Справа № 201/70/25

Провадження № 1-кс/201/27/2025

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2025 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

підозрюваної - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Мангушського відділу Маріупольської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Шевченко Красноармійського району Донецької області, громадянки України, з неповною вищою освітою, незаміжньої, працюючої секретарем НВК № 2 Покровської міської ради, раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024050000001515 від 22.05.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 подано до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування - слідчий відділ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях (наказ Т.в.о голови СБ України № 197 від 20.07.2022 «Про визначення місця тимчасової дислокації слідчих підрозділів ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях»). В обґрунтуванні скерованого клопотання зазначено, що у кримінальному провадженні № 22024050000001515 від 22.05.2024 щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України за фактом поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Покровськ Донецької області, в період з 30 серпня 2024 року по 05 листопада 2024 року, за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», модель «Redmi Note 11», IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , використовуючи месенджер «Telegram», зареєстрований за номером мобільного зв`язку НОМЕР_3 , з обліковим записом «Anfiliana» ID 818846268, поширила інформацію військового характеру, зокрема про розташування особового складу та техніки Збройних Сил України та інших військових формувань в м. Покровськ Донецької області, шляхом направлення текстових та графічних повідомлень невстановленому представнику спеціальної служби іноземної організації - Федеральної служби безпеки РФ, яка використовує месенджер «Telegram», з псевдонімом « ОСОБА_7 » (мовою оригіналу), з обліковим записом « ОСОБА_8 ».

Так, з огляду на вагомість наявних доказів у цьому кримінальному провадженні, слідчий за погодженням з прокурором вважали доведеним наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, що, на думку сторони обвинувачення, також свідчить про наявність достатніх підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється. Таким чином, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором вважали, що під час дії воєнного стану до підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, задля запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та наполягав на застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , враховуючи, що остання вчинила тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, що виразилось у наданні інформації про розташування Збройних Сил України, а отже є достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

Підозрювана під час судового розгляду заперечувала щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, водночас просила застосувати до неї заставу.

Захисник у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав думку своєї підзахисної, вважаючи за можливе обрання стосовно підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту або застави.

Вислухавши думки сторін судового процесу, а також дослідивши зазначене клопотання і долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд доходить наступних висновків з таких підстав.

Метою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваної, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Водночас підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй злочину, слідчий суддя виходить з того, що факти, які підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок (рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1994 по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 14.03.1984 по справі «Феррарі-Браво проти Італії», від 30.08.1998 по справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства»). Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваної, виходячи з наявних матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підозра органу досудового розслідування про вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України не є очевидно необґрунтованою чи явно недопустимою з огляду на сукупність зібраних на даному етапі розслідування матеріалів кримінального провадження, а саме доказів у вигляді: протоколу затримання підозрюваної в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України, оскільки виникли обґрунтовані обставини, які давали підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 ; протоколом від 04 січня 2025 року, яким оглянуто мобільний телефону, добровільно виданий підозрюваною; протоколу про проведення слідчого експерименту від 04 січня 2025 року; протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 18 листопада 2024 року (2 протоколи), чим в сукупності підтверджується причетність ОСОБА_5 до інкримінованого злочину. Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, яку визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), відповідно до Рішення Конституційного Суду № 7-р(II)/2024 від 19.06.2024, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Отже, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України під час дії воєнного стану (Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ) про введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в останнє строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 (затверджений Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-IX)), то за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, до останньої може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що злочинні дії, кваліфіковані за ч. 2 ст. 114-2 КК України, у вчиненні яких підозрюється остання, належать до категорії тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, максимальна межа санкції якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років, у зв`язку із чим зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування (рішення ЄСПЛ від 26.07.2001 по справі «Ілійков проти Болгарії»), а отже для запобігання спробам здійснити такі дії слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної.

Також слідчий суддя вважає доведеними наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема обґрунтоване існування таких ризиків підтверджується, по-перше, встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, а також вагомістю та сукупністю зібраних на даному етапі розслідування доказів про подію кримінального правопорушення, зокрема про час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення під час дії воєнного стану підозрюваною ОСОБА_5 тяжкого злочину проти основ національної безпеки України неподалік територій активних бойових дій згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), по-друге, внаслідок проживання останньої на території можливих бойових дій, що в умовах воєнного стану значно підвищує ризик здійснити дії, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України з метою ухилення від кримінальної відповідальності такою особою, що відповідно може стати наслідком ускладнення відшукання підозрюваного, знищення, схову або спотворення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування та встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, незаконного впливу на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, а отже існують обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що підозрювана може вжити спроби протиправно перешкоджати кримінальному провадження та досягненню його дієвості, а також доводить ймовірність продовження ОСОБА_5 злочинної діяльності проти основ національної безпеки України. Тобто криміногенні фактори і умови вчинення цього злочину дають підстави вважати, що підозрювана задля уникнення кримінальної відповідальності може намагатись недобросовісно виконувати процесуальні обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Роблячи висновок про наявність таких ризиків, суд звертає увагу, що ризики не є фактом, а лише ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено у судовому засіданні саме ймовірність того, що підозрювана може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність обґрунтовано існує, а тому без застосування відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, не перебуваючи під вартою, ОСОБА_5 зможе вжити заходів для перешкоджання досягнення дієвості цього провадження.

Отже наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності таких ризиків, слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваної ОСОБА_5 , стосовно якої немає відомостей, які б перешкоджали застосуванню цього запобіжного заходу, міцність її соціальних зв`язків в місці постійного проживання та реєстрації, що знаходиться в районі проведення бойових дій, майновий стан підозрюваної та відсутність у неї судимостей. Вказані обставини є актуальним, проте не вирішальним при застосуванні запобіжного заходу, оскільки цим не спростовується існування встановлених вище ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України з метою недотримання покладених на неї процесуальних обов`язків.

Водночас під час розгляду даного клопотання, на підставі ч. 6 ст. 176 КПК України, не перевіряється обґрунтування неможливості запобігання заявленим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України під час дії воєнного стану, а отже за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, до останньої може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує її права та свободи, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. У зв`язку з цим слід вважати, що відповідні потреби досудового розслідування виправдовують найбільш суворий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, погодженого прокурором.

Таким чином, оцінюючи в сукупності матеріали поданого клопотання, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження і даних про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, то для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні, доцільним є застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, застосовуючи до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за доцільне та з урахуванням вищевикладеного, згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-197, 205, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, погоджене з прокурором - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваної ОСОБА_5 під вартою є 04 березня 2025 року.

Повний текст ухвали буде проголошено учасникам судового провадження о 17 годині 30 хвилин 06 січня 2025 року.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1