ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.09.11 р. Справа № 36/122пн
Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.
при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Вугледарської міської ради, м. Вугледар
до відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Вугледар
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,
Відділ Держкомзему у Мар’їнському районі Донецької області, м. Мар’їнка.
про звільнення та повернення самовільно зайнятих земельних ділянок
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №вх. 02-2158-37/1 від 02.08.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 03 листопада 2008р.
Від третьої особи: ОСОБА_4 за довіреністю №387 від 01.07.2011р.
Відповідно до ст. 77 ГПК України
в судовому засіданні оголошувалась перерва
з 16.08.2011р. до 30.08.2011р.
з 30.08.2011р. до 07.09.2011р.,
Вугледарська міська рада, м. Вугледар звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Вугледар, про звільнення та повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на факт самовільного використання відповідачем земельних ділянок, які є власністю територіальної громади м. Вугледар і знаходяться у запасі Вугледарської міської ради, під розміщення тимчасових споруд (холодильне обладнання) площею 0,0001 га по АДРЕСА_1; площею 0,0001га по АДРЕСА_2 та площею 0,0002 га по АДРЕСА_3 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, без одержання правовстановлюючих документів на неї та їх державної реєстрації, без встановлення її меж у натурі (на місцевості), що є порушенням ст.ст. 116, 125,126 Земельного кодексу України.
Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на той факт, що до позовної заяви не додано жодного належного та допустимого доказу, яким доводиться обставина самовільного зайняття ним земельних ділянок. Вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки вони не визначені конкретно, не зрозуміло, що позивач називає (спорудами), не наведені план-схеми місць розташування земельних ділянок, не зазначено їх розміру, не подано доказів на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві.
У судовому засіданні 15.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, третьої особи, присутніх у судовому засіданні, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
На підставі рішення Вугледарської міської ради від 25.05.2006/5-3-22 „Про передачу в оренду земельної ділянки та встановлення орендної плати” суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Вугледар, АДРЕСА_1, загальною площею 0,0004 га для експлуатації кіоску.
Також на підставі рішення Вугледарської міської ради від 25.05.2006/5-3-21 „Про передачу в оренду земельної ділянки та встановлення орендної плати” відповідачу передано в оренду земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 0,0007га для експлуатації кіоску.
06.06.2011р. державним інспектором – головним спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель відділу Держконзему у Мар”їнському районі Донецької області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства СПД ОСОБА_1
За результатами перевірки складено:
- акт від 06.06.2011р., в якому зафіксовано, що відповідачем з метою здійснення підприємницької діяльності самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0001 га із земель житлової та громадської забудови під розміщення малої архітектурної форми в місті АДРЕСА_1, навпроти буд. 7 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку в порушення ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, а також складено протокол про адміністративні правопорушення №000016;
- акт від 06.06.2011р., в якому зафіксовано, що відповідачем з метою здійснення підприємницької діяльності самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0002 га із земель житлової та громадської забудови під розміщення малої архітектурної форми в місті АДРЕСА_3 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку в порушення ст..ст. 125,126 Земельного кодексу України, а також складено протокол про адміністративні правопорушення №000017;
- акт від 06.06.2011р., в якому зафіксовано, що відповідачем з метою здійснення підприємницької діяльності самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0001 га із земель житлової та громадської забудови під розміщення малої архітектурної форми в місті АДРЕСА_2 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку в порушення ст..ст. 125,126 Земельного кодексу України, а також складено протокол про адміністративні правопорушення №000018.
Видано відповідні приписи від 06.06.2011р. №№ 000031, 000032, 000033. про усунення виявлених порушень земельного законодавства.
Додатково до вказаних актів перевірок додані план-схеми самовільно зайнятих земельних ділянок, які встановлюють на місцевості їх місце розташування. Томі доводи відповідача про те, що позивачем не наведені план-схеми місць розташування земельних ділянок є такими, що спростовуються матеріалами справи.
Згідно ст. 13 Конституції України земля та інші природні ресурсі, які знаходяться в межах території України є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
За змістом Земельного кодексу України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” розпорядження землею віднесено до повноважень рад, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, який затверджено постановою КМУ від 26.08.2009р. №982 та який був чинним на той час, холодильне обладнання є пересувною малою архітектурною формою.
Згідно п. 4 вказаного Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності вітрини, холодильне та інше обладнання розміщується з дотриманням передбачених законодавством норм і правил у межах земельної ділянки, що надана для розміщення малої архітектурної форми у власність, користування (оренду) або використовується на підставі договору особистого строкового сервітуту, укладеного суб'єктом господарювання безпосередньо з відповідною сільською, селищною, міською радою.
При цьому, відповідач, в порушення норм земельного законодавства встановив холодильне обладнання біля малих архітектурних форм по АДРЕСА_2, по вул. 30 річчя Перемоги напроти будинку 7, а також самовільно встановив холодильне обладнання та огородження, столи та стільці по АДРЕСА_3 за межами земельної ділянки, наданої в оренду.
Виходячи з матеріалів справи, на момент проведення перевірок додержання вимог земельного законодавства рішення позивача про передачу відповідачу у власність або оренду земельних ділянок під розміщення холодильного обладнання та встановленні огородження, столи та стільці або надання цих ділянок у користування (оренду) відсутнє.
Судом встановлено, що спірні земельні ділянки використовувались відповідачем самовільно, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами перевірок дотримання відповідачем вимог земельного законодавства від 06.06.2010р., протоколами про адміністративні правопорушення від 06.06.2010р., доданими план-схемами самовільно зайнятих земельних ділянок, які встановлюють на місцевості їх місце розташування.
Тобто, матеріалами справи підтверджується самовільне заволодіння відповідачем спірних земельних ділянок, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не надано суду документів, що підтверджують його право на користування земельною ділянкою площею 0,0001 га по АДРЕСА_1, земельною ділянкою площею 0,0001га по АДРЕСА_2 та земельною ділянкою площею 0,0002 по АДРЕСА_3 під розміщення тимчасових споруд (холодильне обладнання) та встановленні огородження, столи та стільці.
Заходів щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем не вжито, самостійно земельну ділянку не звільнено.
Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Що стосується посилань відповідача на здійснення вимірів з погрішностями, то як зазначає позивач, та не заперечує і сам відповідач, вказане обладнання на самовільно зайнятій земельній ділянці переміщується не тільки з одного місця на інше, а міняються місцями і самі об’єкти.
Разом з тим, на момент перевірки місця розташування спірних обладнань зафіксовано в актах перевірки, та які на момент розгляду справи не визнано недійсними.
Факт зайняття земельних ділянок під орендоване відповідачем обладнання визнано і самим відповідачем в судовому засіданні.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок: площею 0,0001 га по АДРЕСА_1, площею 0,0001га по АДРЕСА_2 та площею 0,0002 по АДРЕСА_3, під розміщення тимчасових споруд (холодильне обладнання) та самовільно встановлені огородження, столи та стільці та приведення їх у стан, придатний для використання, звільнивши від холодильного обладнання, споруд шляхом їх демонтажу та вивезення, до земель Вугледарської міської ради.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Вугледарської міської ради, до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Вугледар про звільнення та повернення самовільно зайнятих земельних ділянок – задовольнити.
Зобов’язати суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Вугледар (місце проживання: АДРЕСА_4 ідент. номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, розташовані за адресами: м. Вугледар, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3, привівши їх у стан, придатний для використання, звільнивши від холодильного обладнання, споруд шляхом демонтажу та вивезення, до земель Вугледарської міської ради.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Вугледар (місце проживання: АДРЕСА_4 ідент. номер НОМЕР_1) на користь Вугледарської міської ради (85670, м. Вугледар, вул. 30 річчя Перемоги,16) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гриник М.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2011р.