Справа № 305/2257/23

Номер провадження № 1-в/305/6/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2025   Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

        засудженого ОСОБА_4    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів подання провідного інспектора Тячівського районного відділу філії державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області ОСОБА_5 від 13 грудня 2024 року про звільнення від покарання засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Терново, Тячівського району, Закарпатської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 з вищою освітою, не одруженого, громадянина України, настоятеля храму,

ВСТАНОВИВ :

Провідний інспектор Тячівського районного відділу філії державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області ОСОБА_5 звернулася в суд з поданням про звільнення від покарання ОСОБА_4 , який був засуджений 24.11.2023 Рахівським районним судом Закарпатської області за ч. 1 ст. 436-1 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України суд ухвалив звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного за цим вироком, якщо він протягом одного року іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки, що передбачені ст.76 КК України.

З подання вбачається, що ОСОБА_4 протягом іспитового строку повторно до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, нових кримінальних правопорушень не скоював,за місцем проживання характеризується позитивно, виконував покладені на нього судом обов`язки - з`являвся для реєстрації та не змінював місця проживання, підстав для направлення подання про скасування звільнення від покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 не було, отже його слід звільнити від призначеного вироком Рахівського районного суду від 24.11.2023 покарання, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Прокурор ОСОБА_3 вважає, що у задоволенні подання слід відмовити, оскільки після засудження ОСОБА_4 відносно нього було направлено до суду обвинувальний акт про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, тобто він вчинив інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для звільнення його від покарання немає.

ОСОБА_4 в судовому засіданні з вирішенням питання про звільнення його від покарання покладається на суд.

Представник Тячівського районного відділу філії державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області в судове засідання не з`явився, ОСОБА_5 у заяві від 13.12.2024 просила розгляд подання провести без їхньої участі.

Обговоривши подання та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити виходячи з такого.

Суд встановив, що Рахівським районним судом Закарпатської області ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 436-1 КК України та йому призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України суд ухвалив звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вказаний вирок набрав законної сили 10 грудня 2024 року та був направлений Тячівському РВ філії державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області для виконання.

Частина 3 статті 75 КК України передбачає, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Матеріали подання містять повідомлення УІАП ГУНП в Закарпатській області про те, що 16.05.2024 ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 197-1 КК України та 16.06.2024 року матеріали щодо нього направлено до суду з обвинувальним актом.

Частина 1 статті 78 КК України передбачає, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Зі змісту частини 3 статті 78 КК України слідує, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

З аналізу положень ст. 78 КК України слідує, що засуджений може бути звільнений від призначеного йому покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку при дотриманні наступних умов: закінчення іспитового строку; виконання засудженим покладених на нього обов`язків; не вчинення нових кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Рахівського районного суду перебуває кримінальне провадження №42023072160000061, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.08.2023 за ч. 3 ст. 197-1 КК України, за фактом незаконної побудови у період з 2015 року по 16 серпня 2023 року капітальної споруди - двоповерхової будівлі з цокольним поверхом на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0450 га, яка є комунальною власністю Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області.

Особливими ознаками триваючих кримінальних правопорушень є тривалість, яка полягає у тому, що кримінальне правопорушення може вчинятися протягом достатньо великого проміжку часу, та безперервність, яка характеризується відсутністю розривів, проміжків у вчиненні триваючого кримінального правопорушення.

У поняття час вчинення триваючого кримінального правопорушення має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого кримінального правопорушення.

Отже, триваюче кримінальне правопорушення - це кримінальне правопорушення, яке може безперервно вчинятися на стадії закінченого його складу протягом певного (достатньо великого) проміжку часу.

За загальним правилом початком кримінального правопорушення, у тому числі триваючого, є початок виконання об`єктивної сторони його складу.

Момент, з якого кримінальне правопорушення вважається закінченим, і момент фактичного припинення протиправних дій при триваючих кримінальних правопорушень не співпадають.

Закінчення триваючого кримінального правопорушення - це такий етап у вчиненні суспільно небезпечного діяння, починаючи з якого воно містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК.

Триваюче кримінальне правопорушення більше не вчиняється, коли воно припинено та перервано.

Припинення - це завершення триваючого злочинного діяння за волею винного, а переривання - з причин, що не залежали від його волі. Водночас, оскільки тривалість даних кримінальних правопорушень обумовлена в першу чергу тривалістю діяння, яке містить усі ознаки складу закінченого кримінального правопорушення, то припинення і переривання триваючих кримінальних правопорушень - це, в основному, форми завершення закінчених діянь.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК, полягає у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці полягає у веденні на такій ділянці без належного дозволу будівельних робіт, виконанні монтажних робіт по спорудженню певних будівель, споруд тощо.

З початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК, є закінченим і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.

За таких обставин, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, - це триваючий злочин. Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.

Саме така правова позиція була висловлена Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду 09 вересня 2024 року у справі № 353/999/23, провадження № 51- 523 кмо 24.

Відповідно до ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

З огляду на викладене, ОСОБА_4 після проголошення вироку Рахівським районним судом 24.11.2023 вчиняв нове кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, а отже немає підстав для звільнення його від покарання, призначеного Рахівським районним судом 24.11.2023, тому клопотання є таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись п. 9 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України,  суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні подання провідного інспектора Тячівського районного відділу філії державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від призначеного Рахівським районним судом Закарпатської області покарання за вироком від 24.11.2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.  

        Суддя:                                         ОСОБА_1