Справа № 22ц-608/2011 рік
Головуючий першої інстанції Зайченко О.В.
Категорія:
32
Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„11січня 2011 року Апеляційний суд Донецької області у
складі:
Головуючого: Висоцької В.С.
Суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М.
При
секретарі: Муравченко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ЗАТ «Українська акціонерна страхова компанія
«АСКА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною
скаргою ОСОБА_3 на рішення Калінінського районного суду м.
Горлівки Донецької області від 13 вересня 2010 року,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 13
вересня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ
«Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 597,83
грн., у відшкодування моральної шкоди 2250 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у
відшкодування моральної шкоди 7450 грн. В решті позову відмовлено. Вирішено
питання щодо судових витрат.
З ухваленим рішенням частково не погодилась відповідач ОСОБА_3 і подала
апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції щодо
стягнення з неї моральної шкоди і направити справу на новий розгляд до суду
першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам
справи,порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги відповідач посилається на те, що в порушення
норм процесуального права вона та відповідач ОСОБА_2 були позбавлені
права виступити у судових дебатах. Крім того, судом не враховано, що хоча
позивач і знаходився в автобусі, який належить їй, але в настанні дорожньо –
транспортної пригоди, а, відповідно, і спричинення позивачеві тілесних
ушкоджень, визнаний винним водій ОСОБА_6, який керував іншим автобусом
і знаходився у трудових відносинах з ОСОБА_2
Рішення суду щодо часткового задоволення позовних вимог і стягнення певних сум
з ЗАТ «Українська акціонерна компанія «АСКА» та ОСОБА_2 ніким із сторін
не оскаржується, тому апеляційним судом в цій частині не ревізується.
В апеляційному суді ОСОБА_3 підтримала доводи скарги в повному обсязі.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення відповідачки, дослідивши матеріали
справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга до
задоволення не підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що згідно вироку Калінінського районного суду
м. Горлівки від 20.05.2009 року, який набрав чинності, встановлено наступні
обставини: 4 березня 2009 року ОСОБА_6, який працює за трудовим
договором водієм автобусу ЛАЗ 695 НГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, належний
на праві власності ОСОБА_2, здійснював перевозку пасажирів. Рухаючись по
вул.. Горлівської Дивізії у напрямку вул.. Політехнічної м. Горлівка, приблизно
о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 порушив п.2.3 «б» Правил дорожнього
руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автобусом ПАЗ 32054 СПГ, реєстраційний
номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_3 Позивачеві,
який був пасажиром автобусу ПАЗ, внаслідок зіткнення автобусів, було спричинено
тілесні ушкодження середньої тяжкості, у зв’язку з чим він знаходився на
стаціонарному лікуванні.
Задовольняючи частково вимоги про відшкодування моральної шкоди на користь
позивача, і, стягуючи в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 7450 грн., суд керувався вимогами ст.23,1172, 1187,1188 ЦК
України і виходив з того, що внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, яка
сталася за участю двох джерел підвищеної небезпеки, позивачеві спричинені
тілесні ушкодження, що потягло тривалий розлад здоров*я, вимушеність змін в
його житті.
Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з висновками суду першої
інстанції, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
Частиною 2 ст. 1188 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок взаємодії джерел
підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно
завдали шкоди, зобов’язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року
«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування
шкоди» роз’яснено, що особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли
неподільну шкоду взаємопов’язаними, сукупними діями з єдністю наміру, несуть
солідарну відповідальність перед потерпілим. У такому ж порядку відповідають
володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії
кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про солідарну
відповідальність володільців автобусів перед позивачем за спричинену шкоду.
Апеляційний суд також погоджується з сумою, визначеною судом у відшкодування
моральної шкоди, оскільки вона визначена судом першої інстанції з урахуванням
вимог розумності і справедливості, обставин справи, характеру та обсягу
понесених позивачем страждань.
Посилання відповідачки ОСОБА_3 про відсутність вини водія, який керував
належним їй автобусом, до уваги не приймаються з огляду на наступне.
При спричинені шкоди третім особам ( пішоходам, пасажирам, юридичним особам,
чиє майно пошкоджено) власники, що спільно завдали шкоду, несуть перед
потерпілим солідарну відповідальність. Той факт, що одна з осіб, які завдали
шкоду, сама постраждала від зіткнення, юридично значущою обставиною для відмови
в притягненні її до відповідальності в даному випадку не є.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, оскільки рішення суду ухвалене на
основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилались як на
підставу своїх вимог та заперечень, висновки суду про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення суду є
законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення
з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи до уваги не приймаються, оскільки не
спростовують висновків суду та не належать до тих підстав із якими процесуальне
законодавство пов*язує можливість зміни або скасування оскаржуваного судового
рішення.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд –
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області
від 13 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена
безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня
набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: