Справа №760/25864/23 2-а/760/375/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Хліменкової А. Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕГА №860731 від 15 листопада 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15 листопада 2022 року капралом поліції 3 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Остриком О. Р. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №860731, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП.

Відповідно до оскаржуваної постанови він, 15 листопада 2022 року о 00:41 год. за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 4, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме неодноразово телефонував на лінію 102, постійно просив прибрати автомобіль, який на його думку заважає виїзду, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає вимогам закону та є необґрунтованою, з огляду на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Так, 14 листопада 2022 року у близький до комендантської години час, на парковці у дворі свого будинку, за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 4, він виявив, що його автомобіль був заблокований іншим автомобілем, водій якого не залишив засобів зв`язку.

Оскільки, він є військовослужбовцем та йому необхідно було рано вранці виїжджати на місце несення служби, враховуючи відсутність контактів з власником автомобіля, який заблокував виїзд, було прийняте рішення виклику патрульної поліції, з метою припинення адміністративного правопорушення щодо заборони стоянки автомобілів у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів, а також поновлення прав щодо вільного виїзду.

По приїзду, патрульні поліцейські перевірили його документи та повідомили, що ніяких дій вчиняти не будуть. Вимагали, щоб ОСОБА_1 повертався додому, інакше буде затриманий за порушення комендантської години.

Позивач зазначає, що відповідачем не було надано під час розгляду справи та складання постанови жодних належних та допустимих доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, постанова не підписана особою, яка її склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2023 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішушіну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху.

На виконання зазначеної ухвали 23 грудня 2023 року позивачем надано до суду докази отримання оскаржуваної постанови з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 08 січня 2024 року поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

22 березня 2024 року представником відповідача - Департаменту патрульної поліції подано до суду відзив, в якому вона заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне. Враховуючи склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, інспектор під час розгляду справи правильно кваліфікував вчинені позивачем дії та правильно застосував норми матеріального права. Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні обставин справи, інспектор розглянув справу про адміністративне правопорушення, за результатами якої виніс постанову, оформлену відповідно до вимог статті 283 КУпАП. Крім того, постанову було складено на місці вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до положень частини четвертої статті 258 КУпАП та було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених статтею 268 КУпАП. Враховуючи викладене, інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а постанова винесена з дотриманням всіх вимог установлених КУпАП та Інструкцією, тому в задоволенні позову просив відмовити.

Додатково повідомила, що у зв`язку зі закінченням строків зберігання фото-відеоматеіралів на підставі яких винесено оскаржувану постанову, надати їх не має можливості. Однак, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був встановлений і досліджений Інспектором під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №860731 від 15 листопада 2022 року, позивач ОСОБА_1 15 листопада 2022 року о 00:41 год. за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 4, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме неодноразово телефонував на лінію 102, постійно просив прибрати автомобіль, який на його думку заважає виїзду, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.

Вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №860731 від 15 листопада 2022 року складена капралом поліції 3 батальйону 5 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Остриком О. Р. за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 5.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статей першої, другої Закону України «Про національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 Закону).

Так, стаття 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, яка тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки здійснив виклик поліції не безпідставно, а інспектор розглянув справу про адміністративне правопорушення без його участі.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі №743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі №524/5536/17.

Однак, відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду надано не було.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів, поданих відповідачем на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано. Оскаржувана постанова серії ЕГА №860731 від 15 листопада 2022 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення. Крім того, відповідачем не доведено чи була надана позивачем інформація дійсно завідомо неправдивою і чи мав він умисел на здійснення неправдивого виклику поліції.

Крім того, суд звертає увагу, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕГА №860731 від 15 листопада 2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, з урахуванням розміру судового збору, встановленого у постанові Велика Палата Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №860731 від 15 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя Л. М. Ішуніна