Судове рішення #18437467

Справа № 22ц-4062                  Головуючий  у 1 інстанції Алтухова О.С.

Категорія 27                             Доповідач Червинська М.Є.

__________________________________________________________________  

У Х В А Л А

Іменем України

      18 травня 2011 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                               головуючої: Червинської М.Є.

                                               суддів: Лісового О.О.,

Принцевської В.П.

      при секретарі Рачинському Д.Ю.

         Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну

справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення

Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 лютого 2011 року за позовом

ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Донгорбанк»

про розірвання кредитного договору,

                                                              Встановив:

          Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 лютого 2011

року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до закритого

акціонерного товариства «Донгорбанк» про розірвання кредитного договору

відмовлено.

       В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити

нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що

висновки суду не відповідають доказам по справі, не ґрунтуються на нормах

матеріального та процесуального права.

      Судом першої інстанції встановлено, що 18 липня 2008 року між сторонами

був укладений кредитний договір на суму 104103 гривні для придбання автомобілю

із сплатою 23,7% річних за користування кредитом по строковій заборгованості та

28,7% річних за безпідставне користування кредитом по безстроковій

заборгованості. Суд дійшов до висновку, що доводи позивача про наявність

підстав для розірвання кредитного договору неспроможні, оскільки вважав, що

позивач не довів, що просив банк надати йому кредит в розмірі 74100 гривень для

придбання автомобілю, суд виходив з того, що позивач особисто подав заяву про

надання кредиту в розмірі 104103 гривні, отримав таку суму у кредит, тому

відмовив в задоволенні позову.

      В судовому засіданні представник відповідача просив скаргу відхилити,

позивач в судове засідання не з»явився, подав заяву про розгляд справи у його

відсутність.

     Заслухавши доповідача, доводи представника відповідача, дослідивши

матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає

відхиленню з наступних підстав:

    Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну

скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив

рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний

суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і

процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

        Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або

інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти

(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а

позивальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

      Встановлено, що 18 липня 2008 року сторони уклали кредитний договір,

відповідно до якого позивач отримав у кредит 104103 гривень  для придбання

автомобілю. Договором кредиту визначене щомісячне погашення кредиту та

процентів за користування кредитними коштами.

      З тексту кредитного договору випливає, що саме зазначена сума в розмірі

104103 гривні є предметом договору кредиту, зазначену суму позивач особисто

просив надати в кредит, з договору купівлі-продажу автомобілю виливає, що ціна

продажу становить 115670 гривень, така ж сума зазначена в рахунку - фактурі від

3 липня 2008 року, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру

зазначена сума отримана як оплата за проданий автомобіль. За таких обставин суд

першої інстанції правильно виходив з того, що доводи позивача про те, що він

фактично не отримував кредит в повному розмірі неспроможні.

     Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або

розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного

порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором

або законом.

    В судовому засіданні позивачем не доведено, що відповідачем істотно

порушенні умови кредитного договору,  відповідач в судовому засіданні належними

доказами підтвердив, що він надав кредит в тій сумі, яку просив позивач та на

яку укладений кредитний договір, тому доводи апеляційної скарги позивача про

наявність підстав для розірвання кредитного договору необґрунтовані.

      Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої

інстанції, висновки суду вони не спростовують, підстав для задоволення

апеляційної скарги та зміни або скасування рішення апеляційний суд не вбачає.

                          Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний

суд

                                                                        ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 лютого 2011 року

залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді:

   

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація