справа №2-2259/07 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді: Кихтюка Р.М
при секретарі: Мелих Л.В.
з участю позивача ОСОБА_1.
представника позивача ОСОБА_2.
представника відповідача Яремчук P.P.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НК
Альфа-Нафта» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час
вимушеного прогулу і моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди. Свій позов мотивує тим, що працювала на посаді менеджера по магазинах в товаристві з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта філія №11 «Луцька» з 10.03.2006 року. До цього працювала на різних посадах, в тому числі пов'язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей. Вважає, що 06.06.2006 року її неправомірно відсторонили від виконання службових обов'язків та проводили службове розслідування. В подальшому їй стало відомо, що її звільнили за ст. 41 п.2 КЗпП. Копію наказу їй не видали і фактично про точне формулювання підстав звільнення вона дізналася лише 31.01.2007 року, коли отримала рекомендованим листом трудову книжку. Вважає її звільнення незаконним та по надуманих мотивах. У зв'язку з цим просить поновити її на займаній посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу і моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Ухвалою суду від 14.05.2007 року проведено заміну відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта філія №11 «Луцька» на належного відповідача, який являється юридичною особою - товариство з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта».
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просив стягнути на користь позивача 6253, 85 грн. за період з 24.11.2006 року по 09.07.2007 року та поновити строк на звернення до суду, оскільки позивач має на утриманні неповнолітню дитину, яка часто хворіє і через догляд за нею вона вказаний строк пропустила з поважних причин. В решті позовні вимоги підтримав з підстав викладених у заяві та просив їх задовольнити.
Відповідач уточненні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що порушень при звільненні позивача допущено не було. її підставно звільнили за втратою довір'я, так як 03.10.20006 року комісією було виявлено в магазині на АЗС №7 по вул. Набережній, 6 в м. Луцьку 5 пляшок фальсифіковано горілки «Поліська». Крім цього, було виявлено, що позивачем було передано на реалізацію в магазини на АЗС інші товари, зокрема, енергетичний напій «Bum» без відповідних документів, кошти від реалізації який залишила собі. Комісією, яка проводила службове розслідування, було встановлено, що вказані порушення були допущенні з вини позивача, яка, крім цього, порушила вимоги п.2.4 Посадової інструкції, де зазначено, що в її обов'язки входить облік документів по поставці товарів(облік накладних постачальників, видаткових накладних), оформлення накладних. У зв'язку з цим її було звільнено з роботи за втратою довір'я. Також зазначила, що позивач пропустила місячний строк звернення до суду, оскільки в день звільнення вона
2
ознайомилась з наказом про звільнення та відмовилась отримати трудову книжку, про що свідчить доповідна інспектора по кадрах. Просила в позові відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши представлені по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач згідно наказу №341-К від 10.03.2006 року була прийнята на роботу в товариство з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта філія №11 «Луцька» на посаду менеджера по збуту продовольчих та непродовольчих товарів(а.с. ).
Наказом від 06.10.2006 року №207-о ОСОБА_1. відсторонено від виконання службових обов'язків у зв'язку з невиконання своїх службових обов'язків та проведення службового розслідування(а.с. ).
24.11.2006 року ОСОБА_1. звільнена з роботи за втратою довіри - п.2 ст. 41 КЗпП(а.с. ).
Відповідно до п.2 ст. 41 КЗпП трудовий договір з ініціативи працівника власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові кошти, товари або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого органу.
Як вбачається із матеріалів службового розслідування, 03.10.20006 року в магазині на АЗС №7 по вул. Набережній, 6 в м. Луцьку було виявлено 5 пляшок фальсифікованої горілки «Поліська». З доповідної записки продавця ОСОБА_3. магазину на АЗС №7 від 26.10.2006 року вбачається, що вказану горілку та енергетичний напій «Bum» без відповідних документів привезла ОСОБА_1. Вказаний факт наявності підробленої горілки зафіксовано актом комісії, складеним в присутності продавця магазину(а.с. ).
Крім цього, передача позивачем без відповідних документів не реалізацію енергетичного напою «Bum» в магазин при АЗС №2 в кількості 36 штук підтвердили доповідними записками продавці ОСОБА_4. та ОСОБА_5 При цьому при проведенні комісією перевірки вказаний товар був схований і не був представлений для огляду (а.с. ). Вказані працівники зазначили, що гроші від реалізації ОСОБА_1. сказала відати їй або погасити наявну в неї заборгованість перед магазином.
З доповідних бухгалтера по магазинах ОСОБА_6. від 09.11.2006 року, від 17.11.2006 року, від 22.12006 року вбачається, що ОСОБА_1. не належним чином виконувала свої службові обов'язки, займалась вирішенням особистих справ. При цьому, в магазині при АЗС №2 по вул. Рівенській, 76 в м. Луцьку було реалізовано горілку на суму 292, 74 грн. та 8 ящиків енергетичного напою «Bum» без видаткових накладних. Це сталось внаслідок незабезпечення обліку накладних постачальників, які не були внесенні в комп'ютерну програму з метою належного забезпечення бухгалтерського обліку(а.с. ).
При наявності викладених фактів комісією зроблено висновок, що ОСОБА_1. є особою, що безпосередньо обслуговує товарні цінності, так як вона безпосередньо розприділяла товар по магазинах, займалась його доставкою, особисто отримувала товарні цінності згідно виданих довіреностей і накладних; кошти від реалізації товарів поставлених нею без відповідних документів - видаткових накладних, передавались їй або перераховувались в рахунок погашення її заборгованості перед магазином; неналежно здійснювала облік документів по поставці товарів, оформлення накладних, тобто не належним чином виконувала свої посадові обов'язки у відповідності до посадової інструкції. Комісією запропоновано звільнити ОСОБА_1. за втратою довір'я(а.с. ).
Крім цього, з пояснюючої записки позивача від 15.11.2006 року вбачається, що остання не заперечувала щодо наявності безладу у веденні документації - накладних. Проте комісією не виявлено звернень позивача з цього приводу до керівництва стосовно вказаних фактів(а.с. ).
Таким чином, на думку суду, позивача звільнено із займаної посади з дотриманням вимог закону, оскільки нею відповідними доказами не спростовано матеріали службового розслідування, згідно яких встановлено неналежне виконання нею свої посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією менеджера по магазинах, зокрема п.2.4
3
щодо ведення обліку документів по поставці товарів; передання для реалізації в магазинах при АЗС 5 пляшок фальсифіковано горілки «Поліська» та енергетичного напою «Burn» без відповідних документів.
Крім цього, з журналу реєстрації довіреностей за 2006 рік(а.с. ), копій накладних на отримання товарів(.а.с. ) вбачається, що позивач особисто згідно довіреностей виданих на її ім'я отримувала товарно-матеріальні цінності та доставляла їх в магазини при АЗС(а.с. ). Вказані обставини також підтверджуються письмовими поясненнями водія ОСОБА_7. від 15.11.2006 року(а.с. ).
А тому, суд приходить до висновку, що позивач була особою, що безпосередньо обслуговувала товарні цінності, а тому являлась матеріально відповідальною особою, і зазначені вище винні дії дають підстави для втрати довір'я. Заперечення з цього приводу позивача та її представника не заслуговують на увагу, оскільки відповідними доказами не підтверджуються та судом до уваги не приймаються.
Крім цього, суд не зважає на пояснення позивача щодо ненадання їй копії наказу про звільнення та трудової книжки в день звільнення, так як пояснення її в судових засіданнях суперечливі та непослідовні. Зокрема, в попередньому судовому засіданні вона не заперечувала вище вказаного факту, а в подальшому зазначала, що цього не було або не пам'ятає.
Поряд з цим, з доповідної записки інспектора по кадрах від 24.11.2006 року вбачається, що в день звільнення ОСОБА_1. в присутності працівників було запропоновано отримати трудову книжку з відповідними записами, але остання відмовилась це зробити(а.с. ). А з наказу про звільнення від 24.11.2006 року встановлено, що вона з ним ознайомлена, про що свідчить її підпис в наказі і позивач цього не заперечила в судовому засіданні.
З врахуванням викладеного суд вважає, що порушень закону при звільненні відповідачем допущено не було, а інших доказів ні позивачем, ні представником позивача всупереч ст. 60 ЦПК України в судове засідання не представлено.
На думку суду підлягають до задоволення вимоги позивача про поновлення місячного
строку на звернення до суду, оскільки з представлених довідок позивачем вбачається, що в
останньої на утриманні перебуває неповнолітня дитина, яка часто хворіла(а.с. 14, ), а
тому причини пропуску строку суд вважає поважними та у відповідності до ст. 234 КЗпП їх слід поновити.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що звільнення позивача проведено з дотриманням вимог закону, у зв'язку з чим вимоги позивача безпідставні та до задоволення не підлягають.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 12, 57, 60, 88, 208, 209, 212, 215, 218, ЦПК України, ст. 41, 43, 46, 47, 233, 234, 235, 236, 237-1 КЗпП України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа-Нафта» про поновлення її роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.