Справа № 204/742/25

Провадження № 2-з/204/5/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., розглянувши заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до  ОСОБА_1 , треті особи:  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , про  витребування майна з чужого незаконного володіння,- 

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2025 року до суду надійшла позовна заява заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи:  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння. На теперішній триває вирішення питання щодо відкриття провадження по справі.

Також, 21 січня 2025 року до суду надійшла заява заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування заяви зазначено, що з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 23 липня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулінічем С.А. на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.09.2004 зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на нежитлове приміщення №1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна –980092612101). Державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 980092612101 проведено за заявою ОСОБА_2 , на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2004 року у справі № 2-632/2004 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За даними технічного паспорту, який використано для проведення реєстрації права приватної власності, нежитлове приміщення № 1 розташоване на першому поверсі житлового будинку 17 літ. А-9, складається з позицій 1-8 та має площу 106,8 кв.м. Всупереч вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майн та їх обтяжень» відомості, що підтверджують правомірність набуття права власності не отримувались. Разом з цим, встановлено, що вказане нежитлове приміщення належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, а державну реєстрацію права приватної власності проведено на підставі неіснуючого рішення суду. В якості підстави для реєстрації права власності на спірне нерухоме майно ОСОБА_2 використано сфальсифіковані відомості. Дійсним власником спірного нежитлового приміщення № 1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є територіальна громада міста в особі Дніпровської міської ради. Так, рішенням Дніпропетровської міської від 19.11.2003 №11/13 прийнято в комунальну власність міста обласні житлово-комунальні підприємства «Південне», «Центральний», «Лівобережжя» з майном, будівлями і спорудами, що перебувають на їх балансі (пункт 1), та внесено зазначені об`єкти нерухомого майна до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста (пункт 2.2.). Згідно з пунктом 8 переліку будинків житлового фонду обласного житлово-комунального підприємства «Південне», що передаються до комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська 01.08.2003 передано в цілому житловий будинок АДРЕСА_1 , введений в експлуатацію в 1990-1991 роках, загальною площею 13574,92 кв.м. Право комунальної власності територіальної громади на нежитлове приміщення № 1, у будинку АДРЕСА_1 , окремо від житлового будинку не реєструвалось. Відповідно до інформації КП «ДМБТІ» ДМР, дані технічного паспорту від 26.03.2016 року, що було використано для проведення державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 (в частині місцерозташування та технічних складових частин нежитлового приміщення № 1) відповідають даним матеріалам інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 , у підвалі якого значиться нежитлове приміщення загальною площею 106,8 кв.м. Тобто, спірне нерухоме майно є одним і тим самим нежитловим приміщенням. Як вбачається з позову та доданих до нього документів, предметом позову прокурора є витребування нежитлового приміщення, що вибуло як зазначає позивача з володіння дійсного власника – територіальної громади міста Дніпра на підставі сфальсифікованого рішення суду. З урахуванням того, що наявність зареєстрованого речового права на об`єкти нерухомого майна, що є предметом оскаржуваних правочинів, може призвести до повторного відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у справі за позовом прокурора, вважає, що наявні достатні підстави для забезпечення позову в порядку визначеному ст.ст. 149-153 ЦПК України. На переконання позивача, наявні процесуально визначені підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборону відчуження на нерухоме майно, що є предметом позову прокурора. У зв`язку з викладеним просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме нежитлове приміщення № 1 у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 980092612101); заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо нежитлового приміщення № 1 у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 980092612101).

Дослідивши заяву та долучені до неї матеріали суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 370709821 від 20 березня 2024 року, за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 13 лютого 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А., зареєстрованого в реєстрі за № 105, зареєстровано право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення 1 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 980092612101), загальною площею 106,8 кв.м.

Згідно роз`яснень наведених у п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п. 20 Постанови пленуму ВССУ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову, наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, приймаючи до уваги той факт, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Дослідивши матеріали справи та зазначені позивачем обставини, суд вважає, що на теперішній час невжиття заходів забезпечення позову може призвести до реального ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, а отже необхідним є вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та заборони вчиняти певні дії.

Враховуючи наведене вважаю, що належним, необхідним та співмірним способом забезпечення позову з урахуванням змісту позовних вимог буде накладення арешту на нежитлове приміщення 1 в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 980092612101), із встановленням заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо відчуження та переходу права власності на вказане нерухоме майно, а також із встановленням заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо здійснення державної реєстрації прав, пов`язаних з відчуженням та переходом права власності на вказане нерухоме майно.

Таких висновків суд дійшов на підставі того, що виключно припинення за відповідачем ОСОБА_1 права власності на вищезазначене нерухоме майно може у подальшому вплинути на можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Заборона вчинення інших дій, ніж відчуження та перехід права власності на нерухоме майно, може призвести до необґрунтованого порушення прав ОСОБА_1 , за яким на теперішній час зареєстровано право власності на вказане нежитлове приміщення.

Таким чином, заява заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 157 ЦПК України примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до  ОСОБА_1 , треті особи:  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно – нежитлове приміщення 1 в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 106,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 980092612101, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 13 лютого 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А., зареєстрованого в реєстрі за № 105.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП -  НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії щодо відчуження та переходу права власності на нерухоме майно – нежитлове приміщення 1 в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 106,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 980092612101.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо здійснення державної реєстрації прав, пов`язаних з відчуженням та переходом права власності на нерухоме майно – нежитлове приміщення 1 в будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 106,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 980092612101.

В іншій частині вимог заяви – відмовити.

Копію ухвали негайно направити для виконання до Відділу реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Стягувач: Дніпровська міська рада, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ЄДРПОУ - 26510514.

Боржник: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_1 .

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить 3 (три) роки з дня її постановлення.

Суддя                                                 Д.Л. Черкез