ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                РІШЕННЯ

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2025 р.                                                                                 справа № 300/9165/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:                                           

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови провести з 01.04.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача виходячи із основного розміру грошового забезпечення 80% без обмеження максимальним розміром пенсії від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 04.11.2021 № 1786-У виданою Державною установою “Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області” з урахуванням виплачених сум; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області провести з 01.04.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача виходячи із основного розміру грошового забезпечення 80% без обмеження максимальним розміром пенсії від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 04.11.2021 № 1786-У виданою Державною установою “Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області” з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII); пенсію призначено в розмірі 80% від грошового забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.05.2018, в процесі якого протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії позивача з 80% до 70%. Окрім цього, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, відповідач провів з 01.03.2024 перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого обмежено пенсію максимальним розміром. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

          Ухвалою від 09.12.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.12.2024 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області подало відзив на позов. Відповідач  просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Представник відповідача вказав на те, що згідно з пунктом 23 розділу 11 Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України” до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” внесено зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії, а саме цифри "90" замінено цифрами "70". Перерахунок пенсії з врахуванням грошового забезпечення діючого службовця здійснюється відповідно до умов чинного законодавства, а не норми, яка вже втратила чинність. В іншому випадку одна і та ж категорія осіб після перерахунку отримуватиме пенсію на різних умовах, що є недопустимо в правовій державі. Також вказав, що зміни в законодавстві щодо зменшення відсоткового розміру пенсії не призвели до зниження розміру останньої, що спростовує факт звуження прав позивача на пенсійне забезпечення. Окрім цього, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” виплата пенсії позивачу проводиться у межах максимального розміру, визначеного законом. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Встановлені судом обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 з 24.10.2006 виплачується пенсія за вислугу років згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується протоколами про перерахунок пенсії та витягами з матеріалів вказаної пенсійної справи, долученими до відзиву на позов. Вказана обставина визнається обома сторонами. Згідно матеріалів пенсійної справи (розрахунок вислуги років на пенсію, розрахунків та протоколів за період по 01.01.2016) позивачу призначена пенсії за вислугу років, виходячи із загального стажу служби 30 календарних років, у розмірі 80% грошового забезпечення.

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі – Постанова № 103), та від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі – Постанова - № 988), ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснило з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивача на підставі відомостей довідки № 1680/8-18 від 20.03.2018, виданої ліквідаційною комісією УМВС в Івано-Франківській області, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за нормами за січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського до тієї, яку позивач займав на день звільнення зі служби, виходячи з 70% такого грошового забезпечення: посадовий оклад 3400 грн., оклад за спеціальне званням – 2200 грн., процентна надбавка за стаж служби (40%) – 2240 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) – 510,00 грн., премія (0,60%) – 50,10 грн., всього 8400,10 грн. Основний розмір пенсії – 7539,68 грн. Вказана обставина підтверджується відповідним розрахунком від 02.04.2018.

Державна установа "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" видала позивачу довідку № 1786-У  від 01.11.2021 року про розмір грошового забезпечення згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” за прирівняною посадою поліцейського станом на листопад 2019, з такими складовими: посадовий оклад – 3400 грн.; оклад за військовим званням – 2200 грн.; надбавка за стаж служби (40%) – 2240 грн.; надбавка за особливості проходження служби (74,22%) – 5818,85 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15,00%) – 510,00 грн.,  премія (55,63%) – 7882,13 грн., всього 22050,98 грн.

На виконання судового рішення від 25.03.2022 у справі № 300/355/22 ГУ ПФ України в області здійснило з 01.12.2019 перерахунок пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення,  що підтверджується протоколом за пенсійною справою від 25.05.2022. Після перерахунку основний розмір пенсії позивача з 01.06.2022 склав 19340,00 грн.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, відповідач провів з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення 0,79, в розмірі 1500,00 грн., що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 10.12.2024. Підсумок нарахованої пенсії – 25472,33 грн. Однак до виплати призначена пенсія, з врахуванням “максимального розміру” – 23610,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 22.06.2024 про перерахунок пенсії з врахуванням основного розміру грошового забезпечення 80% без обмеження максимальним розміром (а.с. 7).

Листом № 9587-8174/Б-0900/24 від 28.11.2024 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області повідомлено позивача, що жодним судовим рішенням не зобов`язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром (а.с. 9-10).  

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови провести з 01.04.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача виходячи із основного розміру грошового забезпечення 80% без обмеження максимальним розміром пенсії від грошового забезпечення, яка зазначена в довідці про розмір грошового забезпечення від 04.11.2021 № 1786-У виданою Державною установою “Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області” з урахуванням виплачених сум, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При прийнятті рішення у цій справі суд керується такими мотивами. Висновки суду:

Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає     Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992     за     №2262-XII     (далі -     Закон № 2262-XII).

Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт “б” статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” (пункт “в” статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

8 липня 2011 року прийнято Закон № 3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри “ 90” замінено цифрами “ 80”.

27 березня 2014 року прийнято Закон № 1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”. Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Таким чином, з 01.04.2014 положення частини другої     статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї  статті Законом № 1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до коментованої статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією Статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1, 2 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку № 45).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова № 988), постанова набрала чинності 02.12.2015. Згідно з пунктом першим цієї постанови КМУ установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 988 уряд затвердив: схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.

На виконання вимог статті 94 Закону № 580-VII та Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ № 260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським).

Пунктом 2 наказу № 260 визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (27.05.2016) та застосовується з дня набрання чинності Закону № 580-VII, тобто з 07.11.2015. Пунктом 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому згаданим Порядком установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за стаж служби в поліції (пункт 3); надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103)

Відповідно до абзацу першого пункту третього Постанови № 103 постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Пунктом 5 Постанови № 103 визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до  Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 12, ст. 301).

Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додавались. Так, пунктом 2 цих Змін внесені зміни до Порядку № 45, зокрема:

- пункт 5 викладено в такій редакції:

5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.;

- додаток 2 до Порядку викласти в новій редакції (форму ДОВІДКИ про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій;

- доповнено Порядок додатком 3 такого змісту “ДОВІДКА про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). За змістом цієї довідки розмір грошового забезпечення визначався на нормами, чинними на січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського до посади на день звільнення зі служби, грошове забезпечення включало: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання заслужений чи народний, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, інші надбавки, які мають постійний характер та визначені постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, премія.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3858/18 від 12.12.2018 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою від 05.03.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018. Верховний Суд постановою від 12.11.2019 залишив без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 та  постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 826/3858/18.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Отже, серед іншого, зміни до пункту 5 Порядку № 45 втратили чинність з 05.03.2019.

Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва № 826/12704/18 від 14.05.2019 (часткове рішення), визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). Постановою від 19.11.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін часткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019.

Отже, пункт 3 Постанови № 103, який стосувався перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), втратив чинність з 19.11.2019.

Надалі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду № 826/6453/18 від 29.01.2020 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, яким вносилися зміни у Порядок № 45 (зокрема, у пункти 1, 2, 3, 5 та додаток 2, а також доповнено цей Порядок додатком 3).

Повертаючись до обставин цієї адміністративної справи, суд звертає увагу на те, що позивач в період з 01.01.2018 по 13.02.2024 (день звернення до суду) для перерахунку пенсій отримав від уповноваженого органу дві довідки, зокрема: довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною (прирівняною) посадою за показниками станом на січень 2016, на загальну суму 8400,10 грн. та довідку про розмір грошового забезпечення за показниками станом на  листопад 2019 року, на загальну суму 22050,98 грн.

Суд констатує, що розмір нарахованого позивачу основного розміру пенсії за вислугою років із застосуванням показника 70% грошового забезпечення (за нормою, чинною на день перерахунку) за даними нової (останньої) довідки,  за показниками станом на листопад 2019 року становить 15435,69 грн., тобто є значно більшим від основного розміру пенсії – 7132,32 грн., обчисленої в значенні 70% грошового забезпечення, виходячи із відомостей попередньої довідки, складеної за показниками станом на січень 2016 року. Зважаючи на вказане, при застосуванні різних відсотків із врахуванням різних відомостей довідок уповноваженого органу: станом січень 2016 та листопад 2019 не відбулося зменшення розміру пенсії позивача.

Суд вказує, що в розумінні статті 1 першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, майном є сума пенсії, виражена в грошовому еквіваленті (в національній валюті – гривні), яке вже нарахована або на нарахування якої має право особа, а не розрахункова величина для обчислення пенсії – відповідний відсоток від сум грошового забезпечення.

Отже, при перерахунку пенсії, виходячи з максимальної згідно чинного закону на час перерахунку розрахункової величини - 70% грошового забезпечення за прирівняною посадою до тієї, яку займав позивач на день звільнення, позивачем не порушено принцип правової визначеності як складовий аспект принципу верховенства права, на порушення якого посилався позивач та не відбулося звуження права позивача на мирне володіння майном.

Натомість, застосувавши при перерахунку пенсії позивача чинні норми статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ в їх системному зв`язку, територіальним органом пенсійного фонду дотримано принцип верховенства права, оскільки забезпечено однаковий підхід для обрахунку розміру пенсії для однієї і тієї ж категорії осіб за однакових умов (від розміру грошового забезпечення діючого поліцейського за прирівняною посадою).

Суд вважає, що встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії порушує справедливий баланс між інтересами     осіб,     яким пенсія призначається відповідно до діючої норми     закону     та тими, яким вона була призначена     відповідно до     попередньої редакції закону, що ставить у нерівне становище поліцейських,     які отримали право на пенсію     відповідно до     діючої норми закону, і не відповідає меті закону щодо рівного права на пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії осіб.

Також судом враховано, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої 20.02.2014, частина території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) є анексованою, деякі райони Донецької та Луганської областей є тимчасово окупованими. Починаючи з 24.02.2022 збройна агресія російської федерації проти України набула повномасштабного характеру. За період з 2016, порівняно з 2000-2014 роками, суттєво зросло грошове забезпечення поліцейських. Саме з грошового забезпечення діючих поліцейських розраховуються розміри пенсій колишніх службовців органів внутрішніх справ, зокрема, які набули її до 01.04.2014.

Окрім цього, суд вважає, що спірні дії відповідача переслідували легітимну мету та були пропорційними, оскільки встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час призначення та перерахунку пенсії за вислугу років згідно чинних норм Закону № 2262-ХІІ (станом на одну дату, наприклад 01.12.2019) для однієї і тієї ж категорії поліцейських та прирівняних до них осіб з числа колишніх працівників органів внутрішніх справ, за однією і тією ж посадою порушує справедливий баланс між інтересами     осіб,     яким пенсія призначається відповідно до діючої норми     закону     та тими, яким вона призначена     відповідно до     попередньої редакції закону, та враховуючи, що пенсія перераховується з грошового забезпечення діючого поліцейського. Тобто діючий поліцейський, який отримав право на призначення пенсії, наприклад з 01.12.2019, отримає пенсію в максимальному розмірі 70% грошового забезпечення, тоді як службовець, який отримав право на перерахунок пенсії з 01.12.2019, виходячи з грошового забезпечення вказаного поліцейського, матиме пенсію в розмірі, більшому ніж 70% такого грошового забезпечення (не більше 90%). Вказане ставить у нерівне становище діючих поліцейських,     які отримали право на пенсію     відповідно до     чинної норми Закону № 2262-ХІІ, і не відповідає меті закону щодо рівного права на пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії осіб.

Окрім цього, спірні дії відповідача при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019, як встановлено судом вище, не звузили право позивача на відповідний розмір пенсійної виплати і не стали для нього надмірним тягарем. Навпаки, після перерахунку основний розмір пенсії позивача значно збільшився: з 5880,07 грн. до 17596,69 грн.

Однак, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, судом при вирішенні цієї справи також враховано висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ в подібних правовідносинах.

Так, Верховний Суд в постанові від 02.03.2023 у справі № 300/5477/21 зазначив:

“ 59. Стаття 63 Закону № 2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов та порядку перерахунку пенсії за цим Законом.

60. Колегія суддів звертає увагу на те, що у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

61.     Також колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

62.     Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

63.     Постанова № 45 і Постанова № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

64.     Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Такі зміни могли бути зумовлені політикою держави у конкретний історичний проміжок часу (зокрема, впливу на рішення конкретної особи продовжити службу чи вийти на пенсію), а також її фінансовими можливостями.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.

65.     Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ у зв`язку із прийняттям Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

66.     З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.          

67.     Такі висновки цієї постанови узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18, від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а та в постановах Верховного Суду від 24 серпня 2018 року у справі № 686/12623/17, від 27 лютого 2020 року у справі №522/22925/16-а, від 9 квітня 2020 року у справі №640/19928/18, від 23 червня 2021 року у справі №140/392/19, від 8 листопада 2022 року у справі № 2040/5923/18, від 14 листопада 2022 року у справі №380/22040/21, від 28 листопада 2022 року у справі №340/5306/21.

73.     З приводу посилань скаржника на наявність правової проблеми, яка полягає у тому, що військовослужбовці, які до звільнення займали одну й ту ж саму посаду, звання, вислугу років та види грошового забезпечення, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті, які вийшли на пенсію до 1 січня 2018 року претендують на 90% грошового забезпечення відповідно до положень Постанови № 704, а ті, що отримали право на пенсію після 1 січня 2018 року - 70% відповідно до Постанови № 103, то колегія суддів зазначає таке.

74.     Різниця відсоткового значення розміру основної пенсії у військовослужбовцям, які вийшли у різний період, обумовлена чинними на той момент редакціями статті 13 Закону № 2262-ХІІ. При цьому при внесенні змін до вказаної статті у 2011 році та 2014 році в прикінцевих та перехідних положеннях законів про внесення змін до Закону № 2262-ХІІ не робилось застереження стосовно зміни (прирівняння) розміру відсотків отримуваної пенсії особам, яким вона раніше була призначена у максимальному розмірі 90%, 80%, до розміру, який визначений діючою редакцією статті 13 Закону № 2262-ХІІ.

75.     Крім того, колегія суддів наголошує, що питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі № 240/5401/18. За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року погодилася з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 5 лютого 2019 року, про наявність підстав для задоволення позову та про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови № 103     відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Отже, з огляду на приписи частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому суд, керуючись наведеними нормами процесуального закону, застосовує норми статей 13 та 63 Закону № 2262-XII, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду в зразкових справах № 240/5401/18 (постанова від 16.10.2019), № 200/7786/19-а (постанова від 16.02.2022) та Верховного Суду в справі № 300/5477/21 (постанова від 02.03.2023).

Як наслідок такого правозастосування позовні вимоги належить задовольнити: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 80% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.05.2018 на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018.

Позовні вимоги в цій справі розглядаються за період з 01.04.2024.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в області прав позивача є спонукання (зобов`язання) відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років з 01.04.2024,    виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, враховуючи при цьому раніше виплачені за цей період суми пенсії.

Щодо обмеження виплати пенсії позивача з 01.04.2024 «максимальним розміром», то суд зазначає таке.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згодом, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом № 1774-VІІІ до частини сьомої 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 09.06.2023 у справі № 343/870/17, від 21.12.2021 № 120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі № 569/2950/17.

Законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2023-2024 роки встановлено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність:   з 01.01.2023 – 2093,00 гривень, з 01.01.2024 – 2361,00 гривень.

Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність (“максимальний розмір” пенсії), розрахунково складає: з 01.01.2023 – 2093,00 гривень, з 01.01.2024 – 2361,00 гривень.

З огляду на зміст протоколу про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 008141 (МВС) від 10.12.2024 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”, з 01.03.2024 розмір нарахованої пенсії становить 25472,33 грн., до виплати  з урахуванням “максимального розміру” – 23610 грн.

Що стосується доводів пенсійного органу про те, що останній правомірно здійснює виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону № 3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин” щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20.

Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають  Конституції України (є неконституційними), приписи   статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

З врахуванням висновків вказаного рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України не вносилися зміни в Закон № 2262-ХІІ в частині обмеження розміру пенсій, які призначені відповідно до вказаного Закону.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Стосовно наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" положення про підвищення пенсій з 01.04.2024 “у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом”, суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У спірних відносинах наведені положення постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 суперечить приписам Закону № 2262-XII (з урахуванням вказаних вище рішень Конституційного Суду України), які є спеціальними, та підлягають застосуванню відповідачем.

Суд дійшов висновку, що дії територіального органу ПФ України щодо обмеження розміру проіндексованої пенсії в розмірі 25472,33 грн. до так званого “максимального розміру” - 23610 грн. є протиправними, виходячи із наведених вище мотивів (відсутність правових підстав для обмеження розміру пенсії за віком на підставі Закону № 2232 “максимальним розміром”).

За вказаних обставин, ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФ України в Івано-Франківській області прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років з 01.04.2024, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи при цьому раніше виплачені за період суми пенсії.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1   до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належить задовольнити повністю.     

Щодо розподілу судових витрат між сторонами:

Сторонами не понесено судових витрат у справі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                                  ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2024, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених за цей період виплат.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2024 “максимальним розміром” при перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році”.  

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2024 без обмеження її будь-яким “максимальним” розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті  чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ – 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.

        Суддя                                                   /підпис/                                                     Боршовський Т.І.