Справа № 577/298/25

Провадження № 2/577/366/25

                                                  У Х В А Л А

"21" січня 2025 р.                                                                м.Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Логін Є.В., дослідивши   матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області про визнання батьківства, -

                                                               В С Т А Н О В И В :

адвокат Кухта В.Б., в інтересах позивачки - ОСОБА_1 ,  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства. Просить визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та  зобов`язати Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що таку слід залишити без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч .3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч.3, 4 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Всупереч вказаним положенням закону, а також ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивачем не надано до суду актового запису про народження дитини, згідно з ч. 1 ст. 135 СК України, що є підставою для прийняття судом позову до розгляду в порядку ст. 128 СК України.

Також суд зазначає, що для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Підставою для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

У порушення вимог ч. 5 та ч. 3 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано відповідного клопотання про призначення у справі судово-генетичної/судово-імунологічної експертизи, яка визначає можливість визначення батьківства.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року N 3451/05, § 34, «Kalacheva V. Russian Federation»).

Згідно норм чинного ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Як було роз`яснено Верховним Судом, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 у справі № 591/6441/14-ц).

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

  Враховуючи, що в заяві  містяться недоліки, про які зазначено вище,  і вони мають бути усунуті саме позивачем,  позовну заяву   слід залишити без руху.

   Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 294  ЦПК України суддя, -

                                                                            ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Конотопський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області про визнання батьківства  -   залишити без руху.

  Надати позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі виконання у встановлений строк вимог ухвали, визначених статтею 175 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається.

  Копію ухвали надіслати позивачеві та представнику.

  Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та  набирає  законної сили  з  моменту  її постановлення.

СуддяЄ. В. Логін