Справа № 22а-24009-11 Головуючий у 1 інстанції Ступін І.М.
Категорія 10.3.2 Суддя-доповідач Зайцева С.А. ______________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Осипчук О.В.,
суддів Ларіної Н.О., Зайцевої С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Донецьку апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області на постанову Мар*їнського районного суду Донецької області від 12 жовтня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов*язання перерахунку та виплати недоотриманих сум на оздоровлення за 2005 ,2007,2008 роки,-
В С Т А Н О В И В:
27 травня 2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов*язання перерахунку та виплати недоотриманих сум на оздоровлення за 2005, 2007,2008 роки.
Постановою Мар*їнського районного суду Донецької області від 12 жовтня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено : визнано відмову управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області у перерахунку та доплаті позивачу у 2005,2007,2008 роках сум на оздоровлення виходячи з розмірів 5 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на момент виплати протиправною та зобов*язано відповідача відповідно до ст.48 Закону України “ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи “ провести розрахунок сум ,належних позивачу щорічної компенсації на оздоровлення за 2005,2007,2008 роки у розмірі 5 мінімальних заробітних плат ,встановлених на момент виплати ,з проведенням доплати недоотриманих сум в розмірі 6175 грн.
З цією постановою не погодився відповідач – управління праці та соціального захисту населення
Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області , подав на неї апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи, та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 , 2 групу інвалідності , знаходиться на обліку у відповідача (арк.с. 7-10). Відповідачем виплачена позивачу щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2005 рік – 14 жовтня 2005 року –120 грн; 27 листопада 2007 року позивачу виплачено 120 грн. за 2007 рік ; 21 березня 2008 року позивачу виплачено 120 грн. за 2008 рік , згідно розмірів допомоги, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 « Про компенсаційні виплати особам ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.
Справа надійшла до апеляційного суду Донецької області відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI та згідно Закону України від 02.12.2010 року № 2748-VI «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набув чинності 30 грудня 2010 року, розглядається цим апеляційним судом у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалідам 2 групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати .
Як вважає апелянт, відповідач – управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області , при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення треба керуватись розміром такої допомоги, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ,а з 2005 року –Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 526 “ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Апеляційний суд вважає такий висновок помилковим.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку ,у тому числі ,органів державної влади.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,зокрема,соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов*язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України .
Відповідно до ст.48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина .
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256,якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення . Таким чином ,відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов*язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення ,зокрема, пільг громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Апеляційний суд вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення розміру таких виплат, який встановлений з 2005 року Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 526 “ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2005,2007 роки ,та вважає правильним висновок суду першої інстанції у вказаній частині виходячи з наступного .
Всупереч нормам спеціального закону, зазначеними постановами встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів на урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2005, 2007 роки, а не вказані Постанови КМУ .
Зупинення дії положень статті 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України
« Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким,що не відповідає Конституції України (є неконституційним ),згідно з Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Тобто рішення Конституційного суду України має перспективну дію і зміни, внесені щодо розмірів щорічної допомоги на оздоровлення ,втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року .
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі : 120 грн. за 2005 рік - 14 жовтня 2005 року ; 120 грн. за 2007 рік - 27 листопада 2007 року , згідно розмірів допомоги, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 « Про компенсаційні виплати особам ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - є неправомірними .
Суд першої інстанції правильно зазначив про неправомірність дій відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007 роки.
Наряду з викладеним ,апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині протиправної відмови відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати недоотриманих сум на оздоровлення та зобов*язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2008 рік у розмірі 2455 грн., виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено ,що відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік - 21 березня 2008 року у розмірі 120 грн. відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зупинення дії положень статті 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачене п.п.11.п.28 розділу 2 Закону України « Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України « ,визнано таким ,що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) .
Тобто , внесені щодо розмірів щорічної допомоги на оздоровлення ,втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, саме з 22 травня 2008 року .
На момент виникнення спірних відносин ,а саме на дату нарахування і виплати позивачу-21 березня 2008 року - органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» були діючими, а відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі ,в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України .
Таким чином у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2008 рік відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян.які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,тому висновок суду першої інстанції в цій частині є помилковим.
З урахуванням викладеного ,постанова суду про задоволення позовних вимог позивача про визнання відмови у проведенні перерахунку та виплати недоотриманих сум на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат ,встановлених на момент виплати за 2005,2007,2008 роки та зобов*язання відповідача проведення перерахунку та виплати на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України недоотриманих сум на оздоровлення за 2005,2007,2008 роки у розмірі 6175 грн постановлена з порушенням норм матеріального права,що є підставою для його скасування і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про визнання відмови протиправною та зобов*язання проведення перерахунку та виплати недоотриманих сум на оздоровлення на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України за 2005 рік у розмірі 1540 грн.( 332х5-120 =1540 грн. ), та за 2007 рік у розмірі 2180 грн. (460х5-120=2180 грн. ),а всього у розмірі 3720 грн. ,в задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити .
Керуючись ст. 195,198, ст. 202, ст. 207 КАС України, апеляційний суд Донецької області, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відповідача управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області задовольнити частково.
Постанову Мар*їнського районного суду Донецької області від 12 жовтня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов*язання перерахунку та виплати недоотриманих сум на оздоровлення за 2005 ,2007,2008 роки – скасувати .
Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов*язання перерахунку та виплати недоотриманих сум на оздоровлення за 2005 ,2007,2008 роки – задовольнити частково .
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку та виплати недоотриманих сум на оздоровлення за 2005,2007 роки у розмірі 5 мінімальних заробітних плат,встановлених на момент виплати –протиправними .
Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Мар*їнської райдержадміністрації Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України провести перерахунок та виплату на користь ОСОБА_2 суми недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 рік у розмірі 1540 грн., за 2007 рік у розмірі 2180 грн., а всього у розмірі 3720 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією постановою.
Головуючий :
Судді: