Справа № 577/271/25

Провадження № 1-в/577/23/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2025 р.

м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ДУ «Конотопська ВК (№130)» ОСОБА_4 ,

засудженої  ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа      клопотання    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, освіта  професійно  технічна,   не заміжня, зареєстрована та мешканка    АДРЕСА_1 ,   засудженої 19.04.2023 року  Жовтневим  районним  судом  м. Запоріжжя  за  ч.  1 ст. 119 КК  України   до 3 років позбавлення волі про заміну   невідбутої  частини  покарання   більш  м`яким,-

                                                              В С Т А Н О В И В:

Засуджена ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням, в якому просить замінити їй невідбуту частину покарання за вироком Жовтневим  районним  судом  м. Запоріжжя   від 19.04.2023 року  про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі  на підставі ст.82 КК України, посилаючись на те, що за період відбування покарання вона характеризується позитивно, має заохочення, приймає активну участь у роботі з благоустрою установи.

Засуджена в судовому засіданні клопотання підтримала, просила замінити невідбуту частину покарання з позбавлення волі на обмеження волі.

Представник установи в судовому засіданні не заперечував проти заміни засудженій невідбутої частини покарання з позбавлення волі на обмеження волі.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення учасників справи, кожного зокрема, вивчивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Жовтневого  районного  суду  м. Запоріжжя від 19.04.2023 року   ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України до 3 років позбавлення волі.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати такі питання: про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Відповідно до вимог ст. 82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим відповідної частини призначеного судом строку покарання.

При цьому, положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26 квітня 2002 року № 2 передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою для прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Як вбачається з п.17 вищевказаної Постанови, під час судового розгляду справ про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким суди повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.

Як вбачається з особової справи, засуджена ОСОБА_5 відбуває покарання в ДУ «Конотопська виправна колонія №130»  початок  строку з 24.04.2022 року, кінець строку 24.04.2025 року.

Відповідно до характеристики адміністрації ДУ« Конотопська  виправна колонія №130» засуджена ОСОБА_5   з  26.06.2022  року   відбувала  покарання  у ДУ  «Запорізький  слідчий   ізолятор» за час відбування  в якому   характеризувалась  посередньо,  заохочень  не  мала,  до дисциплінарної  відповідальності   не  притягувалась.  З  03.11.2023 року  відбувала  покарання  у  ДУ  «Покровський  виправний  центр (№ 79)»  де   характеризувалась  негативно,  мала  одне стягнення, яке на  даний  час  погашене.  До   ДУ« Конотопська  виправна колонія №130»  прибула   25.03.2024  року. Під  час  відбування  покарання в установі характеризується позитивно,  до дисциплінарної відповідальності  не  притягувалась,  була  працевлаштована на  майстерні  установи,  на даний   час до  праці  не   залучається. Приймає  активну   участь   у роботі  з  благоустрою  установи, за  що  отримала  заохочення.  Самостійно  виконує  робити  із  самообслуговування,  має  достатній  рівень  навичок.  До  виконання  робіт  з  благоустрою установи ставиться з  розумною  ініціативою. Не допускає  порушення  вимог  пожежної  безпеки. За вироком суду    позову не  має. Вину  у  вчиненому  визнає. Рішенням  комісії ДУ «Покровський  виправний  центр (№ 79)» від  17.11.2023  року  засудженій відмовлено в  застосуванні  ст.ст. 81, 82  КК України, згідно її заяви. Під  час   відбування   покарання  на  профілактичному   обліку   в установі   не  перебуває.

Таким чином, в судовому засіданні знайшло підтвердження, що засуджена ОСОБА_5 відбула  2 роки  08  місяців 27  днів призначеного строку покарання, стала на шлях виправлення, про що свідчить її поведінка та ставлення до праці, а тому суд дійшов висновку про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, а саме обмеженням волі.

При цьому, слід роз`яснити засудженій ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 6 ст. 82 КК України, у разі вчинення нового злочину, суд до покарання за знову вчинений злочин приєднує невідбуту частину більш м`якого покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.82 КК України, ст. ст. 370-372, 395, 537, 539 КПК України - 

                                                                ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , засудженій вироком Жовтневого   районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2023 року  замінити основний вид покарання з позбавлення волі на обмеження волі на невідбутий строк покарання, який станом на 21 січня  2025 року становить 03 місяці 03  дні.

Направити засуджену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця відбування покарання у виді обмеження волі у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_5 , в строк відбування покарання час слідування під вартою з дня вступу ухвали в законну силу до дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі, відповідно до вимог ст. 72 КК України, ст. 58 КВК України, з розрахунку один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області  протягом 7 днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1