Справа №761/26519/23

н/п 1-кп/766/2876/25

УХВАЛА

21.01.2025 року                         м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді                 ОСОБА_1 ,

секретаря                                 ОСОБА_2 ,

прокурора                         ОСОБА_3 ,

захисника                                                         ОСОБА_4 ,

обвинуваченого                         ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Херсоні, клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №22023000000000511 від 22.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого  ч.1 ст.111-2 КК України, про зміну запобіжного заходу,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вказане вище кримінальне провадження, в якому, відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

13.04.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який востаннє продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.12.2024 року до 06.02.2024 року.

15.01.2025 року на адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №22023000000000511 від 22.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого  ч.1 ст.111-2 КК України, про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або заставу, яке передано судді 16.01.2025.

В обґрунтування клопотання зіслався на наступне.

Він, адвокат ОСОБА_4 є захисником ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він під час окупації міста Херсона військовими формуваннями Російської Федерації в період з червня 2022 року по листопад 2022 року на посаді «начальника вокзала станции «Херсон» «Государственного унитарного предприятия «Херсонская железная дорога» забезпечував функціювання залізничного транспорту на окупованій території. 12.04.2023 року ОСОБА_5 був затриманий в якості підозрюваного уповноваженою особою ГСУ СБ України, в порядку ст. 208, 615 КПК України, а 13.04.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Між тим, вважає, що ризики, про наявність яких зазначено прокурором, суттєво зменшились. Також прокурором не доведено, що з`явилися нові ризики, які можуть виправдати неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу .

Зазначає, що з моменту затримання та до теперішнього часу обставин, які дають підстави вважати, що можлива втеча ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності немає взагалі, а прокурором в судовому засіданні не надано жодних доказів їх існування.

11.11.2022 року місто Херсон було звільнене Збройними силами України, переважна частина осіб які співпрацювали із владою Російської Федерації виїхали на лівобережжя Херсонщини. Тобто,  ОСОБА_5 , дійсно мав реальну можливість покинути місто та виїхати до окупованої лівобережної частини Херсонської області, чим він не скористався. Весь час, до моменту його затримання співробітниками УСБУ,  ОСОБА_5  перебував за місцем постійного проживання разом із сім`єю та не виїздив за межі міста Херсона. 12.04.2023 року він безпідставно, в порушення вимог ст.ст. 208, 615 КПК України був затриманий правоохоронними органами.Стороною обвинувачення не надано жодних доказів того, що ОСОБА_5 дійсно мав намір виїхати за межі України або на окуповану територію (матеріали НСРД, покази свідків, замовлення квитків тощо).

Сторона захисту наполягає, що з урахуванням розташування лінії бойового зіткнення по лінії розмежування - річці Дніпро, інтенсивності бойових дій у вказані зоні, фактичної заборони виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років за межі України, обвинувачений ОСОБА_5 фізично не може вчинити дій на які вказує прокурор.

Зазначає, що безпідставним є твердження прокурора про можливість обвинуваченого знищити предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження, оскільки вони вилучені під час обшуків.

Звертає увагу, що у обвинуваченні висунутому ОСОБА_5 не міститься навіть натяку на вчинення кримінального правопорушення у змові з іншими співучасниками.

Крім того, всі свідки допитані слідчим із застосуванням відеозйомки, а сам обвинувачений не заперечує, що дійсно зайняв посаду начальника вокзалу станції «Херсон», лише спростовуючи її добровільне зайняття та обсяг покладених на нього обов`язків (забезпечення функціонування залізничного транспорту).

Вказує, що на окрему увагу заслуговує посилання на обізнаність ОСОБА_5 з кримінальним законодавством. Хоча сторона обвинувачення і не надала жодних доказів такому твердженню, слід зазначити, що ОСОБА_5 деякий час працював у МРЕВ, тобто здійснював діяльність з реєстрації транспортних засобів та не мав жодного відношення до оперативно-розшукової або кримінально- правової сфери.

Враховуючи викладене, вважає безпідставним посилання прокурора на існування зазначених ризиків.

Прокурор стверджує, що ОСОБА_5 може повідомляти спільникам, про те, що правоохоронними органами виявлені факти їх злочинної діяльності, що унеможливить їх притягнення до кримінальної відповідальності.

Однак, ОСОБА_5 не відомо про те, які саме факти протиправної діяльності інших осіб виявлені правоохоронними органами та кого саме правоохоронні органи вважають його спільниками та мають намір притягнути до кримінальної відповідальності. Більш того, він сам надавав покази щодо діяльності ГУП «Херсонская железная дорога».

Наведений ризик носить абстрактний характер, так як об`єктивно зрозуміло, що ОСОБА_5 не може надавати покази щодо інших осіб та одночасно попереджати їх про притягнення до кримінальної відповідальності.

Щодо можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення правопорушення в якому він обвинувачується, зазначає, що злочин передбачений ч. 1 ст. 111-2 КК України (з урахуванням обставин викладених в обвинувальному акті) може вчинятись лише на окупованій території. Є абсолютно незрозумілим, яким чином ОСОБА_5 , при умові застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, може продовжувати вчиняти злочин у якому підозрюється, а саме забезпечити безперешкодне переміщення через залізничний вокзал, станцію «Херсон» військової техніки та особового складу держави-агресора. Щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, то слід вказати, що «інше» кримінальне правопорушення можливо вчинити навіть знаходячись в умовах ізоляції від суспільства.

Просить звернути увагу суду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.

Таким чином, сторона захисту вважає, що під час перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, зі спливом значного проміжку часу, ризики передбачені ст. 177 КПК України суттєво зменшились, а існування нових ризиків прокурором в судових засіданнях не наведено.

На підставі викладеного, просить задовольнити клопотання захисника ОСОБА_4 та змінити обвинуваченому у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 чи заставу.

В обґрунтування клопотання жодні матеріали не подані.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувачений ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_4 підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав викладених в ньому.

У судовому засіданні прокурор заперечив щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , просив відмовити в його задоволенні, оскільки після обрання запобіжного заходу, ризики не зменшились.

Заслухавши доводи сторін, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного.

В Херсонському міському суді Херсонської області розглядається кримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого  ч.1 ст.111-2 КК України, відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

13.04.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який востаннє продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.12.2024 року до 06.02.2024 року.

Як встановлено зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 13.04.2023 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави  ОСОБА_5 , слідчим суддею враховано про наявність вагомих доказів про обґрунтованість підозри  ОСОБА_5  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України та встановлено наявність ризиків вказаних в ухвалі, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити вчиняти інше кримінальні правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за яке передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст.201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

На переконання суду, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Суд вважає, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме: змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Наведені стороною захисту та обвинуваченим аргументи, на переконання суду, не свідчать про те, що обставини, які були враховані слідчим суддею 13.04.2023 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави ОСОБА_5 , об`єктивно змінилися настільки суттєво, що це обумовлює необхідність зміни запобіжного заходу.

Щодо сімейного стану, а саме, що одружений та перебування на утриманні дитини, це не може свідчити про необхідність зміни запобіжного заходу, оскільки жодними доказами сторона захисту не підтвердила, що хтось із членів сім`ї обвинуваченого потребує сторонньої допомоги чи опіки і окрім самого обвинуваченого її не може бути надано. Щодо наявності місця реєстрації, де можливо обрати домашній арешт та позитивно характеризуючих відомостей, то ці відомості не є новими обставинами, більш того, які б підтверджували значне зменшення або зникнення встановлених раніше ризиків. Також судом враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання захисника про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу на більш м`який, задоволенню не підлягає, оскільки сторона захисту та обвинувачений не довели наявності таких нових обставин, які б підтверджували значне зменшення або зникнення встановлених раніше ризиків або появу інших суттєвих обставин, що враховуються під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 176-178,183, 194, 201, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №22023000000000511 від 22.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого  ч.1 ст.111-2 КК України, про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1