Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Харків  

 20 січня 2025 року                                                                                 № 520/30887/24  

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у невиплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 з урахуванням нарахованої доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000,00 грн без обмеження максимальним розміром;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 з урахуванням нарахованої доплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000,00 грн без обмеження максимальним розміром;

3) стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пенсію позивачу перераховано відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року по справі № 520/15437/24, однак після перерахунку пенсія позивачу з 01.11.2024 виплачується з обмеженням максимальним розміром. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що розмір пенсії позивача, який за перерахунком на 01.03.2024 складає 28312,48 грн. було зафіксовано на дату проведення перерахунку за рішенням суду. У подальшому, у зв?язку із проведенням перерахунків згідно змін в законодавстві, пенсія нараховується з урахуванням зафіксованого максимального розміру. Звертає увагу, що з 01.05.2024 по теперішній час ОСОБА_1 виплачувається щомісячна доплата відповідно до постанови №713 у розмірі 2000,00 грн.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 13.11.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк п`ять календарних днів для усунення недоліків.

Ухвалою від 20.11.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Оскільки 06.12.2024, 13.12.2024 суддя перебувала у щорічній відпустці, у період з 26.12.2024 по 17.01.2025 суддя перебувала на лікарняному, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки та лікування.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 по справі № 520/20489/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження розміру проведеної індексації згідно Постанови КМУ від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та Постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" в повному обсязі з урахуванням щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000,00 грн, з урахуванням проведених виплат.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 та з 01.03.2023 в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження розміру проведеної індексації згідно Постанови КМУ від 16.02.2022 №118 " Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році " та Постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. Nє 168 " Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році " з урахуванням щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000,00 грн, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року по справі № 520/15437/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року з урахуванням індексації згідно Постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження максимальним розміром.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 № 520/15437/24 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром із збереженням показника основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення.

У матеріалах справи міститься протокол перерахунку пенсії позивача з 01.11.2024, з якого вбачається, що позивачу проведено перерахунок пенсії з урахуванням індексацій та щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн. Розмір пенсії з урахуванням проведених індексацій та доплати в розмірі 2 000,00 грн склав 30312,48 грн, однак пенсію обмежено максимальним розміром - 28312,48 грн.

Тобто, позивачу нараховано з 01.11.2024 індексацію відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 та доплату в розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, проте остаточний розмір пенсії до виплати визначений з обмеженням максимальним розміром.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем нараховано йому доплату у розмірі 2000,00 грн, однак остання фактично не виплачується у зв`язку з обмеженням пенсії максимальним розміром.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у невиплаті пенсії з 01.11.2024 з урахуванням проведеної доплати 2000 грн, оскільки, на думку позивача, обмеження як самої пенсії, так і її складових, зокрема доплат, індексації, підвищень, максимальним розміром є протиправним після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022, звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі Закон №2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 64 Закону № 2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Також, пунктом 1 постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024 по справі № 520/20489/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження розміру проведеної індексації згідно Постанови КМУ від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та Постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" в повному обсязі з урахуванням щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000,00 грн, з урахуванням проведених виплат.

На виконання зазначеного судового рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 та з 01.03.2023 в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження розміру проведеної індексації згідно Постанови КМУ від 16.02.2022 №118 " Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році " та Постанови КМУ від 24 лютого 2023 р. Nє 168 " Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році " в повному обсязі з урахуванням щомісячної доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» в розмірі 2000,00 грн, з урахуванням проведених виплат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року по справі № 520/15437/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року з урахуванням індексації згідно Постанови КМУ від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження максимальним розміром.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 № 520/15437/24 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром із збереженням показника основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.11.2024 з урахуванням індексацій та щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн. Розмір пенсії з урахуванням проведених індексацій та доплати в розмірі 2 000,00 грн склав 30312,48 грн, однак пенсію обмежено максимальним розміром - 28312,48 грн.

Отже, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.11.2024 з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2023 № 118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", однак з обмеженням виплати загальної суми щомісячної пенсії максимальним розміром.

Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року (далі Закон № 3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, як це передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Законом № 3668-VI внесено зміни у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-XII), яку викладено в такій редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема, у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому, Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Суд зазначає, що буквальне розуміння змін внесених Законом № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Отже, після 20.12.2016 стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала і не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17.

Крім того, суд звертає увагу, що вказані зміни не мають жодного відношення до перерахунку пенсії осіб, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, оскільки встановлювали конкретний період обмеження, а саме по 31 грудня 2017 року, у той час як предметом спірних правовідносин є обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час здійснення її перерахунку з 01.11.2024.

Суд зазначає, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Суд звертає увагу на те, що суб`єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах, надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI, оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром.

Так, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

З огляду на зазначене вище, суд доходить висновку, що у даній справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року, № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також слід зазначити, що 12 жовтня 2022 року Конституційний Суд України розглянув справу № 3-102/2021(231/21, 415/21) щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) та ухвалив рішення, яким визнав неконституційними приписи статті 2 Закону України № 3668-VI, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, що мають бути забезпечені державою відповідно до спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Згідно з цим рішенням, приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втратили чинність з 12.04.2023.

Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 максимальним розміром є протиправними.

Щодо позовних вимог щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату пенсії позивачу з урахуванням доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн, суд зазначає таке.

Приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змістом вказаної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи й інтереси фізичних або права й інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Суд зауважує, що, як вбачається з протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.11.2024, позивачу вже встановлена та виплачується доплата в розмірі 2 000,00 грн.

Доказів припинення виплати позивачу доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн  матеріали справи не містять.

Отже, наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок пенсії позивача з 01.11.2024 на виконання даного рішення відбудеться без урахування доплати в розмірі 2 000,00 грн, оскільки такий перерахунок ще не проводився.

Так, позовні вимоги в частині перерахунку пенсії позивача з урахуванням доплати в розмірі 2 000,00 грн звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними, тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Квитанцією від 14.11.2024 №2390-4275-4258-5317 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1937,92 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги      статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 максимальним (граничним) розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2024 без обмеження максимальним (граничним) розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1  за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022; код ЄДРПОУ 14099344.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.01.2025.

Суддя                                                                                      О.В Пасечнік