивачем було надано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області наступне пояснення:

1. Книги обліку розрахункових операцій не веду. Готівкові розрахунки не проводяться, всі розрахункові операції проводяться через ПРРО.

2. В зв`язку з відсутністю руху готівкових коштів касова книга не ведеться.

3. Первині касові документи не оформлюються, оскільки відсутній рух готівкових коштів.

4. Готівкові розрахунки не проводяться, ліміти на залишок готівки в касі не встановлені.

5. Журнал обліку прибуткових та видаткових касових ордерів не ведеться, оскільки рух готівкових коштів відсутній.

6. Звіти про використання коштів (авансові звіти) відсутні, оскільки відсутні найманні працівники та відсутній обіг готівкових коштів.

7. Облік товарних запасів не ведеться. ФОП ОСОБА_1 не використовує загальну систему оподаткування, не є платником ПДВ, та не здійснює реалізацію технічно-складних побутових товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних виробів з дорогоцінного металу та каміння. Отже, у ФОП ОСОБА_1 відсутній обов`язок вести облік товарних запасів згідно п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

8. Картки обліку стаціонарних приміщень відсутні, оскільки ФОП ОСОБА_1 веде свою господарську діяльність за місцем своєї реєстрації і не використовує інші стаціонарні приміщення для здійснення господарської діяльності.

9. Розрахункові операції проводяться через ПРРО, зареєстрований за №4000281064.

10. Довідки та Книги обліку розрахункових операцій не ведуться, всі розрахункові операції фіксуються у звітах ПРРО, рух готівкових коштів відсутній.

11. Розрахункові книжки не ведуться, рух готівкових коштів відсутній.

12. Реєстри чеків, здійснених в оф-лайн режимі додаються.

13. Повернення грошових коштів покупцю за товар відбувалося з причин відсутності необхідних квітів для формування замовленої композиції (відсутність квітів у постачальника, не сезон тощо). Повернення грошових коштів за невиконане замовлення відбувалося через платіжний сервіс LiqРау (Реєстр повернень грошових коштів клієнтам надається).

14. Помилок в проведенні розрахунків в ПРРО не зафіксовано за період з 01.10.2021р. по 18.09.2024р.

15. Копії банківських виписок надаються.

16. ПРРО не передбачає укладення договору на сервісне обслуговування.

17. ФОП ОСОБА_1 веде господарську діяльність з реалізації квітів та квіткових композицій, яка не підлягає ліцензуванню.

18. ФОП ОСОБА_1 веде господарську діяльність за місцем своєї реєстрації і не використовує жодних приміщень під оренду.

19. ФОП ОСОБА_1 не здійснює реалізацію товарів, які передбачають реєстрацію потужностей.

20. ФОП ОСОБА_1 одноособово здійснює реалізацію товарів, без найманих продавців. Копій паспорту ОСОБА_1 додається.

21. ФОП ОСОБА_1 не веде облік первинних документів на прибуття ТМЦ, ТТН, оскільки ч.2 п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлює її право, а не обов`язок здійснювати облік товарних запасів.

22. ФОП ОСОБА_1 одноособово здійснює господарську діяльність, і не має найманих працівників.

23. Протягом 2024 року було здійснено 119 повернень грошових коштів, з приводу невиконаних замовлень (п.13). Таким покупцям було здійснене повернення грошових коштів, сплачених за такий товар, через платіжний сервіс LiqРау (реєстр про повернення грошових коштів клієнтам надаються). Фактичне повернення товару не відбувалося, оскільки замовлення фактично не виконувалося та товар не доставлявся через відсутність необхідних квітів для формування композиції.

25.09.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області було вручено ФОП ОСОБА_1 вимогу про надання платником податків документів, згідно якої запропоновано надати до перевірки наступні документи за перевіряємий період з 01.10.2021 по 18.09.2024:

- документи що підтверджують облік та походження товарних запасів, у порядку визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей;

- накладні на прибуття ТМЦ, ТТН;

- виписки по розрахункам небанківській платіжній системі Lig Pay за 2024 рік;

- копії номенклатурних розрахунків по придбанню іграшок з 01.10.22 по 18.09.24.

25.09.2024 року у відповідь на письмову вимогу від 25.09.2024 року в рамках фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу №4286-п від 17.09.2024 ФОП ОСОБА_1 повідомлено наступне:

1. Облік товарних запасів не ведеться. ФОП ОСОБА_1 не використовує загальну систему оподаткування, не є платником ПДВ, та не здійснює реалізацію технічно-складних побутових товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних виробів з дорогоцінного металу та каміння. Отже, у ФОП ОСОБА_1 відсутній обов`язок вести облік товарних запасів згідно п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

2. ФОП ОСОБА_1 не має первинних документів на прибуття ТМЦ, ТТН, оскільки ч.2 п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не зобов`язує здійснювати облік товарних запасів.

3. Реєстр платежів через платіжну систему Lig Pay за період з 01.01.2024р. по 18.09.2024 р. додається.

4. «Номенклатурні рахунки» по придбанню іграшок відсутні.

Згідно ч.2 п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не визначає обов`язку ФОП ОСОБА_1 здійснювати облік товарних запасів, та відповідно - зберігання первинних документів.

Окрім цього, згідно з ст.44 та п.296.1 ст.296 ПКУ, ФОП-платник єдиного податку 2 групи, і не платник ПДВ, не повинен підтверджувати документально витрати на придбання товарів/послуг.

За результатами перевірки складено акт №000775, який зареєстровано податковим органом за №2830/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 30.09.2024 року, в якому встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 п.1, 2 п.12 ст.3 Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено наступне:

«В ході проведення перевірки встановлено проведення розрахунків без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документу встановленого зразка на суму 167310,00 грн., а саме згідно виписок банку 02.05.2024 встановлено надходження складно побутової техніки (холодильна установка дог. №17/04-1 від 17.04.2024). 20.09.2024 розпочато проведення перевірки за адресою місця здійснення господарської діяльності та проведених розрахункових операцій: АДРЕСА_3 . 20.09.2024 за місцем проведення господарської діяльності встановлено факт відсутності ТМЦ, що підтверджено описом ТМЦ, який є додатком до акту. Згідно первинних документів наданих до перевірки та бази даних СОД РРО ДПС України факт реалізації «холодильної установки» відсутній. Згідно наданих пояснень зазначена адреса є єдиним місцем проведення господарської діяльності (склади, магазини, відділи тощо відсутні). Встановлено реалізацію необлікованого товару інше не відображено у відповідному порядку обліку та не надані первинні документи щодо походження, а саме: згідно баз даних СОД РРО ДПС України у червні 2024 року – реалізовано товару на суму 222693,30 грн.; у липня 2024 року – реалізацію товару на суму 1186425,56 грн.; у вересні 2024 року реалізовано товару – 167416,40 грн. (по 27.09.2024). Загальна сума складає 1576538,26 грн.».

07.10.2024 року ФОП ОСОБА_1 подані до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт (довідку) фактичної перевірки від 30.09.2024 року №000775, в яких зазначено, що актом перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено факт проведення ФОП ОСОБА_1 розрахунків без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документа на суму 167310,00 грн. Підставою для зазначених висновків на думку податкової є сам лише факт відсутності ТМЦ – холодильного обладнання на суму 167310,00 грн. за місцем проведення діяльності. Як зазначено ФОП ОСОБА_1 02.05.2024 нею у виробничих цілях та з метою розширення в перспективі своєї діяльності було придбане холодильне обладнання на загальну суму 167310,00 грн. Вказане обладнання не відчужене та зберігається за адресою: АДРЕСА_4 . В акті податковою зазначено, що 20.09.2024 за місцем проведення господарської діяльності встановлено факт відсутності ТМЦ. В той же час від ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час перевірки на надходили запити щодо вказаного холодильного обладнання.

16.10.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області були розглянуті заперечення ФОП ОСОБА_1  на акт (довідку) фактичної перевірки від 30.09.2024 року №000775 та надана відповідь за №72168/6/04-36-07-08-16, в якій зазначено зокрема наступне. Фактичною перевіркою встановлено факт придбання холодильного агрегату на суму 167310,00 грн. Таким чином, суб`єкт господарювання здійснював продаж товарів, які відносяться до групи товарів складно побутової техніки, що зобов`язує відповідно до вимог п.12 ст.3 Закону України №265 здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у відповідному обліку. До заперечень суб`єкт господарювання не надав документи, що підтверджують походження товару та відповідну форму ведення обліку ТМЦ, що в свою чергу підтверджує правомірність фіксації порушення п.12 ст.3 Закону України №265.

На підставі акта перевірки №2830/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 30.09.2024 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.10.2024 року №0647300708, яким до позивача застосовано штраф у загальній сумі 1743848,26  грн. за порушення п.1, 2, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій згідно акту фактичної перевірки №2830/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 30.09.2024 року, за проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного документа встановленої форми на загальну суму 167310,00 грн. ФОП ОСОБА_1 визначеного суму штрафної санкції у розмірі 167310,00 грн. (п.1, 2 ст.3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг"); за ведення в порядку встановленому законодавством облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку на загальну суму 1576538,26 грн. застосовано фінансову санкцію у розмірі вартості таких товарів, яку не обліковану у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 1576538,26 грн. (п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг").

В судовому засіданні було опитано свідка - головного державного інспектора Бурчака Д.М., який повідомив, що саме ним було проведено фактичну перевірку позивача. Фактично місце господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 не оглядалось, останній було вручено вимогу про надання документів. ФОП ОСОБА_1 були надані усні пояснення з приводу ведення господарської діяльності. Перевірку ним проведено в приміщенні податкового органу з урахуванням наданих позивачем документів та пояснень, за результатами розгляду яких вставлені зазначені в акті перевірки порушення.

Не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 75.1, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Приписами п. 80.1, п.п. 80.2.2 п. 80.2, ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно з п.80.4, п.80.5 ст. 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі пп.20.1.10 п. 20.1 ст.20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами 1-4 пп. 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/ позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Судом встановлено, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена відповідно до наказу 17.09.2024 року №4286-п, ГУ ДПС у Дніпропетровській області та направлень №7892 від 17.09.2024 року та №7891 від 17.09.2024р.

Підставою для проведення перевірки у наказі вказано п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.

Так відповідно до п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: … у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Із акту перевірки судом встановлено, що направлення на перевірку та копію наказу про проведення перевірки були вручені ФОП ОСОБА_1  під підпис до початку проведення перевірки.

Фактична перевірка розпочата 20.09.2024 об 09:40 год. та завершена 27.09.2024 о 16 год. 00 хв. Копію акту отримано 30.09.2024 року.

Враховуючи наведені приписи законодавства та встановлені обставини, суд вважає відсутніми порушення під час призначення та проведення перевірки позивача.

Відповідно до п.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 5 статті 76 ПК України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

За наслідками фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 складено Акт фактичної перевірки №000775, який зареєстровано податковим органом за №2830/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 30.09.2024 року, яким встановлено порушення п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.12 ст.3 Закону України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно пояснень свідка фактичну перевірку проведено в приміщенні податкового органу.

Щодо встановлених під час перевірки порушень п.1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 6 липня 1995 року, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України від 06 липня 1995 року№265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон №265/95-ВР).

Так, відповідно до п.1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно п.1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:  разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Як зазначено відповідачем у відзиві на позов, в ході проведення перевірки встановлено проведення розрахунків без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документа встановленого зразка на суму 167310,00 грн., а саме згідно виписок банку 02.05.2024 встановлено надходження складно побутової техніки (холодильна установка дог.№17/04-1 від 17.04.24).

Верховний Суд у постанові від 09.09.2024 року по справі №280/6832/23 зазначив, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

Позивачем у запереченнях на акт перевірки було вказано, що 02.05.2024 нею у виробничих цілях та з метою використання у своїй діяльності (роздрібна торгівля живими квітами та квітковими композиціями через мережу інтернет (онлайн-продажі)) було придбане холодильне обладнання на загальну суму 167310,00 грн.

У зв`язку з відсутністю за місцем ведення господарської діяльності (як встановлено судом місця проживання) позивача вказаного холодильного обладнання (опис відсутності ТМЦ – додаток 4 до акта перевірки), відповідач дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 було реалізоване холодильне обладнання.

Проте суд зазначає, що факт відсутності зазначеного вище холодильного обладнання за місцем ведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , не може свідчити про те, що останньою було здійснено його реалізацію, за відсутності будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених обставин.

Як зазначено в акті перевірки, згідно первинних документів наданих до перевірки та бази даних СОД РРО ДПС України факт реалізації «холодильної установки» відсутній.

