Справа № 214/6412/24

2/214/865/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді - Сіденка С. І.,

за участю секретаря судового засідання -Чаплиги О. О.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру сплачуваних аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , обгрунтовуючи свій позов тим, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.05.2014 року по цивільній справі №214/3746/14-ц, присуджено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, і до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 25 квітня 2014 року.

Після набуття старшою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, розмір аліментів за виконавчим провадженням на одну дитину автоматично змінився і становить 1/6 частину з усіх видів його заробітку (доходів). Неповнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 продовжує проживати з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Враховуючи викладене, позивач просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача та визначити їх розмір на рівні 1/4 частину з усіх видів його доходів щомісяця на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття.

Після неусунення недоліків позовної заяви позивачем на виконання ухвали від 31.07.2024, позовну заяву було повернуто позивачу ухвалою від 09.09.2024, яка ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22.10.2024 скасована та направлено матеріали позову суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Ухвалою від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив, що сплачує аліменти, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду. Після узгодження з відповідачем наступної дати засідання, останній у судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив.

Подальший розгляд справипроводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Як встановлено судом, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2014 року по цивільній справі № 214/3746/14-ц, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, і до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 25 квітня 2014 року (а. с. 26 - 27).

       Старша дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла повноліття.

       Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

       За такого нормативного регулювання на користь позивача по даній справі з відповідача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/6 частини від його заробітку на утримання молодшої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов`язок матері і батька. Виплата аліментів на дитину є виключним правом дитини та обов`язком батьків до її повноліття, затвердженим законодавством України.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України.

Згідно ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Відповідну позицію викладено в рішенні Вищого Спеціалізованого Суду України від 22.02.2017 року у справі №756/14962/15.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, що відповідає положенням ч.5 ст.183 СК України.

Частиною 1ст. 192 СК Українивизначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Такий висновок викладено у Постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Таким чином, виходячи з наведеного положення закону, при вирішення вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Згідно ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

З огляду на викладене вище, з урахуванням діючого законодавства, наявності обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини з боку обох батьків, з урахуванням того, що відповідач є працездатним, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини від заробітку та доходу відповідача підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що визначення такого розміру аліментів передбачене вимогами чинного законодавства для забезпечення поліпшення майнового становища дитини, а обставин, які б вказували на неможливість відповідача надавати таку допомогу судом не встановлено, ним самим не зазначено, його законні права та інтереси не порушуються та не погіршують його матеріальне становище.

Згідно п. 23постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів`у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Тому стягнення аліментів в збільшеному розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст. 75,84,180,181,182,192 СК України, ст.ст. 12,13,18,75,76,81,141,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру сплачуваних аліментів задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2014 року по справі № 214/3746/14-ц шляхом стягнення з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з моменту набуття рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сіденко С. І.