Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Харків  

 20 січня 2025 року                                                                                 № 520/32768/24  

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії;

2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 нарахований підсумок пенсії станом на 01.07.2024 року згідно з протоколом по пенсійній справі №2004006412 від 12.08.2024 без обмеження граничним (максимальним) розміром;

3. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем вчинені протиправні дії щодо обмеження максимальним розміром його пенсії з 01.07.2024. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

10.12.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно з чинним законодавством, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.12.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Оскільки 06.12.2024, 13.12.2024 суддя перебувала у щорічній відпустці, у період з 26.12.2024 по 17.01.2025 суддя перебувала на лікарняному, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відпустки та лікування.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 12.05.2010 відповідно до      Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу перерахунку пенсії з 01.07.2024, основний розмір пенсії позивача (73%) складає 21183,36 грн, з якої:

Індексація базового ОСНП за 2022 – 2965,67 грн,

Індексація базового ОСНП за 2023 – 4757,36 грн,

Індексація базового ОСНП за 2024- 1500 грн,

Щомісячна доплата до пенсії - 2000 грн,

Підсумок пенсії з надбавками – 32406,39 грн.

При цьому, позивачу пенсія з 01.07.2024 виплачується у сумі 30906,39 грн.

Отже, відповідачем здійснено нарахування індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн відповідно до Постанови КМУ № 713 від 14.07.2021, проте проведено виплату пенсії з 01.07.2024 з обмеженням загальної суми щомісячної пенсії максимальним розміром.

З протоколу перерахунку пенсії позивача з 01.07.2024 вбачається, що позивачу нарахована пенсія з 01.07.2024 з надбавками в розмірі 32406,39 грн, однак до виплати визначено пенсію в розмірі 30906,39 грн, тобто з обмеженням максимальним розміром. Позивач,  вважаючи протиправними дії відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року (далі Закон № 3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, як це передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Законом № 3668-VI внесено зміни у ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в такій редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема, у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому, Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Суд зазначає, що буквальне розуміння змін внесених Законом № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Таким чином, після 20.12.2016 стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала і не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17.

Суд зазначає, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

12 жовтня 2022 року Конституційний Суд України прийняв рішення у справі № 3-102/2021, щодо конституційності статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI ( Закон № 3668).

Вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Станом на день виникнення правовідносин у даній справі приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втратили чинність.

Відтак, всупереч вимог чинного законодавства суб`єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах застосовано норму закону, яка втратила чинність, є нечинною, з огляду на що дії пенсійного органу вчинені без дотримання закону.

Суд зазначає, що станом на 01.07.2024 чинні норми Закону не передбачають можливість обмеження пенсії осіб, пенсії яким призначено відповідно до Закону № 2262 максимальним розміром.

В даному випадку відсутнє неоднозначне або множинне застосування норм чинного законодавства, з огляду на що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправними та порушують права позивача.

Так, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

З огляду на наведене вище, суд доходить висновку, що у даній справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року, № 7-рп/2016, та від 12.10.2022 № 3-102/2021.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання перерахованої з 01 липня 2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього      Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша      статті 139 КАС України).

Квитанцією від 28.11.2024 № 0.0.4035384373.1 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 968,96 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги      статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1       до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 нарахований підсумок пенсії станом на 01.07.2024 року згідно з протоколом по пенсійній справі №2004006412 від 12.08.2024 без обмеження граничним (максимальним) розміром.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1        у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1       , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022; код ЄДРПОУ 14099344.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.01.2025.

Суддя                                                                                      О.В Пасечнік