ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 січня 2025 року Справа №160/26229/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву адвоката позивача ОСОБА_1 - Криворучко Лариси Сергіївни про відвід судді Конєвої Світлани Олександрівни у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2024 через систему «Електронний суд» До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 12.10.2024, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ (п.п.5.11 п.5) військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.02.2022 №2-ВС в частині мобілізації позивача до військової частини НОМЕР_1 (95-а одшв).

Ухвалою суду від 21.10.2024 поновлено позивачеві строк звернення до суду з цим позовом, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

15.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про відвід, в якій адвокат просить суд відвести суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєву С.О. від розгляду справи ЄУН 160/26229/24 посилаючись на те, що суддя Конєва С.О. порушує національне законодавство, порушує розумні граничні строки розгляду справи, у зв`язку з чим відбувається не якісне виконання закону - судом, відмова у доступі до правосуддя судом по гарантованим законом процедурам судочинства, порушенням права на справедливий суд ст.6 Конвенції, оскільки справа мала бути розглянута не пізніше 20.12.2024, разом з тим, станом на 14.01.2025 вимоги ч.1 ст.258 КАС України суддею умисно, свідомо, цілеспрямовано не виконано, позовна заява ОСОБА_1. - не розглянута, судове рішення за результатами розгляду справи - не постановлено, чим порушено розумні граничні строки розгляду судової справи- судом, порушено процедури судочинства, порушено право на справедливий суд ст.6 Конвенції, тому сторона позивача недовіряє судді, яка умисно, свідомо, цілеспрямовано порушує процесуальний закон, порушує приписи ч.2 ст.258 КАС України затягує розгляд справи і вчиняє дії які не є справедливим судом в контексті ст.6 Конвенції.

20.01.2025 суд постановив ухвалу, якою заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Криворучко Л.С. відвід судді Конєвій С.О. у адміністративній справі №160/26229/24 визнано необґрунтованим; передано матеріали адміністративної справи №160/26229/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Конєвої С.О.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025, заяву адвоката ОСОБА_1 - Криворучко Лариси Сергіївни про відвід судді Конєвої С.О. передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши вказану заяву, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Частинами першою - другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява №33949/02, ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Суд зазначає, що обставини, вказані адвокатом позивача у заяві про відвід судді, ґрунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.

Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Також суд зазначає, що згідно з довідками відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду у період з 16.12.2024 по 17.01.2024 суддя Конєва С.О. перебувала у відпустці.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до випадків, коли суддя не може здійснювати правосуддя та брати участь у розгляді судових справ, віднесено перебування судді у відпустці.

Згідно зі статтею 74 Кодексу законів про працю України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відпустка - це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати.

З огляду на вказане здійснення суддею правосуддя та його участь у розгляді судових справ під час перебування у відпустці слід розуміти як розгляд судових справ незаконним складом суду.

З огляду на викладене, суд уважає заяву адвоката позивача про відвід судді Конєвої С.О. у справі № 160/26229/24 необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.12 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви адвоката позивача ОСОБА_1 - Криворучко Лариси Сергіївни про відвід судді Конєвої Світлани Олександрівни у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили 20.01.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Кучугурна