Справа № 22ц-1209 Головуючий у 1 інстанції Зайченко С.В.
Категорія 27 Доповідач Червинська М.Є.
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
2 лютого 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Червинської М.Є.
суддів: Лісового О.О.,
Принцевської В.П.
при секретарі Руденко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського
районного суду м. Горлівки від 18 червня 2010 року за позовом публічного
акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,
в с т а н о в и в :
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 18 червня
2010 року звернуте дострокове стягнення на предмет іпотеки за іпотечним
договором від 19.06.2007 року – квартиру, загальною площею 42 кв. м., яка
розташована в АДРЕСА_1 та належить
ОСОБА_2 на праві приватної власності, шляхом продажу
предмета іпотеки за договором купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою
покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, в решті
позову відмовлено. З відповідачки на користь позивача стягнутий судовий збір
1708,50 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи
30 гривень.
Додатковим рішенням суду зазначено, що початкова ціна продажу предмету
іпотеки – 141330 гривень.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду,
посилаючись на те, що висновки суду не ґрунтуються на доказах по справі, на
нормах матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони 18 червня 2007 року уклали
кредитний договір, відповідно до якого відповідачка отримала у кредит 23835
євро зі сплатою 11,04 % річних за користування кредитом. В забезпечення
виконання кредитного зобов»язання між сторонами був укладений договір іпотеки,
відповідно до якого відповідачка передала в іпотеку належну її на праві
власності квартиру, загальною площею 42 кв. м., яка розташована в АДРЕСА_1. Відповідачка порушали умови кредитного
договору, має заборгованість за сплатою по кредиту та процентам за користування
кредитом, тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача про
звернення стягнення на предмет іпотеки. суд відмовив в задоволенні позовних
вимог про виселення відповідачки з квартири, оскільки вважав, що для виселення
відсутні передбачені законом підстави.
В судовому засіданні представник відповідачки підтримав доводи
апеляційної скарги, відповідачка в судове засідання не з»явилась, подала заяву
про розгляд справи у її відсутність, представник позивача просила скаргу
відхилити.
Заслухавши доповідача, доводи представника відповідачки, представника
позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна
скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм
матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду
не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або
інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти
(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а
позивальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що 18 червня 2007 року сторони уклали кредитний договір,
відповідно до якого відповідачка отримала у кредит 23835 євро зі сплатою 11,04
% річних за користування кредитом. Договором кредиту визначене щомісячне
погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами. У порушення
умов договору відповідачка припинила відповідно до графіку погашення кредиту та
процентів за користування кредитом сплачувати суми за договором. Сума
заборгованості за кредитним зобов»язанням становила на день звернення банку з
позовом 21964,89 євро.
19 червня 2007 року між позивачем та відповідачкою в забезпечення
виконання зобов»язання за кредитним договором був укладений договір іпотеки,
відповідно до якого відповідачка передали в іпотеку спірну квартиру.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання
або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель
вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення
стягнення на предмет іпотеки. Частиною 1 статті 36 Закону передбачено, що у
разі порушення основного зобов’язання таабо умов іпотечного договору
іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від
іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі
зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання
порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про
звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо
протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без
задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет
іпотеки відповідно до цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка не виконує основне зобов»
язання за кредитним договором, на виконання правил ч. 1 ст. 36 Закону банк
повідомив відповідачку про звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки в
судовому засіданні встановлено, що відповідачка неналежно виконує основне зобов»
язання за кредитним договором, банк направив іпотекодавцю письмову вимогу про
усунення порушення та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки,
висновок суду першої інстанції про задоволення вимог банку про звернення
стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на законі.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом тієї обставини, що
кредитне зобов»язання виникло у іноземній валюті, вартість предмету іпотеки
визначена в гривні тощо на висновки суду не впливають, оскільки кредитний
договір та договір іпотеки не визначні недійсними, такі вимоги відповідачкою не
пред»явлені, відповідачка отримала кредит в іноземній валюті, що не
спростовувала в судовому засіданні, неналежно виконує кредитне зобов»язання,
іпотекодержатель мав всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки
відповідно до зазначених положень закону та умов іпотечного договору.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої
інстанції, висновки суду вони не спростовують.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про виселення
сторонами не оскаржене, в порядку ст. 303 ЦПК України підлягає залишенню без
змін.
Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 18 червня 2010 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ
протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: