ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 370/1448/20

провадження № 61-7786св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Акціонерне товариство «Сенс Банк», приватний виконавець Трофименко Михайло Михайлович, Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицький Андрій Петрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Асатрян Тігран Леваєвич, на рішення Макарівського районного суду Київської області в складі судді Косенко А. В. від 20 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року в складі колегії суддів Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М. М. (далі - приватний виконавець Трофименко М. М.), Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицький А. П., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий О. С., про визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки, виданого на підставі протоколу прилюдних торгів, визнання незаконними дій, прилюдних торгів такими, що не відбулись, відшкодування збитків, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що усупереч ухвалі про заборону проведення виконавчих дій до розгляду скарги позивача у справі № 759/15417/16-ц, приватним виконавцем Трофименком М. М. було описано та передано на реалізацію майно позивача - земельну ділянку, площею 0,1500 га, кадастровий номер 3222782600:07:010:0100, яка перебуває в іпотеці АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк», згідно з договором іпотеки від 08 жовтня 2008 року № 11264, та об`єкт незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: Колонщинська сільська рада, Макарівський район, Київська область.

15 лютого 2019 року ДП «СЕТАМ» проведено електроні торги з реалізації вказаних об`єктів нерухомого майна (лот № 327759), стартова ціна лоту 540 088 грн.

Зазначає, що торги з реалізації належної йому земельної ділянки є такими, що не відбулися. Діючи всупереч Порядку реалізації арештованого майна, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадження», ДП «СЕТАМ» перевищило свої повноваження та змінило статус торгів з таких, що не відбулися, на такі, що відбулися. У результаті зміни статусу торгів визначено переможцем торгів учасника № 5 на підставі протоколу від 02 грудня 2019 року № 392077 всупереч протоколу від 21 січня 2020 року № 461762, за яким торги не відбулися у зв`язку з несплатою грошової суми.

Відповідно, 21 лютого 2020 року приватний виконавець незаконно, всупереч судовій забороні, видав акт про проведення електронних торгів та вніс дані відомості до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Право власності на предмет іпотеки АТ «Альфа Банк» оформлене на підставі акта реалізації предмета іпотеки за ВП № НОМЕР_1 від 18 лютого 2020 року, виданого на підставі протоколу торгів від 02 грудня 2019 року № 39207.

У подальшому АТ «Альфа Банк» продало земельну ділянку з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 24 лютого 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Малим О. С.

Позивач вважає, що діями відповідачів порушено його права, зокрема щодо участі у третіх торгах та можливості викупу своєї земельної ділянки.

З огляду на викладене, уточнивши у серпні 2021 року позовні вимоги, ОСОБА_1 просив:

- визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки у ВП № НОМЕР_1 від 18 лютого 2020 року, виданий 21 лютого 2020 року на підставі протоколу торгів від 02 грудня 2019 року № 392077;

- визнати незаконними дії ДП «СЕТАМ» щодо визначення переможцем торгів учасника № 5 на підставі протоколу торгів від 02 грудня 2019 року № 392077 всупереч протоколу від 21 лютого 2020 року № 461762;

- визнати торги з продажу належної позивачу земельної ділянки площею 0,1500 га з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 та об`єкта незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: Колонщинська сільська рада, Макарівський район, Київська область, такими, що не відбулись;

- визнати незаконними дії приватного виконавця Трофименка М. М. щодо незаконного виготовлення акта про реалізацію предмета іпотеки від 18 лютого 2020 року, що фактично виданий виконавцем 21 лютого 2020 року за виконавчим листом № 759/15417/16-ц;

- відшкодувати збитки, фактично понесені позивачем в сумі 10 000 грн, солідарно з приватного виконавця Трофименка М. М., ДП «СЕТАМ»;

- скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 29 жовтня 2020 року № 3494, видане приватним нотаріусом Дурицьким А. П.;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100, що знаходиться за адресою: Колонщинська сільська рада, Макарівський район, Київська область, та витребувати її у ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

З огляду на це, позовні вимоги про визнання електронних торгів недійсними (визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки, визнання незаконними дій ДП «Сетам» щодо визначення переможця торгів учасника № 5) не підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, витребування її у ОСОБА_2 та відшкодування шкоди є похідними від позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними, тому вони також не підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року змінено в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки за ВП № НОМЕР_1 від 18 лютого 2020 року, виданого 21 лютого 2020 року на підставі протоколу торгів від 02 грудня 2019 року № 392077, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 3494, виданого 29 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А. П., та визнання торгів з продажу належної позивачу земельної ділянки площею 0,1500 га з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 та об`єкта незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: Київська область, Макарівський район, Колонщинська сільська рада, такими, що не відбулись, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що продаж майна на публічних торгах є правочином, тому оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги.

З огляду на наведене неналежною та неефективною є вимога позивача про визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки за ВП НОМЕР_1 від 18 лютого 2020 року, виданого 21 лютого 2020 року на підставі протоколу торгів від 02 грудня 2019 року № 392077.

Вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу.

Якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним та не набув право власності на придбане приміщення, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу.

Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту.

Таким чином, вимоги про визнання недійсними акта про проведені електронні торги, про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, визнання торгів з продажу належної позивачу земельної ділянки, такими, що не відбулись, є неналежним та неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав позивача охоплюється заявленою позивачем вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У зв`язку з цим у задоволенні вказаних вимог слід відмовити у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту порушеного права, що є підставою для зміни мотивувальної частини оскарженого судового рішення районного суду у зазначеній частині.

Оскільки позивачем не надано і судом не встановлено наявності об`єктивних доказів порушення процедури проведення прилюдних торгів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні інших позовних вимог, зокрема про відшкодування збитків, визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 та витребування її у ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

27 травня 2024 року адвокат Асатрян Т. Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник оскаржує судові рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує напорушення судами норм процесуального права, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України)).

Касаційна скарга мотивована наступним.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що приватний виконавець видав акт про проведення електронних торгів та вніс відомості до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, надавши АТ «Альфа Банк» підстави для оформлення права власності на земельну ділянку позивача, всупереч судовій забороні.

Акт про реалізацію предмета іпотеки складено та видано з порушенням вимог статті 47 Закону України «Про іпотеку».

Торги щодо реалізації належної скаржнику земельної ділянки визнані такими, що не відбулися, відповідно до протоколу від 21 січня 2020 року № 461762 у зв`язку з несплатою грошових коштів жодним з учасників торгів.

Невідповідне вимогам законодавства оформлення результатів торгів є самостійною підставою для їх скасування.

Суди не застосували до спірних правовідносин норми статті 49 Закону України «Про іпотеку» та статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», не врахували, що іпотекодержатель впродовж 10 днів з моменту оголошення другого електронного аукціону таким, що не відбувся, не скористався своїм правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною другого електронного аукціону.

При цьому не надано правової оцінки статусу АТ «Альфа Банк» як учасника торгів та як іпотекодержателя та, відповідно, не враховано особливості набуття спірного майна у власність залежно від статусу АТ «Альфа Банк» у спірних правовідносинах.

Об`єктом реалізації на прилюдних торгах приватним виконавцем визначено земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва.

Враховуючи, що право власності на об`єкт незавершеного будівництва в установленому законом порядку не зареєстровано, приватний виконавець мав звернутися до суду із заявою про вирішення питання про стягнення на таке майно відповідно до положень статті 50 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, приватний виконавець виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № НОМЕР_1 лише щодо земельної ділянки за адресою: Колонщинська сільська рада, Макарівський район, Київська область.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження здійснено опис та оцінку виключно земельної ділянки. Оцінку об`єкта незавершеного будівництва здійснено не було.

Суди не надали оцінку принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі.

Суд апеляційної інстанції взагалі не проаналізував доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі.

Відзиви від інших учасників справи (відповідачів та третіх осіб) до суду не надходили.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2024 рокувідкрито касаційне провадження в указаній справі.

