ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                РІШЕННЯ

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2025 р.                                                                                справа № 300/9238/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -  

Виклад позицій сторін. Процесуальні дії та рішення суду:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії із 01.03.2024 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, суми проведених індексацій пенсійних виплат, обов`язкових підвищень та надбавок до пенсії без застосування обмеження у максимальному розмірі пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2024 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, суми проведених індексацій пенсійних виплат, обов`язкових підвищень та надбавок до пенсії без застосування обмеження у максимальному розмірі пенсії; зобов`язати відповідача виплатити різницю (борг) у недоотриманій пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2024 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, суми проведених індексацій пенсійних виплат, обов`язкових підвищень та надбавок до пенсії без застосування обмеження у максимальному розмірі пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII. На виконання рішення суду від 30.05.2023 у справі № 300/1829/23 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.09.2023 із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 без обмеження максимальним розміром. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024, внаслідок якого розмір нараховано пенсії становить 36432,00 грн., однак фактична виплата проводиться у розмірі 28558,98 грн., тобто обмежена «максимальним розміром». Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 12.12.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.12.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 23.12.2024 за № 0900-0804-8/66314 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначила, що дії пенсійного органу відповідають вимогам статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 08.07.2011, статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” № 2262 від 09.04.1992. Також відповідач вказав на те, що спірні правовідносини вже були предметом оцінки Верховного Суду (постанова від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, постанова від 27.01.2021). Представник відповідача також зазначив, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” розмір пенсії підвищується на коефіцієнт збільшення установлений вищевказаними постановами, однак у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Що стосується вимог позивача про зобов`язання здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, суми проведених індексацій пенсійних виплат, то такі позовні вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають, оскільки щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн. та індексації за 2022-2024 роки включені до складу пенсійного забезпечення позивача. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 46-49).

До відзиву від 23.12.2024 за № 0900-0804-8/66314 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області долучило копію витягів матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 46-49).

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС. Позивачу виплачується пенсія за вислугу років згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується копіями долучених до відзиву на позов матеріалів за пенсійною справою № 0903002481 (МВС).

З 01.02.2022 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки від 26.04.2021 № 31, що підтверджується розрахунком від 18.01.2022. Так, з 01.02.2022 розмір нарахованої пенсії ОСОБА_1 склав 25333,48 грн., проте розмір пенсії обмежено “максимальним розміром” – 19340,00 грн. (а.с. 57).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області з 01.03.2022 здійснило перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого ОСОБА_1 нараховано пенсію в розмірі 28764,86 грн., однак до виплати призначено в розмірі 19340,00 грн. (а.с. 58).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” відповідач провів індексацію пенсії ОСОБА_2 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,97 (19435,75*0,197), що становить 1500 грн. (в максимальному розмірі). Так, загальний розмір нарахованої з 01.03.2023 пенсії позивача з урахуванням індексації, доплат та підвищень становить 30328,47 грн., індексація за 2023 рік – 1500,00 грн., однак до виплати призначена пенсія у розмірі 20930,00 грн., оскільки її розмір обмежено “максимальним розміром”, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 16.12.2024 (а.с. 59).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі №300/1829/23, яке за наслідком апеляційного перегляду набрало законної сили 18.08.2023, зобов`язано ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022,  із врахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", із проведенням виплати пенсії в розмірі її фактичного нарахування, без  обмеження максимальним розміром.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 300/1829/23 Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області з 01.09.2023 здійснило перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого ОСОБА_1 нараховано пенсію в розмірі 34074,80 грн., однак до виплати призначено в розмірі 28558,98 грн. (а.с. 60).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, відповідач провів з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення 0,79, в розмірі 1500,00 грн., що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 16.12.2024. Підсумок нарахованої пенсії – 35682,00 грн. Однак до виплати призначена пенсія, з врахуванням “максимального розміру” – 28558,98 грн. (а.с. 61).

Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області листом від 18.11.2024 № 9334-8233/Г-02/8-0900/24 на заяву ОСОБА_1 повідомило, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, розмір пенсії позивача з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” становить 36432,00 грн., однак пенсія виплачується в розмірі 28558,98 грн., обчисленому на виконання рішення суду від 30.05.2023 по справі № 300/1829/23 (а.с. 26-27).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії із 01.03.2024 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, суми проведених індексацій пенсійних виплат, обов`язкових підвищень та надбавок до пенсії без застосування обмеження у максимальному розмірі пенсії, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просить суд зобов`язати ГУ ПФ України у Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2024 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, суми проведених індексацій пенсійних виплат, обов`язкових підвищень та надбавок до пенсії без застосування обмеження у максимальному розмірі пенсії; зобов`язати відповідача виплатити різницю (борг) у недоотриманій пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2024 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, суми проведених індексацій пенсійних виплат, обов`язкових підвищень та надбавок до пенсії без застосування обмеження у максимальному розмірі пенсії.

При прийнятті рішення суд керується нормами та виходить з таких мотивів:

Законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2023, 2024 роки встановлено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2023 – 2093,00 гривень., з 01.01.2024 – 2361,00 гривень.

Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність (“максимальний розмір” пенсії), розрахунково складає: з 01.01.2023 – 20930,00 гривень, з 01.01.2024 – 23610,00 гривень.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 300/1829/23, яке за наслідком апеляційного перегляду набрало законної сили 18.08.2023, зобов`язано ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022,  із врахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", із проведенням виплати пенсії в розмірі її фактичного нарахування, без  обмеження максимальним розміром.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 300/1829/23 Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області з 01.09.2023 здійснило перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого ОСОБА_1 нараховано пенсію в розмірі 34074,80 грн., однак до виплати призначено в розмірі 28558,98 грн. (а.с. 60).

З огляду на зміст протоколу про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 0903007038 – МВС від 23.08.2023, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 300/1829/23, перераховано пенсію позивачу без застосування обмеження в розмірі, так званого “максимального розміру”, починаючи з 01.09.2023. Розмір нарахованої пенсії склав 34074,80 грн., з урахуванням максимального розміру – 28558,98 грн. (а.с. 60).

В подальшому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, відповідач провів перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2024. Нараховано 35682,00 грн. Однак до виплати розмір пенсії знову обмежено “максимальним розміром” – 28558,98 грн., що підтверджується протоколом від 16.12.2024 (а.с. 61).

Останнім протоколом про перерахунок пенсії від 30.10.2024, нарахований розмір пенсії позивача становить 36432,00 грн., однак до виплати визначено суму з обмеженням 28558,98 грн. (а.с. 21).   

Таким чином, в спірному випадку, з огляду на предмет позову, підлягає оцінці суду правомірність дій пенсійного органу, зокрема обмеженням до виплати пенсії “максимальним розміром”, при перерахунку пенсії, що мав місце з 01.03.2024 на виконання постанови КМУ № 185, та з врахуванням судового рішення у справі № 300/1829/23.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згодом, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом № 1774-VІІІ до частини сьомої 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 17.02.2023 у справі № 343/870/17, від 21.12.2021 № 120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі № 569/2950/17.

Що стосується доводів пенсійного органу щодо правомірності виплати позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону № 3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Цим Законом № 3668-VI, внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин” щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20.

Окрім цього, що важливо, рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на   Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

З врахуванням висновків вказаного рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України не вносилися зміни в Закон № 2262-ХІІ в частині обмеження розміру пенсій, які призначені відповідно до вказаного Закону.

Також суд звертає увагу на те, що питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справі № 300/1829/23.

Так, в судових рішеннях, прийнятих за результатами розгляду вищевказаних справ, суд дійшов висновку, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-ХІІ та статтею 2 Закону № 3668-VI. Однак, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ визнані такими, що не відповідають Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення вказаного рішення. За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що починаючи з 01.02.2020 діючим законодавством не було встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсій для категорії пенсіонерів, до яких належить позивач.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, рішення у справі № 300/1829/23 набрало законної сили, а тому є остаточним судовим рішенням, обов`язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 з дати, зазначеної у такому судовому рішенні (01.02.2022), до наступного перерахунку пенсії з огляду нову підставу в законодавстві.

Стосовно тверджень пенсійного органу про те, що таке рішення суду не містить положень про необхідність виплати позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру в подальшому, суд звертає увагу на такі обставини.

Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання.

Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: "res judicata pro veritate habetur!" "судове рішення має прийматися за істину" (у більш вільному трактуванні формулюється так: "що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Таким чином, остаточне рішення суду є обов`язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.

Європейський суд з прав людини в ухвалі від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" (заява № 43331/12) зауважив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.

Отже, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрату актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.

Водночас, за обставин цієї справи, судом не встановлено відповідних змін у законодавстві з моменту набрання законної сили рішенням від 30.05.2023 у справі № 300/1829/23 в частині прийняття органом законодавчої влади нових законодавчих приписів щодо встановлення обмеження максимального розміру пенсій для осіб, які отримують пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 3668-VI.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача з 01.03.2024 при її перерахунку на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Стосовно наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” положення про підвищення пенсій з 01.03.2024 “у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом”, суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У спірних відносинах наведені положення постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 суперечать приписам Закону № 2262-XII (з урахуванням вказаних вище рішень Конституційного Суду України), які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.

Суд дійшов висновку, що ці дії територіального органу ПФ України щодо обмеження розміру з 01.03.2024 пенсії до так званого “максимального розміру” є протиправними, виходячи із наведених вище мотивів (відсутність правових підстав для обмеження розміру пенсії за віком на підставі Закону № 2232 “максимальним розміром”).

Підсумовуючи, суд дійшов висновку задовольнити позов щодо цієї позовної вимоги матеріального характеру за період, починаючи з 01.03.2024 у спосіб зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 без обмеження її будь-яким “максимальним” розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо позову в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2024 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, та суми проведених індексацій пенсійних виплат, то суд звертає увагу на таке.

Питання щодо виплати пенсії з урахуванням доплати, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, та індексації пенсії є похідними, а тому повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Так, згідно останнього в часі протоколу про перерахунок пенсії позивача від 16.12.2024, який міститься в матеріалах пенсійної справи № 0903007038 (МВС), основний розмір пенсії позивача з 01.03.2024 становить 36682,00 грн., з урахуванням доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, та індексацій за 2022-2024 роки (а.с. 61).

Факт нарахування ОСОБА_1 пенсії із врахуванням доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, та індексацій за 2022-2024 роки, також підтверджується копією попереднього протоколу про перерахунок пенсії від 30.10.2024 (а.с. 21).   

За цих обставин, з огляду на предмет спору,  відносини нарахування доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, та індексацій пенсії за 2022-2024 роки не є спірними, а тому не можуть входити до способу захисту порушеного права в цій справі.

Отже, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені виплатою доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” та індексації пенсії в неналежному розмірі. Судовому захисту підлягають саме фактично порушені права особи, а не ті, що гіпотетично будуть порушені в майбутньому.

Щодо позову в частині вимог про зобов`язання відповідача виплатити різницю (борг) у недоотриманій пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2024 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, суми проведених індексацій пенсійних виплат, обов`язкових підвищень та надбавок до пенсії без застосування обмеження у максимальному розмірі пенсії, то суд вказує на таке.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями відповідача прав позивача є спонукання (зобов`язання) відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 без обмеження її будь-яким “максимальним” розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язання відповідача виплатити різницю (борг) у недоотриманій пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2024 не є способом захисту порушених прав позивача, а фактично стосується порядку виконання відповідачем цього судового рішення в частині здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 без обмеження її будь-яким “максимальним” розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог про зобов`язання відповідача виплатити різницю (борг) у недоотриманій пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2024 із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, суми проведених індексацій пенсійних виплат, обов`язкових підвищень та надбавок до пенсії без застосування обмеження у максимальному розмірі пенсії.

Підсумовуючи свої висновки, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Сторони не понесли судових витрат у справі, доказів протилежного суду не подано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -                               

                                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 “максимальним розміром” при перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”.  

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії з 01.03.2024 без обмеження її будь-яким “максимальним” розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті  чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

        Суддя                                                 /підпис/                                                       Боршовський Т.І.