Справа № 22ц-
4072/2011
Головуючий у 1 інстанції Анісімова Н.Д.
Категорія
20
Доповідач Новосьолова Г.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2011
року
м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: судді Шевченко В.Ю.,
суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кудрявець Клавдії
Олексіївни на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 23 березня
2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Донецького
міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання
недійсним договору дарування,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 23 березня 2011 року
позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального
округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування
задоволені.
Визнаний недійсним договір даруванн квартири АДРЕСА_1, укладений 5 листопада 2007 року між
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 який посвідчений Приватним нотаріусом
Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3
Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 принесла апеляційну
скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким
відмовити у задоволені позовних вимог, з наступних підстав:
- судом першої інстанції не повно з’ясовані обставини, що мають значення для
вирішення справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріально та
процесуального права, оскільки позивачка змінивши позовні вимоги посилалася на
те що, укладений між ними договір був під впливом помилки, але жодних доказів
суду не надала,
- крім цього, судом першої інстанції не надано правової оцінки пропущенню
позивачкою строку звернення за захистом порушеного права.
В апеляційний інстанції представник відповідача підтримала доводи апеляції,
просила рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені
позову позивачки відмовити.
Позивачка у судовому засіданні апеляційного суду просила рішення суду залишити
без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідачка не з’явилася у судове засідання, але надала заяву про розгляд
справи за її відсутності.
Третя особа не з’явилася у судове засідання, про час та місце розгляду
справи повідомлялася належним чином.
Заслухавши суддю доповідача, позивачку та представника відповідача,
апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
18 березня 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом до
відповідачки ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним.
02 липня 2009 року рішенням Кіровського районного суду м. Донецька договір
дарування квартири визнаний недійсним та відновлено право власності на квартиру.
13 квітня 2010 року ухвалою Апеляційного суду Донецької області рішення
Кіровського районного суду міста Донецька від 02 липня 2009 року було
скасоване. Справа повернута на новий розгляд.
Позивачка неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, останній раз 20 вересня
2010 року позивачка ОСОБА_2 просила, визнати недійсним договір
дарування квартири , який уклала з ОСОБА_1 05 листопада 2007 року і
який був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального
округу ОСОБА_3
23 березня 2011 року рішенням Кіровського районного суду м. Донецька позовні
вимоги позивачки ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним
задоволені.
З матеріалів справи вбачається, що позивачки на підставі свідоцтва про право
власності , виданого 03 березня 1994 року агенцією по приватизації державного
жилого фонду виробничого об’єднання «Донецьквугілля» на праві власності
належить квартира АДРЕСА_1. У
належній позивачки квартири вона мешкала та мешкає одна. Оскільки вона
непрацездатна, погано почуває себе та їй потрібен догляд, після знайомства у
2007 році з ОСОБА_1, яка запропонувала їй свої послуги по забезпеченню
її доглядом, харчуванням, наданням медичної допомоги, та утримання її квартири,
позивачка погодилася на пропозицію та передала необхідні документи для для
укладання договору довічного утримання.
05 листопада 2007 року позивачка разом з відповідачкою у приватного нотаріуса
підписала договір, який як вона вважала є договір довічного утримання, тому не
читала його, до того ж нотаріус також не читав і ніяких роз’яснень не робив.
Після підписання договору вона продовжувала мешкати у квартирі, відповідачка у
квартиру не поселялась.
Відповідачка спочатку дійсно виконувала свої обов’язки по утриманню позивачки,
але потім змінила своє ставлення до позивачки, не надавала ніяких послуг та
погрожувала виселити її, пояснівши що квартира належать відповідачці на
підставі підписаного позивачкою договору дарування.
Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд
першої інстанції задовольняючи позовні вимоги правильно виходив з того, що
відповідно до ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася
щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний
судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та
обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують іі
цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо
мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених
законом.
Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду Уукраїни «Про судову практику
розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06
листопада 2009 року, відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під
впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника
однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є
оспорюваним.
Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають
існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог
про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала
місце, а також що вона має істотне значення.
Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і
процесуального права. Підстав для його скасування не встановлено.
Довід апеляційної скарги про те,що позивачка порушила строк позовної
давності не заслуговуває на увагу, оскільки відповідно до ст. 258 ЦК України,
перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про
порушення свого права, позивачка про порушення свого права взнала після того,
як відповідачка висловлювала погрози виселити її з квартири, оскільки остання є
власницею квартири за договором дарування і після цього у березні 2009 року
позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.
Указані обставини підтверджені матеріалами справи, та відповідачем ці обставини
не спростовані у судовому засіданні першої інстанції.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення
з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 23 березня 2011 року
залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена
в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили
до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ.
Головуючий
Судді