Таким чином, відповідачем не доведено будь-якими належними та допустимими доказами, факт проведення позивачем розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного документа встановленої форми на загальну суму 167310,00 грн.

З огляду на зазначене вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафної санкції в розмірі 167310,00 грн. за порушення 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР (за проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного документа встановленої форми на загальну суму 167310,00 грн.) є протиправним.

Щодо встановленого під час перевірки порушення п.12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 6 липня 1995 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.12 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі Порядок №496).

Як зазначено відповідачем у відзиві на позов та підтверджено останнім під час розгляду справи, фактичною перевіркою встановлено факт придбання холодильного агрегату на суму 167310,00 грн. На підставі чого податковим органом було зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала продаж товарів, які відносяться до групи товарів складної побутової техніки, що зобов`язує відповідно до вимог п.12 ст.3 Закону України №265 здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у відповідному обліку.

Згідно акту перевірки, який міститься в матеріалах справи, під час її проведення податковим органом встановлено надходження складної побутової техніки.

На переконання суду, сам лише факт надходження холодильної установки не може свідчити про те, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала продаж товарів, які відносяться до групи товарів складно побутової техніки.

Таким чином, судом під час розгляду справи не знайшов свого підтвердження висновок податкового органу, що ФОП ОСОБА_1 провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, що є наслідком відсутності у позивача, обов`язку вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Відповідно до ст. 20 Закону №2 65/95-ВР суб`єкти господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку другої групи, не є платником ПДВ, не здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, що є наслідком того, що на неї не поширюються вимоги статті 12 Закону № 265/95-ВР щодо обов`язку ведення обліку товарних запасів та зберігання документів про їх походження.

З огляду на вище викладене, застосування до позивача фінансової санкції передбаченої ст..20 Закону № 265/95-ВР є протиправним.

Окремо суд зауважує, що зміни до статті 3 Закону № 265/95-ВР (щодо встановлення обов`язку надати на початок перевірки відповідних документів), а також до статті 20 Закону №265/95-ВР, які розширили дію цієї статті і на порушення, пов`язане з ненаданням до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), внесені Законом України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» і набрали чинності 01.08.2020 .

У постановах від 27.12.2023 у справі № 280/1998/23, від 11.01.2024 у справі №420/12275/22 Верховний Суд звертав увагу, що стаття 20 Закону № 265/95-ВР у редакції до 01.08.2020 передбачала відповідальність суб`єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Тобто, підставою для притягнення до відповідальності згідно із нормою у зазначеній редакції могло бути лише встановлення факту реалізації товару, який не був облікований належним чином. Водночас за змістом статті 20 Закону № 265/95-ВР у редакції, чинній з 01.08.2020, суб`єкт господарювання несе відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або за не надання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Таким чином, за змістом наведеної норми суб`єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Як вбачається із розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, штрафні санкції в загальній сумі 1576538,26 грн. були застосовані до позивача за не ведення в порядку, встановленому законодавством обліку товарних записів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Натомість згідно із інформацією, вказаною в п.2.2.20 акту перевірки, встановлено реалізацію необлікованого товару інше не відображено у відповідному порядку обліку та не надані первинні документи щодо походження, а саме: згідно баз даних СОД РРО ДПС України у червні 2024 року – реалізовано товару на суму 222693,30 грн.; у липня 2024 року – реалізацію товару на суму 1186425,56 грн.; у вересні 2024 року реалізовано товару – 167416,40 грн. (по 27.09.2024), загальна сума складає 1576538,26 грн., тобто зазначена уже інша підстава для застосування штрафних санкцій згідно із статтею 20 Закону №265/95-ВР, а саме: реалізація необлікованого товару інше не відображено у відповідному порядку обліку.

При цьому, доказів реалізації позивачем не облікованих в установленому порядку товарів суду не надано та матеріали справи не містять.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.10.2024 року №0647300708 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку із вищевикладеним суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15140,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН3933329 від 11.11.2024 року.

У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 15140,00 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань. Доказів понесення інших витрат суду надано не було.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 18.10.2024 року №0647300708 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 17-А) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 15140,00 грн. (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст  рішення суду складений  23.01.2025 року.

Суддя                                                                                 Н.В. Турлакова