справа № 399/921/24

провадження № 2-н/399/5/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

встановила:

Заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою в якій просив видати наказ про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 33315,49 грн. та судовий збір.

Вказана заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» підписана головним фахівцем відділу розрахунків Департаменту врегулювання заборгованості та розрахунків ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» Іванченко Н.Ю. на підставі довіреності №29/12-2023/100 від 29.12.2023 року, виданої директором товариства.

Положенням частин 2, 3 ст. 19 ЦПК України визначено, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника.

Відповідно до ч.3 ст. 58 ЦПК України (зі змінами, внесеними ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року №390-ІХ), юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (Ухвала Верховного Суду від 03 лютого 2020 року, справа №160/6823/19).

Тобто товариство може брати участь у цивільній справі через законного представника, яким відповідно до вимог частини третьої статті 58 ЦПК України може бути керівник, член виконавчого органу, інша особа, уповноважена діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво). При цьому повноваження законного представника юридичної особи у порядку самопредставницва не можуть підтверджуватись довіреністю.

Належними доказами повноважень законного представника юридичної особи відповідно до вимог указаної норми процесуального закону є оригінал або належним чином засвідчені копії чи витяги із статуту, положення про орган чи структурний підрозділ, посадової інструкції, трудового договору, контракту, виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також копія документу про призначення особи на відповідну посаду у Товаристві.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Виключення передбачені частиною другою статті 60 ЦПК України лише для спорів, які виникають з трудових відносин та малозначних спорів, які розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

До матеріалів заяви про видачу судового наказу у порушення вищевказаних вимог не додано належних доказів на підтвердження повноважень Іванченко Н.Ю., як адвоката або особи, яка діє в порядку самопредставницва юридичної особи.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст. 165 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п.2 ч.1 ст.165 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

постановила:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 2-1, 8, 9 ч.1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ ЦПК України, після усунення недоліків.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому її копії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається в порядку визначеному п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Суддя Онуфріївського районного

суду Кіровоградської області                                                                  В.В. Шульженко