Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1843614554

Справа № 373/1718/24

Номер провадження 2/373/72/25


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


20 січня 2025 року                                                                м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Хасанової В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:


06.08.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» через свого представника – Столітнього М.М. звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просило стягнути із відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 42138,13 грн.

Крім того, представник позивача просив стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 2422,40 грн сплаченого судового збору та 10000 грн витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 08.05.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний договір № 3660383 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», розміщених на сайті https://www.credit7.ua.

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 8200 грн (п.1.3. Кредитного договору); строк кредиту (363 дні) та сплата процентів вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 8200,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору стандартна процентна ставка 2,00 % в вдень та застосовується протягом всього строку кредиту; згідно з п.1.4.2 знижена процентна ставка становить 1,40% в вдень та застосовується у випадку, якщо клієнт до 19.05.2023 або протягом трьох календарних днів, які слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить дострокове повернення кредиту.

05.05.2024 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а тому станом на 24.05.2024 загальна сума заборгованості склала 42138,13 грн, з яких 8199,84 грн – тіло кредиту, 33938,29 грн – заборгованість за процентами.

Згідно п.п. 3 п. 5.1. кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом, та позивачем як фактором, було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача шляхом направлення відповідного sms-повідомлення в особистий кабінет відповідача за номером телефону, зазначеним в анкеті при укладенні кредитного договору.

Ухвалою суду від 18.10.2024 справу прийнято до провадження та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення їй даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Поштове відправлення, направлене судом на ім`я відповідача із копією ухвали від 18.10.2024 про відкриття провадження та позовною заявою з пакетом документів, повернулося повторно до суду без вручення з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, дає підстави суду вважати його врученим відповідачу.

Своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, будь-яких клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованими є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно зі статтями 76-69 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ст. 526, 615 УК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 08.05.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронному вигляді, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна», шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, укладено договір № 3660383 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов договору сума наданого відповідачу кредиту складає 8200,00 грн строком на 363 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених договором за письмовою згодо сторін.

Відповідно до п. 1.2. договору, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору тип процентної ставки – фіксована; стандартна процентна ставка 2,00 % в день та застосовується протягом всього строку кредиту; згідно з п.1.4.2 знижена процентна ставка становить 1,40% в вдень та застосовується у випадку, якщо клієнт до 19.05.2023 або протягом трьох календарних днів, які слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить дострокове повернення кредиту.

Згідно з п.1.6. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 67732,00 грн за стандартною ставкою та 67190,80 грн за зниженою ставкою.

Також судом встановлено, що 08.05.2023 відповідачем було підписано електронним цифровим підписом паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 8200,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , шляхом переказу коштів в системі i.Pay.ua, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 31.05.2024, яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.

Відповідно до наданої на запит суду інформації від АТ «Універсал Банк» від 23.12.2024 та від 08.01.2025 платіжна карта № НОМЕР_2 , рахунок НОМЕР_3 була емітована банком на ім`я ОСОБА_1 . 08.05.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 , банком-емітентом якої є АТ «Універсал банк», був зарахований платіж у сумі 8200 грн від IPAY_CREDIT_MCI через платіжну систему.

З розрахунку заборгованості за договором № 3660383 від 08.05.2023 вбачається, що відповідач не здійснював належним чином відповідних платежів на рахунок кредитора. Так, відповідачем за період з 08.05.2023 по 05.05.2024 здійснено погашення суми тіла кредиту в розмірі 0,16 грн та суми процентів в розмірі 24722,71 грн. Загальна заборгованість відповідача станом на 05.05.2024 становить 42138,13 грн.

За положеннями ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №127/23910/14-ц часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 року у справі № 234/7159/20.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом, та позивачем як фактором, було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 3660383, боржник ОСОБА_1 , що вбачається з Витягу з реєстру боржників від 24.05.2024.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача шляхом направлення відповідного sms-повідомлення в особистий кабінет відповідача за номером телефону, зазначеним в анкеті при укладенні кредитного договору.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Суд виходить з того, що підписавши 08.05.2023 договір про надання споживчого кредиту, відповідач, відповідно до ст. ст. 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору та взяв на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Оскільки умови кредитного договору від 08.05.2023 № 3660383, укладеного між ТОВ «Лінеура України» та ОСОБА_1 , останнім не виконано, право грошової вимоги за ним на підставі Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 перейшло до позивача ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна», а відтак ТОВ вправі пред`являти позов про стягнення заборгованості за договором.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 3660383 від 08.05.2023 про надання споживчого кредиту, у розмірі, що складає 42138,13 грн, з яких: 8199,84 грн - сума кредиту; 33938,29 грн. - сума процентів за користування кредитом.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2422,40 грн.

В частині стягнення витрат на правову допомогу суд виходить з такого.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст. 15 ЦПК України.

Позивач просив стягнути із відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень частин 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суду під час розгляду справи було надано:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 17/07-2024 від 17.07.2024, укладеного між адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»;

- ордер про надання правничої допомоги серії АІ № 1665872 від 2.07.2024;

- копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 17/07-2024 від 17.07.2024;

- рахунок на оплату по замовленню № 3359/26/07 від 26.07.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, додатки до позовної заяви не містять доказів на підтвердження оплати гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, відповідно вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 274-279, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-








У Х В А Л И В :


Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 42138 (сорок дві тисячі сто тридцять вісім) гривень 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»; адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2; ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .




Суддя                                                        В.В.Хасанова



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація