ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.09.11 р.                                                                                 Справа № 2/169                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: приватного акціонерного товариства „Екопрод”, м. Волноваха

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Вірівське”, с. Вірівка

про: стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 58981,98грн., 3% річних в розмірі 215,04грн., пені в розмірі 1111,04грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:   ОСОБА_1– за довір.

від відповідача:   не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство „Екопрод”, м. Волноваха звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Вірівське”, с. Вірівка про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 58981,98грн., 3% річних в розмірі 215,04грн., пені в розмірі 1111,04грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на виконання робіт № 4 від 04.01.2011р., акти здачі приймання робіт (надання послуг). Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 257, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву № 33 від 16.09.2011р., де позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

04.01.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Вірівське” (Замовник) та Приватним акціонерним товариством „Екопрод” (Виконавець) був укладений договір на виконання робіт № 4.

За цим договором Виконавець виконує Замовнику послуги з ремонту сільськогосподарської техніки по заявці Замовника.

Відповідно до п. 1.4. договору Замовник зобов’язується прийняти роботи, виконані Виконавцем. Оплатити виконані Виконавцем роботи після підписання акту приймання-здачі робіт.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що роботи по договору оплачуються в продовж 3 календарних днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно до п. 4.3. договору в разі порушення Замовником зобов’язань, передбачених п. 2.1., останній сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 5.1. договору, останній діє з моменту підписання договору сторонами та до 31.12.2011р., а в частині виконання грошових зобов’язань до повного їх виконання.

Як видно з матеріалів справи позивачем умови договору виконані повному обсязі, а саме здійснив ремонт, що підтверджується зокрема актом № ОУ-40-06 від 06.06.2011р. на суму 50313,96грн. та № ОУ-150-07 від 31.07.2011р. на суму 8668,02грн., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

 Проте, як вказує позивач відповідач умови договору не виконав за отримані послуги не розрахувався в повному обсязі, у зв’язку з чим за останнім облікується заборгованість в розмірі 58981,98грн.

Факт наявності заборгованості в розмірі 58981,98грн. підтверджений актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.2011р., який підписаний та скріплений печатками сторін та визнаний відповідачем.  

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.   

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору  відповідач не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 58981,98грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 58981,98грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги визнав, тому позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 9120грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач на підставі п. 4.3. договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1111,04грн. за період з 10.06.2011р. по 31.07.2011р.

Перевіривши розрахунок пені за період з 10.06.2011р. по 31.07.2011р. в сумі 1111,04грн., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 215,04грн. за період з 10.06.2011р. по 31.07.2011р. на підставі ст.. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 10.06.2011р. по 31.07.2011р., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

           Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Екопрод”, м. Волноваха до Відкритого акціонерного товариства „Вірівське”, с. Вірівка про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 58981,98грн., 3% річних в розмірі 215,04грн., пені в розмірі 1111,04грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Вірівське” (85020, с. Варівка, вул.. Кірова, 5, р/р 2600413800 ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 00724784) на користь Приватного акціонерного товариства „Екопрод” (85700, м. Волноваха, вул.. Леніна, 6в, п/р 26003000004421 в ПАТ „Креді Агріколь Банк”, МФО 300614, ЄДРПОУ 23981928) заборгованість в розмірі 58981,98грн., 3% річних в розмірі 215,04грн., пеню в розмірі 1111,04грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 603,08грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Мартюхіна Н.О.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >