Судове рішення #18439277

Справа 7910                     Головуючий в 1 інстанції – Гладка І.А.

категорія: 57                                                                         Доповідач – Ювченко Л.П.

                                                                                     

 

                                                             У Х В А Л А

           І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого  Ювченко Л.П.

суддів  Папоян В.В., Янчук Т.О.

при секретарі Стіба Г.С.

                                           розглянувши  апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м.Донецька від  24 березня 2011 року у справі за позовом  ОСОБА_1 до Міжрайонної медико-соціальної експертної комісії №1 м.Донецька, третя особа – Обласна медико-соціальна експертна комісія №6 м.Донецька про визначення групи інвалідності,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів  про визначення групи інвалідності.

Позов мотивовано тим, що з 27 січня 1988р. по 19.02.1998р. він працював у Будуправлінні №5 тресту ДЖС №2, де отримав травму під час роботи, не в змозі працювати. За рішенням Міжрайонної Медико-соціальної експертної комісії №1 від 19 листопада 2008 року йому встановлена ступінь втрати професійної працездатності -10%. Наступного року йому було встановлено той же ступінь, 10% втрати професійної працездатності.

Він оскаржив це рішення до Обласної Медіко-Моціальної експертної комісії №6, але  рішення залишено без зміни. Позивач звернувся до Міністерства охорони здоров»я України, після чого обстежений  в УкрДержНДІ медико-соціальних проблем інвалідності м.Дніпропетровська, але група інвалідності позивача залишилась  не змінною.

Позивач вказав, що для встановлення інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмів зумовлені захворюванням внаслідок травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи в тому числі до її непрацездатності, аде потребують соціальної допомоги і соціального захисту. Просив визначити групу інвалідності відповідно до п.25 положення про порядок , умови та критерії встановлення інвалідності.

Рішенням Калінінського районного суду   м.Донецька від 24 березня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1

В апеляційній скарзі на рішення суду позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення по справі нового рішення про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.Суд першої інстанції всебічно і повно з»ясував обставини справи, перевірив доводи сторін, постановив обґрунтоване рішення.

Суд встановив, що дії Міжрайонної Медико-соціальної експертної комісії №1 м.Донецька відповідають Положенню про медико- соціальну експертизу та Положенню про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджені Постановоб КМУ від 03 грудня 2009 року за №1317. Підстави для встановлення інвалідності позивачу не встановлені.

Ці висновки були перевірені Обласною Медико-соціальною експертною комісією №6, яка  постановила рішення №110 від 21 січня 2010 року і залишила без зміни рішення МСЕК №1.

Будучи незгодним з зазначеними рішеннями, позивач був направлений в УкрДержНДІ медико-соціальних проблем інвалідності в м.Дніпропетровську, яким в історії хвороби позивача вказано, що отримана травма має негативні наслідки з 1992року.Виявлена в процесі обслідування патологія і ступінь враженості функціональних порушень з боку опорно-рухового апарату обмежує життєдіяльність ОСОБА_1 в легкому ступені, що є підставою щоб погодитись з думкою МСЕК і визначити  10% втрати професійної працездатності відповідно до «Інструкції про встановлення групи інвалідності», затвердженої Наказом МОЗ України від 07.04.04. № 183 та №238 від  05.08.98р. п.102.

Відповідно до Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої 07 квітня 2004рю №183 ч.2 п. 2.3  визначено, що підставою для встановлення третьої групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або уродженими дефектами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності, в тому числі працездатності, які потребуют ь соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями встановлення Ш групи інвалідності є обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності в помірно вираженому ступені:обмеження самообслуговування 1 ст,; обмеження здатності самостійно пересуватися 1 ст,; обмеження здатності до навчання 1 ст,; обмеження здатності до трудової діяльності 1 ст,; обмеження здатності до орієнтації 1 ст,; обмеження здатності до спілкування 1 ст,; обмеження здатності контролювати свою поведінку 1 ст.

Помірно виражене обмеження життєдіяльності визначається частковою втратою можливостей до повноцінної трудової діяльності( втрата професії, значне зниження кваліфікації або зменшення обсягу трудової діяльності, значне утруднення в набутті професії чи в працевлаштування): значне зменшення (більше ніж на 25%                     ) обсягу трудової діяльності; втрата професії чи значне зниження кваліфікації; значне утруднення в набутті професії чи в працевлаштуванні в осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії.

Для встановлення 2 та 1 груп інвалідності передбачені більш тяжкі порушення здоров»я.

Перевіркою залучених до справи медичних документів: висновків МСЕК (а.с.7,8) огляд обласного травматолога (а.с.9)  випискою з історії хвороби (а.с.10) повідомленням обласної МСЕК (а.с.11), дослідженням консультативно-діагностичного центру ЦГКБ №1 (а.с.12), медичною довідкою (а.с.13), протоколом УЗІ (а.с.14) довідкою МСЕК №1 (а.с.41), консультативним висновком комісії Державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності м.Дніпропетровська  підтверджується висновок МСЕК, яким визначено 10% втрати професійної працездатності та відсутність підстав для встановлення позивачу групи інвалідності.

Суд першої інстанції дослідив докази по справі, дав їм оцінку, постановив рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.Рішення суду слід залишити без зміни відповідно до вимог ст 308 ЦПК України.Підстави для його скасування не встановлені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, –

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

Рішення  Калінінського районного суду м.Донецька від  24 березня 2011 року залишити без зміни.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти  днів до суду касаційної інстанції.

СУДДІ:          

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація