ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/1155/22 Номер провадження 88-ц/814/3/25 Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Одринської Т.В.

секретар: Сальна Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2024 року за нововиявленими обставинами

по справі за позовом Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків за користування безпідставно набутим майном,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 збитки за користування безпідставно набутим майном у сумі 690799,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.03.2000 р. між ОСОБА_1 та Державним комунальним підприємством роздрібної торгівлі «Росток» укладений договір купівлі-продажу, згідно якого відповідач став власником об`єктів нерухомого майна (контора, чотири складські приміщення, два цехи різного призначення, кваш пункт, магазин, трансформаторна будка, огорожа), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені об`єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває в межах міста Лубни та відноситься до земель комунальної власності.

Згідно поданої заяви відповідача та відповідних документів, рішенням Лубенської міської ради від 20.02.2001 р. із землекористування підприємства роздрібної торгівлі «Росток» вилучена земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 1,4155 га та передана відповідачу в оренду терміном на три роки, за цільовим призначенням - для комерційної діяльності. Цим же рішенням зобов`язано відповідача в місячний термін виготовити технічну документацію на земельну ділянку та укласти з міською радою договір оренда землі, а також попереджено про заборону приступати до використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

18 квітня 2003 року Лубенською міською радою в результаті невиконання відповідачем вимог передбачених рішенням Лубенської міської ради від 20.02.2001 р., прийнято рішення, яким припинено користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 1,4155 га. Дану земельну ділянку було зараховано до земель запасу міської ради за цільовим призначенням - землі іншої промисловості.

Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі, має площу 1,3384 га, кадастровий номер 5310700000:07:021:0017 та встановлено межі, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

В період з 01.05.2019 по 31.10.2022, відповідач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, плату за користування землею не сплачував, хоча земельна ділянка використовувались для розміщення об`єктів нерухомого майна, що перебувають у його власності.

Внаслідок порушення відповідачем земельного законодавства, відповідно до розрахунку сума, яку мав отримати позивач за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2019 р. по 31.10.2022 р. становить 690799,16 грн., яку позивач прохає стягнути в судовому порядку.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 березня 2023 року позовні вимоги Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків за користування безпідставно набутим майном задоволено.

Стягнуто з   ОСОБА_1 на користь Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області збитки за користування безпідставно набутим майном в розмірі 690 799 гривень 16 копійок, за користування земельною площею 1,3384 га., розташованою в АДРЕСА_1 за період з 01.05.2019 по 31.10.2022.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2024 року рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 березня 2023 року скасовано.

В задоволенні позову Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків за користування безпідставно набутим майном відмовлено.

Стягнуто з Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 15543 грн.

У серпні 2024 року Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради звернулося до суду з заявою про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2024 року за нововиявленими обставинами, в якій просило суд скасувати дане судове рішення та ухвалити нове, яким залишити без змін рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 березня 2023 року.

В обґрунтування заяви зазначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що встановлені постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року по справі № 440/11051/23 за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов?язання вчинити певні дії.

Зокрема, даною постановою залишено без змін  рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Лубенської міської ради стосовно передачі земельної ділянки в АДРЕСА_1 у власність та зобов`язання передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5310700000:07:021:0017.

Отже, адміністративним судом були розглянуті позовні вимоги ОСОБА_1 та встановлені факти, які підтверджують необгрунтованість доводів покладених в мотивувальну частину постанови Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, внаслідок чого прийняте судове рішення, що підлягає скасуванню.

Від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив, в якому просив у задоволенні заяви Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2024 року за нововиявленими обставинами відмовити, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, судова колегія вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта стаття 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року, справа № 212/4585/17, провадження № 61-19463св20).

Однією із умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відтак, істотно значимими (суттєвими обставинами) є такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4 - 7.5).

З аналізу норм чинного законодавства під нововиявленими обставинами розуміються обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення справи, але не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.

Рішенням ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг проти України», а також рішенням ЄСПЛ від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOVv. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Звертаючись до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, посилалось на обставини встановлені під час розгляду адміністративної справи № 440/11051/23.

Судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 залишено без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Лубенської міської ради стосовно передачі земельної ділянки в АДРЕСА_1 у власність та зобов`язання передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5310700000:07:021:0017.

Разом з тим, підставою для відмови в задоволенні даних позовних вимог ОСОБА_1 слугувало відсутність порушеного права позивача, так як на час розгляду справи власником будівель і споруд, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 5310700000:07:021:0017, стосовно передачі у власність якої виник спір, є не ОСОБА_1 , а інша особа, що свідчить про відсутність порушеного права позивача в частині набуття прав на земельну ділянку, а відтак і відсутність підстав для його захисту.

Окрім того, обставини, які встановлені під час розгляду адміністративної справи № 440/11051/23, були досліджені Полтавським апеляційним судом та їм надано належну правову оцінку.

Таким чином, доводи, зазначені в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, фактично зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного суду у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021, не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи.

Отже, вказані заявником підстави для звернення до суду у порядку статті 423 ЦПК України суперечить законодавчому визначенню та тлумаченню поняття «нововиявлені обставини», яке полягає у тому, що це повинні бути саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України" ("Zheltyakov v. Ukraine", заява № 4994/04, § 42-43)).

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що заява Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2024 року за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, оскільки наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що заявник має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення, що порушує принцип правової визначеності і є неприпустимим з точки зору реалізації закріплених у ст. 2 ЦПК України завдань цивільного судочинства.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Відповідно до ч. 4 ст. 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 367, ст. 423, ст. 429 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2024 року за нововиявленими обставинами відмовити.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 11 червня 2024 року по справі за позовом Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків за користування безпідставно набутим майном залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий:                                                       О. Ю. Кузнєцова

Судді:                                                                    Г. Л. Карпушин

Т. В. Одринська