У серпні 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01 березня 2018 року у справі № 759/15417/16 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитом та відсоткам в розмірі 40 609,97 дол. США, що еквівалентно 2 973 541,36 грн, та судовий збір - 44 603,12 грн., а всього - 3 018 144,48 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Трофименка М. М. від 31 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 759/15417/16-ц, виданого 20 квітня 2018 року Святошинським районним судом міста Києва, про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» кредитної заборгованості, відсотків за користування кредитом та судового збору у загальному розмірі 3 018 144,48 грн (т. 1, а. с. 224-226).

Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 листопада 2018 року приватним виконавцем Трофименко М. М. здійснено опис майна боржника ОСОБА_1 та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, за адресою: Колонщинська сільська рада, Макарівський район, Київська область (т. 1, а. с. 227-228).

Постановою приватного виконавця Трофименка М. М. від 13 листопада 2018 року призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Євроексперт Груп», для участі у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва за адресою: Колонщинська сільська рада, Макарівський район, Київська область (т. 1, а. с. 234-238).

28 листопада 2018 року приватним виконавцем Трофименком М. М. направлено сторонам виконавчого провадження повідомлення про проведення оцінки майна з копією звіту про оцінку майна від 23 листопада 2018 року (т. 1, а. с. 239).

29 листопада 2018 року приватним виконавцем Трофименком М. М. сформовано заявку № 1 на реалізацію ДП «Сетам» нерухомого майна (т. 1, а. с. 240).

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 392077 від 15 лютого 2019 року по лоту № 327759 (земельна ділянка з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 та об`єкт незавершеного будівництва за адресою: Колонщинська сільська рада, Макарівський район, Київська область) переможцем став учасник № 5 (АТ «Укрсоцбанк»). Ціна продажу 680 510,88 грн.

14 березня 2019 року ДП «Сетам» на виконання вимог частини першої статті 47 Закону України «Про іпотеку» та пункту 2 розділу VII «Порядку реалізації арештованого майна» направило приватному виконавцю Трофименку М. М. скріплений підписами протокол № 392077 проведення електронних торгів для подальшого складання акта про реалізацію предмета іпотеки (т. 1, а. с. 241-244).

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Трофименка М. М. у ВП № НОМЕР_1 про визнання незаконними дій приватного виконавця щодо вчинення незаконних дій та заборони оформлення акта про набуття права власності за результатами проведених торгів.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19 березня 2019 року зупинено стягнення на підставі виконавчого документа № 759/15417/16-ц, виданого Святошинським районним судом міста Києва 20 квітня 2018 року, ВП № НОМЕР_1.

Постановою приватного виконавця Трофименка М. М. від 22 березня 2019 року зупинено стягнення за виконавчим листом № 759/15417/16-ц, виданим Святошинським районним судом міста Києва 20 квітня 2018 року, у ВП НОМЕР_1 до завершення розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 29 травня 2019 року у справі № 759/15417/16-ц, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 19 березня 2019 року про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа № 759/15417/16 скасовано.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суди виходили з відсутності належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту того, що на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Колонщинська сільська рада, Макарівський район, Київська область, кадастровий номер: 3222782600:07:010:0100, розташований саме об`єкт незавершеного будівництва із зазначенням ступені готовності. Оскільки реєстрація об`єкту незавершеного будівництва не проводилось, ОСОБА_1 вважається власником матеріалів та обладнання, що були використані при будівництві даного об`єкту. Встановлено, що приватний виконавець Трофименко М. М. діяв в межах Закону «Про виконавче провадження», правомірно вчиняв дії щодо виконання судового рішення. Аргументи ОСОБА_1 про те, що виконавець провів безпосереднє звернення про продаж на прилюдних торгах майна без належних правовстановлюючих документів та не звернувся до суду для вирішення питання щодо реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, а до стягувача - щодо фінансування стягувачем оформлення права власності на будинок, суди відхилили.

Постановою приватного виконавця Трофименка М. М. від 27 листопада 2019 року поновлено виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №759/15417/16-ц від 20 квітня 2018 року (т. 1, а. с. 247-248).

02 грудня 2019 року ДП «Сетам» було поновлено спірні електронні торги на підставі постанови приватного виконавця Трофименка М. М. про поновлення вчинення виконавчих дій від 27 листопада 2019 року ВП НОМЕР_1 (а.с.129-130, т. 1).

Згідно з листом приватного виконавця Трофименка М. М. № 129 від 11 січня 2020 року, отриманим ДП «Сетам» 17 січня 2020 року, кошти від переможця електронних торгів за лотом №327759 не надійшли (а. с. 140, т.1).

Відповідно до протоколу ДП «Сетам» від 21 січня 2020 року № 461762 торги визнано такими, що не відбулись.

Відповідно до постанови приватного виконавця Трофименка М. М. від 06 лютого 2020 року про зміну (доповнення) реєстраційних даних, внесено зміни (доповнення) в автоматизовану систему виконавчих проваджень: замість назви АТ «Укрсоцбанк» зазначено АТ «Альфа-Банк» у зв`язку з заміною стягувача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк» згідно ухвали Святошинського районного суду міста Києва № 759/15417/16-ц від 10 січня 2020 року (т. 1, а. с. 230-233).

18 лютого 2020 року приватним виконавцем Трофименко М. М. підготовлено проєкт акта про реалізацію предмета іпотеки.

20 лютого 2020 року АТ «Альфа-Банк» звернувсь до приватного виконавця Трофименко М.М. з заявою про видачу акта про реалізацію предмета іпотеки та зняття арешту реалізованого майна (т. 1, а. с. 252-253).

21 лютого 2020 року приватним виконавцем Трофименко М. М. видано АТ «Альфа-Банк» акт про реалізацію предмета іпотеки від 18 лютого 2020 року, виданого на підставі протоколу № 392077 від 15 лютого 2019 року про проведення електронних торгів, заяви стягувача про залишення реалізованого майна.

Згідно з актом про реалізацію предмета іпотеки стартова ціна лоту 540 088 грн. Згідно з протоколом №392077 проведення електронних торгів від 15 лютого 2019 року торги з реалізації майна відбулись за ціною 680 510,88 грн. Переможець - учасник № 5. Майно передається стягувачу в рахунок часткового погашення суми боргу в розмірі 680 510,88 грн згідно з виконавчим листом № 759/15417/16-ц від 20 квітня 2018 року (т. 1, а. с. 254-255).

13 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва зі скаргою на дії приватного виконавця Трофименка М. М.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року зупинено стягнення на підставі виконавчого листа № 759/15417/16-ц від 20 квітня 2018 року у ВП № НОМЕР_1 до завершення розгляду скарги.

Постановою приватного виконавця Трофименко М. М. від 24 лютого 2020 року знято арешт з земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва (т. 1, а. с. 257-258).

Постановою приватного виконавця Трофименко М. М. від 24 лютого 2020 року зупинено вчинення виконавчих дій на підставі заяви боржника та ухвали Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/15417/16-ц від 20 лютого 2020 року про зупинення стягнення за виконавчим листом (т. 1, а. с. 68, 260-261).

Постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2020 року ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року у справі № 759/15417/16-ц скасовано, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення (т. 1, а. с. 118-121).

Постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2020 року мотивовано тим, що у ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження вживати заходи забезпечення скарги на дії приватного виконавця шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 червня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Трофименка М. М., ДП «Сетам» щодо виготовлення акта про реалізацію предмета іпотеки, скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, визнання незаконними дій ДП «Сетам» щодо визначення переможцем торгів учасника № 5 на підставі протоколу торгів від 15 лютого 2019 року № 392077 всупереч протоколу від 21 січня 2020 року № 461762 - залишено без розгляду. Роз`яснено заявникові можливість вирішення спору в позовному провадженні.

29 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Дурицьким А. П. відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», статті 41 Закону України «Про іпотеку» на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, складеного 18 лютого 2020 року приватним виконавцем Трофименком М. М., видано свідоцтво про придбання майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 (т. 2, а. с. 121).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 240410281 від 14 січня 2021 року право власності на вказану земельну ділянку було зареєстроване за АТ «Альфа-Банк» в установленому законом порядку 29 жовтня 2020 року (т. 1, а. с. 172-173).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 24 лютого 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С., зареєстрованим в реєстрі за №300, АТ «Альфа-Банк» відчужило ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3222782600:07:010:0100 (т. 2, а. с. 10-12).

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Аналіз частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України дає підстави дійти висновку, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу, який може визнаватися недійсним у судовому порядку (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 та від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20).

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За змістом статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Процедура реалізації арештованого майна визначається Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5), який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів.

Верховний Суд у спорах про визнання електронних торгів недійсними неодноразово наголошував на тому, що у вирішенні такого спору обов`язковому встановленню підлягають обставини: 1) чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства шляхом проведення електронних торгів; 2) чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; 3) чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів (постанови Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 925/796/18, від 10 березня 2020 року у справі № 927/1184/15).

Суд зазначає, що відповідно до змісту статей 15, 16 ЦК України матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення. Подібні за змістом висновки, викладено у постановах Верховного Суду від 05 квітня 2018 року у справі № 910/9256/17 та від 28 листопада 2018 року у справі № 924/374/17.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність порушень норм закону при проведенні торгів, а також обставин порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.

Змінюючи мотиви рішення суду першої інстанції щодо ефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав, суд апеляційної інстанції водночас погодився з висновками щодо вирішення судом першої інстанції спору по суті.

Враховуючи зміст касаційної скарги та відсутність аргументів заявника щодо висновків суду апеляційної інстанції про ефективність обраного ним способу захисту своїх прав, колегія суддів не переглядає постанову апеляційного суду щодо зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів позивача про порушення його прав як боржника у виконавчому провадженні проведенням спірних торгів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у незміненій частині та апеляційного суду щодо суті спору.

Так, у справі, що переглядається у касаційному порядку, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними електронних торгів із реалізації арештованого майна, акта про реалізацію предмета іпотеки, виданого на підставі протоколу прилюдних торгів, оспорював свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Також позивач просив визнати право власності на земельну ділянку та витребувати її у кінцевого набувача ОСОБА_2 .

Серед підстав позову, ОСОБА_1 , зокрема зазначав те, що після ознайомлення з ухвалою Святошинського районного суду міста Києва № 759/15417/16-ц від 20 лютого 2020 року про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 759/15417/16-ц, приватний виконавець Трофименко М. М. видав акт про проведення електронних торгів та вніс відомості до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, а ДП «СЕТАМ», діючи всупереч Порядку реалізації арештованого майна, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про виконавче провадження», перевищило свої повноваження та змінило статус торгів з таких, що не відбулися, на такі, що відбулися, що в сукупності дозволило визначити переможцем торгів учасника № 5 (ПАТ «Альфа Банк») та оформити право власності на земельну ділянку позивача. На думку позивача, зазначені обставини створили можливість для подальшого відчуження належного йому майна відповідачу ОСОБА_2 .

Таким чином, з урахуванням обґрунтування наведеного позивачем у позові, у даному спорі підлягають встановленню обставини щодо наявності/відсутності порушень з боку відповідачів положень Порядку № 2831/5 під час проведення оспорюваних торгів, у тому числі і встановлення обставин щодо наявності/відсутності впливу таких порушень на результати електронних торгів. Крім того, обов`язковому встановленню підлягають обставини щодо наслідків та впливу таких порушень на права та інтереси позивача, який оспорює результати електронних торгів.

ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що 21 січня 2020 року було сформовано протокол № 461762 про те, що спірні торги не відбулись. На думку позивача, ДП «Сетам» повинно було опублікувати на власному сайті інформацію про проведення третіх торгів, а замість цього визнало переможцем торгів учасника № 5.

Разом з тим, згідно з пунктом 1 розділу X Порядку після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, надсилає Організатору та переможцю електронних торгів за адресами, зазначеними у протоколі електронних торгів, повідомлення про поновлення строку перерахування коштів.

Організатор не пізніше наступного робочого дня розміщує в особистому кабінеті учасника електронних торгів, що став переможцем, інформацію про поновлення строку здійснення розрахунків за придбане на електронних торгах майно.

Переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня розміщення в особистому кабінеті інформації про поновлення строку здійснення розрахунків за придбане на електронних торгах майно повинен здійснити розрахунки за придбане на електронних торгах майно. Здійснення переможцем електронних торгів розрахунків за придбане майно, передбачене пунктом 1 розділу VII цього Порядку, проводиться протягом одного робочого дня.

Виконавець зобов`язаний повідомити Організатора про перерахування переможцем електронних торгів коштів за придбане майно не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) через особистий кабінет.

У разі ненадходження всієї належної грошової суми на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у строки, визначені пунктом 1 цього розділу, відділ державної виконавчої служби (приватний виконавця) не пізніше наступного робочого дня через відповідний особистий кабінет повідомляє Організатора про несплату переможцем електронних торгів належної грошової суми за придбане майно, що є підставою для вжиття відповідних заходів Організатором згідно з пунктом 3 розділу VIII цього Порядку. Здійснити дії, передбачені пунктом 3 розділу VIII цього Порядку, Організатор також має право у разі несплати переможцем суми додаткової винагороди чи письмового звернення переможця із повідомленням про відмову сплатити додаткову винагороду.

Таким чином, Організатор електронних торгів уповноважений вчиняти дії, щодо відхилення учасника тільки після надходження відповідного листа про несплату від виконавця або відповідної заяви переможця про відмову від сплати коштів.

Відповідно до протоколу № 392077 проведення електронних торгів від 15 лютого 2019 року переможцем електронних торгів за лотом № 327759 було визначено учасника №5 - АТ «Укрсоцбанк».

На підставі постанови приватного виконавця Трофименка М. М. про зупинення вчинення виконавчих дій від 22 березня 2019 року у ВП № НОМЕР_1 ДП «Сетам» було зупинено спірні електронні торги у стані «Очікування сплати», що підтверджується актом про зупинення електронних торів від 01 квітня 2019 року (а. с. 125-127, т. 1).

02 грудня 2019 року ДП «Сетам» було поновлено спірні електронні торги на підставі постанови приватного виконавця Трофименка М. М. про поновлення вчинення виконавчих дій від 27 листопада 2019 року ВП НОМЕР_1 (а. с. 129-130, т.1).

17 січня 2020 року на адресу ДП «Сетам» надійшов лист приватного виконавця № 129 від 11 січня 2020 року (а. с. 140, т.1) про те, що на рахунок приватного виконавця за лотом № 327759 кошти від переможця електронних торгів не надійшли, з огляду на що 21 січня 2020 року було сформовано протокол № 461762 про те, що спірні торги не відбулись.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про іпотеку» будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов`язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов`язання.

06 лютого 2020 року на адресу ДП «Сетам» надійшло повідомлення приватного виконавця від 06 лютого 2020 року № 555 про поновлення учасника № 5 згідно із протоколом № 392077 проведення електронних торгів, оскільки переможець електронних торгів АТ «Укрсоцбанк» (учасник № 5) є іпотекодержателем спірного майна (а. с. 141, т. 1).

З огляду на те, що розмір заборгованості за виконавчим документом є значно вищим за суму реалізації, підстави для здійснення іпотекодержателем доплати відсутні, у зв`язку з чим організатор перевів спірні торги у статус таких, що відбулись.

Отже, ДП «Сетам» не порушило вимоги Порядку в ході визначення переможцем електронних торгів за лотом №327759 учасника № 5.

Зазначене спростовує аргументи позивача про те, що ДП «СЕТАМ» змінило статус торгів з таких, що не відбулися, на такі, що відбулися, всупереч вимог закону.

Доводи позивача про те, що приватний виконавець Трофименко М. М. видав акт про проведення електронних торгів та вніс відомості до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень після ознайомлення з ухвалою Святошинського районного суду міста Києва № 759/15417/16-ц від 20 лютого 2020 року про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №759/15417/16-ц є помилковими та спростовуються таким.

Згідно з частиною другою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Постановою приватного виконавця Трофименко М. М. від 24 лютого 2020 року зупинено вчинення виконавчих дій на підставі заяви боржника та ухвали Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/15417/16-ц від 20 лютого 2020 року про зупинення стягнення за виконавчим листом.

Приватним виконавцем не порушено вимоги частини другої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанову про зупинення вчинення виконавчих дій винесено 24 лютого 2020 року на наступний робочий день після отримання вказаної ухвали 21 лютого 2020 року.

Отже, доводи заявника про те, що приватний виконавець видав акт про проведення електронних торгів всупереч судовій забороні, спростовуються наведеним вище.

Посилання заявника на те, що право власності на об`єкт незавершеного будівництва, як об`єкт реалізації на прилюдних торгах, в установленому законом порядку не зареєстровано, тому приватний виконавець мав звернутися до суду із заявою про вирішення питання про стягнення на таке майно відповідно до положень статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», - безпідставні, оскільки зазначені аргументи не визначені ОСОБА_1 якпідстава позову.

Крім того, у справі № 759/15417/16-ц за скаргою на дії приватного виконавця Трофименка М. М., поданою у 2019 році, однією з підстав звернення до суду ОСОБА_1 зазначив те, що майно передано на торги без належних правовстановлюючих документів, у тому числі об`єкт незавершеного будівництва.

У межах розгляду вказаної скарги суди встановили, що ОСОБА_1 не надав належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту того, що на земельній ділянці розташований саме об`єкт незавершеного будівництва із зазначенням ступені готовності. Натомість приватний виконавець Трофименко М. М. діяв в межах Закону «Про виконавче провадження», правомірно вчиняв дії щодо виконання судового рішення, процесуальної необхідності для звернення приватного виконавця до суду для вирішення питання щодо реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, а до стягувача - щодо фінансування стягувачем оформлення права власності на будинок, суди не встановили.

Відповідно до частини четвертої статті 81 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що аналогічні обставини, а саме щодо проведення виконавцем звернення на прилюдних торгах на майно без належних правовстановлюючих документів щодо об`єкта незавершеного будівництва, були предметом з`ясування у справі з метою надання оцінки відповідним діям приватного виконавця, колегія суддів враховує їх у переглядуваній справі відповідно до частини четвертої статті 81 ЦПК України.

Крім того, окремо слід звернути увагу на те, що в ході примусового виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 березня 2018 року у справі № 759/15417/16 заявником реалізовано процесуальні гарантії на оскарження рішень та дій приватного виконавця, на забезпечення чого на підставі ухвал суду першої інстанції двічі зупинено стягнення у ВП НОМЕР_1 на час перевірки відповідних доводів заявника.

З метою захисту своїх прав як боржника у виконавчому провадженні заявник неодноразово використовував процесуальні можливості для оцінки правомірності дій приватного виконавця у визначеному законом порядку. Разом з цим, докази належного виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 березня 2018 року у справі № 759/15417/16 суду у матеріалах справи відсутні, що, в свою чергу, вказує на недотримання прав стягувача.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що позивачем не доведено порушень норм Порядку реалізації арештованого майна під час проведення оскаржуваних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушення законних інтересів позивача у результаті проведення електронних торгів.

З урахуванням установлених у цій справі конкретних обставин, сукупність перевірених судами доказів і встановлених на їх підставі фактів, а також змісту позовних вимог і прав, на захист яких позивач звернувся до суду, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість вимог позивача.

Розглядаючи по суті спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

У справі, що розглядається, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин. Наявність у скаржника іншої точки зору на встановлені судами обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості ухвалених рішень та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь скаржника.

Доводи касаційної скарги значною мірою зводяться до встановлення протилежних зазначеному обставин, тоді як встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Доводи касаційної скарги про те, що судом не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, є безпідставними з огляду на те, що правовідносини у вказаних справах та у справі, що переглядається, не є подібними ні за змістом норм матеріального права, якими їх урегульовано, ні за фактичними обставинами, встановленими у справах.

Отже підстави для скасування оскаржених рішень - відсутні.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку про неправильне застосуванням судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Асатрян Тігран Леваєвич, залишити без задоволення.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 20 липня 2023 року у незміненій частині та постанову Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь Р. А. Лідовець О. М. Осіян Н. Ю. Сакара